Коли Андрія виписували з лікарні, то медики зізналися батькам, що на початках практично не давали йому шансів на виживання. «Такий випадок, мабуть, один на тисячу». – сказали татові. Власне, до повного одужання Андрієві ще далеко і навряд чи залишиться без наслідків та тяжка травма, якої він зазнав. Та, головне, що людині, котра стояла у прямому розумінні на порозі смерті, завдяки професійності лікарів і Божому милосердю – Матері Божій Ласкавій Станіславівській, чій чудотворний образ зберігається в церкві святого Іоанна Хрестителя по вул.. Микитинецькій в Івано-Франківську, було врятоване життя і, можна сказати, душу. Юнак, якого раніше до церкви не можливо було заманити жодними умовляннями і переконаннями, став віруючим.
Смертельний постріл
В результаті, в буквальному розумінні слова, дурного нещасного випадку Андрій зазнав вогнепального поранення голови. До речі, постріл було зроблено з пневматичного пістолета. Маємо черговий доказ, наскільки може бути небезпечною ця зброя, на придбання якої не потрібно жодних дозволів. Батьки потерпілого, наприклад, навіть не підозрювали, що у сина є такий пістолет. Куля прошила весь мозок, уразивши три його життєво важливі ділянки. У Андрія діагностували, зокрема, забій головного мозку важкого ступеня з множинними крововиливами у лобно-скроневих ділянках, вихід мозкової речовини тощо. З такими травмами, як правило, не виживають.
В лікарні юнак десять днів перебував у комі. Перші дні взагалі його організм функціонував завдяки спеціальній апаратурі. Смертельно згорьовані батьки навіть не знали, що відбувається з сином. Лікарі проходили повз, не дивлячись у очі. На запитання відповідали, що стан стабільно важкий. Пізніше татові з мамою стало відомо, що у Андрія температура піднімалася до 40 градусів і навіть трошки вище. Хлопець, по суті, горів. Його обкладали льодом, остужували за допомогою спеціальних вентиляторів. «Лікарі казали – хоча б протягнув три дні, потім ще три дні, потім два тижні і тоді, можливо, стане легше, можна робити якісь прогнози». – розповідає пані Світлана, мама Андрія. Вона з чоловіком дуже вдячна працівникам реанімаційного та нейрохірургічного відділень Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, зокрема, Мартину, Вацебі, Худенькому, Вінтоняку та іншім, котрі відчайдушно боролися за його життя і з Божою допомогою дали синові другий шанс. Та водночас батьки безмежно вдячні Божому милосердю, вбачаючи у чудесному порятунку Андрія його безпосереднє втручання.
Хай отець помолиться
Чи не одразу як стало відомо про нещастя у цій родині, почали телефонувати друзі, знайомі пропонуючи допомогу чи намагаючись якось розрадити людей. Серед них був і дзвінок однієї приятельки пані Світлани, котра порадила звернутися до настоятеля церкви святого Іоанна Хрестителя отця Володимира Вінтоніва. Як потім з’ясувалося, ця жінка завдяки молитвам перед чудотворним образом Матері Божої Ласкавої Станіславівської зцілилася від онкозахворювання. І наразі вона радила батькам Андрія попросити, щоби отець Володимир помолився над їх сином. Щоправда, спершу вони за іншими турботами і тревогами не відреагували на цю пропозицію. Але, на щастя, приятелька виявилася настирливою і знову зателефонувала, поцікавившись, чи вже зв’язувалися зі священником.
Знаєте, у такій ситуації люди хапаються з будь-яку соломинку. Та річ у тім, що батьки Андрія – пані Світлана та пан Володимир віруючі. Щонеділі в церкві ну і на свята, звісно. Отож вони телефонували до отця Володимира не тільки з відчаю, але й з надією. Священик прийшов, помолився, зокрема, здійснив обряд єлеопомазання і, як зазвичай, залишив образок Матері Божої Ласкавої. Це було на десятий день перебування Андрія у комі. А наступного дня він прийшов до тями.
– Я був приємно вражений, коли через кілька днів батьки мені передзвонили і сказали, що синові стало краще. – розповідає отець Володимир. – Я ще раз прийшов до нього. Андрія вже з реанімації перевели у іншу палату. Хлопець ще не міг говорити, але і я зазначив, що йому вже легше, він був повністю адекватний. Коли я дав йому образок, він повернув його до себе так як треба. Бо люди, у яких уражений мозок, можуть тримати подібні речі чи іншою стороною, чи догори ногами. А тут юнак цілком все усвідомлював. Коли молився над ним, він в потрібні моменти хрестився. Люди, котрі перенесли інсульт і то мають інколи стан значно гірший. А тут така важка травма…
Священик знає, що говорить, адже 12 років пробув лікарняним капеланом, при чому, сім років обслуговував хоспіс і набачився на своєму віку хворих. До речі, свого часу теж думав стати медиком, поки не вирішив, що краще бути лікарем душ.
На іншій планеті
Після тих молитов стан Андрія почав покращуватися і на початку грудня його виписали з лікарні на місяць додому. Звичайно, лікарі ще не дають ніяких гарантій і прогнозів стосовно його майбутнього. Це і зрозуміло при такій травмі. Але ми далі будемо говорити не тільки про фізичне здоров’я, але й душевне. В цьому плані відбулося те, що називається наверненням до Бога у прямому розумінні слова. Для прикладу, одного дня, на свято, пані Світлана посадила сина у інвалідний візок і відвезла його до лікарняний каплиці. І тут сталося те, що глибоко здивувало жінку. Андрій раптом опустився з візка на коліна, поцілував іконки, які стояли перед ним і почав молитися та хреститися.
– Він ніколи цього не робив, його не можливо було умовити піти до церкви і раптом така переміна. – каже мама.
Якось вона запитала сина, чи бачив, коли перебував у комі, якесь світло. На що він відповів, що був на іншій планеті здоровий, а не такий хворий, як тут. Та найбільше вразили пані Світлану інші слова сина. Одного разу він раптом сказав їй: «Мамо, я був дуже поганий, а тепер став чемний». Власне, Андрію ще важко говорити, але цю фразу він сказав чітко, ясно, так розмовляв до поранення.
Не тільки отець Володимир, але, головно, батьки бачить у всьому, що тепер відбувається з їх сином, допомогу матері Божої. Кажуть пощастило, що після поранення його вдалося швидко доставити до лікарні. Отже, була на це Божа воля. Кулька, хоча й пройшла через весь мозок, але не заділа деякі нерви, внаслідок чого хлопець міг осліпнути. Так може і на це вплинула Вища сила.
До речі, набій постійно рухався, так би мовити, плавав в мозку Андрія, так що лікарі не могли його вийняти. Хлопець міг на все життя залишитися з ним, але, за словами медиків, 80 відсотків, що він став би епілептиком. Але раптом куля зупинилися всього за півтора сантиметри від стінки черепа, це вчасно виявили і зробили успішну операцію. Пан Володимир, тато Андрія, твердо переконаний, що так стало можливим тільки завдяки Божій допомозі.
Він розповів, що у сина якесь особливе глибоке вшанування образка Матері Божої Ласкавої Станіславівської, який залишив отець Володимир. Юнак не розлучається з ним. Скажімо, коли йшов не процедури, то обов’язково клав до кишені куртки, ще й застібав, щоби не випав. Образок мав постійно перебувати коло нього під подушкою. Батьки інколи забирали його звідти коли постіль поправляли чи щоби іконка не пом’ялася, але син, навіть якщо спав, одразу відчував її відсутність. Прокидався, повертав голову в той бік, де він мав лежати. Доволі часто брав його перед собою і довго дивився на зображення Матері Божої, немов про щось розмовляючи з нею.
Все інше дає Господь
– Я давно зауважив, що образок Матері Божої Ласкавої Станіславівської має велику силу. – коментує настоятель церкви святого Іоанна Хрестителя о. Володимир. – Я молився над Андрієм, робив ті стандартні речі, які робить кожен священик. То були звичайні молитви: «Царю небесний…», «Отче наш», «Богородице, діво…». І все інше, що відбулося з цим юнаком, інакше як дією Божої сили пояснити не можливо.
Зауважимо, що це, можливо, наразі найбільш вражаючий, але не єдиний випадок оздоровлення завдяки цій чудотворній іконі. Нагадаємо, що свого часу «Галичина» писала в матеріалі «Я на тому світі, чи на цьому…» про жінку, у якої передбачали дуже тяжку форму раку, а після операції виявилося, що насправді у неї практично нічого не було. Тільки цьому передували довгі молитві в церкві перед образом.
Але, здебільшого, каже о. Володимир, священики й не знають про такі випадки. Людина приходить, молиться, відчуває, що їй стало краще, позбулася якихось недуг і йде по життю далі. Не раз доводиться чути: «Дякуємо, отче! Як Ви нам допомогли». «Чи поміг? Як поміг? Я ж тільки молюся, все інше робить Господь, Матінка Божа… І наразі маємо черговий приклад, що Господь намагається спасти кожну людину, навіть ту, котра вже немає бажання жити. Це отець натякнув на те, що молитви перед образом Матері Божої Ласкавої допомагають й тим, хто в силу обставин потрапив в таку ситуацію, коли вже не бачить сенсу існування на цьому світі. Останній такий випадок стався у лютому цього року. Зрештою, всі відповідні матеріали про ці, на перший погляд, дивовижні речі, настоятель церкви зібрав та описав і відправив до Ватикану. І нещодавно звідти надійшла особлива нагорода – мощі святого Хосе Марії Ескріво, до якого моляться про благословення праці. І церкві Іоанна Хрестителя на вул. Микитинецькій крім молитов перед образом про оздоровлення, як тілесне та душевне, просять Бога і про добру роботу. Про це, зокрема, молилася дочка тієї жінки, історією якої описали в публікації «Я на цьому світі, чи на тому». Дівчина, юрист за фахом, яка після закінчення університету майже три роки не могла працевлаштуватися, після кількох тижнів молитов знайшла роботу за фахом.
Та, як у нас прийнято писати, героєві нашої публікації – Андрієві про місце праці наразі не йдеться. І не тільки тому, що йому лише 18 з половиною років, навчався на другому курсі університету. Бог зберіг йому життя, але попереду ще довга реабілітація. Навіть перебуваючи вдома, він щодня потребує на 250 гривень різних ліків. Йому потрібно пройти відповідні процедури в барокамері, але це все платне. Батьки вже практично не мають грошей і сподіваються, що люди також допоможуть їм в подальшому лікуванні сина. Для цього відкритий спеціальний рахунок:
Отримувач: ПриватБанк
Назва банку: ПриватБанк
Номер рахунку: 29244825509100
МФО: 305299
ОКПО: 14360570
Призначення платежу: Герман Володимир Петрович, ІПН 2549108153, номер карти 5211537330191805.
Ігор НИКОРОВИЧ