Так, залишаючи судове засідання, голова обласної ради Василь Скрипничук охарактеризував розгляд Івано-Франківським окружним адміністративним судом позову заступника прокурора області Ярослава Вітюка до обласної ради, третя особа на стороні позивача – облдержадміністрація, про визнання протиправним застосування ухваленого 10 грудня ц. р. рішення обласної ради про втрату чинності рішення Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 11.07.1997 року «Про делегування повноважень» та створення в складі виконавчого апарату обласної ради виконавчого комітету.
Неможливість далі перебувати в залі судового засідання В. Скрипничук мотивував колегії суддів під головуванням Ігоря Панікара разом з Миколою Кишинським та Остапом Тимощуком погіршенням свого самопочуття, яке спричинило якраз упереджене, на його погляд, ведення ними судового процесу. Підстави для такої різкої оцінки чільником обласної представницької влади дій івано-франківської адміністративної Феміди, думається, дійсно були. Бо і для непосвячених у тонкощі судочинства представників «четвертої влади» на цьому відкритому судовому засіданні стала очевидною передусім форсованість розгляду позову заступника прокурора області до обласної ради, начебто колегія суддів мала розглянути його неодмінно вже того ж дня, на цьому ж таки судовому засіданні, й винести судову ухвалу – на чию користь, неважко здогадатися.
Власне, єдиним «каменем спотикання» для колегії суддів стало клопотання відповідача, щоб суд взагалі залишив позовну заяву заступника прокурора без розгляду, оскільки, як сказав представник від обласної ради в судовому засіданні – начальник управління правового і кадрового забезпечення її виконавчого апарату Сергій Федорців, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 135 Кодексу адміністративного судочинства України облдержадміністрація, в складі якої є юридичний департамент, наділена адміністративно-процесуальною дієздатністю, яка дозволяє звертатися до суду з позовом до обласної ради їй самій, а не прокуратурі, хоч та і може представляти інтереси ОДА при розгляді позову. Втім, після понад півгодинної наради колегія суддів не задовольнила клопотання відповідача і дійшла висновку, що в цьому разі заступник прокурора області таки має право виступати як самостійний суб’єкт звернення до суду з позовом в інтересах органу державної виконавчої влади.
Тоді відповідач попросив відкласти судове засідання на пізніший термін, аби він зміг скористатися правом на апеляційне оскарження відмови судом задовольнити його клопотання на залишення без розгляду позову заступника прокурора до обласної ради, поданого, як на думку С. Федорціва, не тим суб’єктом звернення до суду. Бо й далека від юриспруденції людина скаже: а який уже буде резон подавати таку апеляцію після того, як суд розгляне позов і винесе ухвалу по ньому? Але в клопотанні представникові облради суд звідмовив.
Певну «запрограмованість» дій колегії суддів було видно і з того, що вона відмовила С. Федорціву і в повторному клопотанні відкласти на пізніший термін судове засідання через те, що змушений був залишити його внаслідок погіршення стану здоров’я голова обласної ради В. Скрипничук, участь якого як представника обласної ради в судовому засіданні могла підсилити позицію сторони відповідача. Головуючий суддя таки продовжив засідання – приступив до оголошення змісту позовної заяви заступника прокурора.
Причому мав намір навіть не зачитувати заперечення на позов, подане С. Федорцівим: мовляв, воно є в матеріалах справи. Але зрештою погодився з аргументом представника відповідача, що копій цього заперечення не мають на руках численні журналісти, присутні в залі судового засідання. Раз суд дав дозвіл на відеозйомку свого засідання, то нехай оголосить і заперечення відповідача проти основних положень позовної заяви.
Мимоволі посприяла відповідачеві у відкладенні розгляду справи на пізніший термін представник позивача – старший прокурор відділу прокуратури області Наталія Журавльова. Вона попросила головуючого суддю все ж надати можливість представникам позивача уважно ознайомитися зі змістом заперечення відповідача на позов з тим, щоб відповідно до його контраргументів у прокуратурі могли внести певні зміни чи доповнення у зміст своєї позовної заяви. Цього разу суд задовольнив клопотання – вже представника позивача – і вирішив продовжити розгляд справи 9 січня 2014 року.
Іван ГАВРИЛОВИЧ