Я, звичайно, не володію точною інформацію про те, що робиться і говориться у коридорах влади. Тим паче не знаю, які думки рояться у «світлих головах» наших державних мужів. Втім, погляд на увесь ланцюг подій, що розпочався із підписанням Януковичем «московських» угод до прийняття «законів про диктатуру», вуличних боїв та звірств «Беркуту» із моєї журналістської «дзвіниці» наштовхує до двох крамольних думок. Не знаю, наскільки вони відповідають дійсності, але аргументи на їх користь можна знайти у тих, подіях, які зараз розгортаються в Україні.
Думка перша: мені видається, що сьогодні державою керує не Віктор Янукович, а Володимир Путін через свого кума. Без сумніву, що автори сценарію який сьогодні розігрує влада сидять у затишних кабінетах московського Кремля. Янукович разом із всією своєю «регіональною» компанією є просто виконавцем цього брудного сценарію із насильством, репресіями та прийняттям «законів про впровадження диктатуру».
Цілком ймовірно, що зобов’язання грати за такими, вигідними в першу чергу для Путіна і Росії, правилами Янукович прийняв взамін на 15-тимільярдний кредит і гарантії власного переобрання у 2015 році. Метою цього, силового сценарію є перетворення України в поліцейську державу та входження її в клуб пострадянських диктатур. Це, по-перше великий плюс у створенні Росією «буферної зони» із лояльних режимів довкола своїх кордонів, а по-друге неформальне відновлення Радянського Союзу, про що так мріє Володимир Путін.
Якщо припустити, що вищевказана думка має хоча б якесь підґрунтя, то цілком очевидно, що ні на які компроміси Янукович не піде. У Росії йому цього не пробачать, а для нього це смерті подібне.
Думка друга: Останні події в Києві показали, що повна реалізація «поліцейського» сценарію виявилась неможливою. В Україні на сьогодні вже сформувалось СУСПІЛЬСТВО, яке готове всіма засобами відстоювати своє право жити вільно у незалежній, європейській державі. У нашій державі відбуваються незворотні процеси «дерадянізації» і «європеїзації» суспільства, а популярність путінських ідей євразійства і союзу із Росією падають. Процес цей іде із Заходу на Схід України. Кремль вважає його для себе дуже небезпечним. Побудова європейської України стане чудовим прикладом успіху для росіян і білорусів і поставить хрест на усіх спробах відновити Радянський Союз в усіх формах. Перемога Майдану вже сьогодні, тільки посилить усі ці процеси.
Думаю, це розуміємо не тільки ми. Тому цілком ймовірно, що у випадку неможливості повністю реалізувати силовий сценарій буде застосований план-Б. Це жахливий план і найгірший із можливих варіантів розвитку подій – розкол України на дві частини. Тільки так можна буде зупинити усі процеси «дерадянізації», «європеїзації» та «демократизації» України та пострадянського простору.
Коли план «Б» буде застосований – не знаю. Очевидно тоді, коли остаточно стане зрозуміло, що силовий варіант повністю провалився, а можливо він пішов у хід вже зараз…Можна передбачити, що суть цього плану у вкиданні у, і так розігріте, суспільство незрозумілих та не зовсім адекватних речей, які провокуватимуть розкол. Введення надзвичайного стану – один із таких варіантів.
Такий сценарій жахливий, невідомо чи він достеменно існує, але ігнорувати його ми не маємо права. Тим паче, що Кремль словами Сергія Доренка його фактично вже оголосив публічно. В Грузії у 2008 році також мало хто вірив у те, що розпочнеться війна. Тим не менше, вона відбулася і Грузія внаслідок неї втратила Абхазію і Південну Осетію.
Є в Кремля план по розколу України чи нема, будуть його реалізовувати чи ні достеменно не відомо. Єдине про що можна говорити абсолютно ствердно, – це те, що тільки перемога Майдану зможе зашкодити його реалізації.
Віктор Фітьо