Економіст Віктор Шевчук розповів Gazeta.ua, чому українців навчила криза 2008 року.
– На жаль, фінансові труднощі 2008-2009 років не стали "моментом істини" для багатьох земляків. Уроки 2008-го мали віднадити від кредитів щонайменше на три десятиліття, але так не сталося. Якийсь там правозахисник пікетує помешкання колишнього голови НБУ Степана Кубіва, який нібито припустився "необґрунтованої" девальвації грошової одиниці до 12 гривень за долар. Таке враження, що пікетувальники років зо два не читали жодних газет, які попереджали про таке чи не щотижня. Треба радіти, що курс не "злетів" до 15-20 гривень за долар, а не показувати власну "недалекість".
Таксі менше не стало. Переїзд у меншу квартиру, демонтаж зайвого третього чи четвертого поверху занадто помпезного приватного будинку, відмова від позашляховика у місті – ні, цього якось не помічаю. Натомість мало робіт з утеплення будинків, ніхто нікого не штрафує за витоки тепла та вибиті у під’їздах вікна. А весна-2015 не за горами. Вона й покаже, хто відмовився від зайвих витрат, а кому це мистецтво лише доведеться освоювати.
Від чого в першу чергу слід відмовитись сьогодні, щоб зберегти гроші?
– Гучних забав, відвідування закладів громадського харчування, придбання модного одягу, косметики чи породистих тварин, надто частого користування громадським транспортом. А найперше – дорогих ремонтів, які на порядок перевищують статус житла. Досить часто для цього використовуються банківські кредити.
Чи почали українці робити резерви "на чорний день", чи й далі живуть від зарплати до зарплати, сподіваються на кредити готівкою?
– Грошей у населення забракне вже дуже скоро – під час розрахунків за спожитий газ, воду, електроенергію. Заощаджують в Україні не більше 10 відсотків населення.
Кредити готівкою можуть бути корисними, але не для придбання автомобіля чи весільного плаття. Доречно позичити кошти, щоб утеплити помешкання, модернізувати фермерське господарство чи просто купити породисту теличку або порося.
Потяг до статусного споживання у наших співгромадян не зник. Інша справа, що банкіри почали відповідальніше ставитися до надання кредитів і не усім видають.
Зараз жартують: найнадійніший вклад — готівка в кишені.
– Готівка в кишені – гості до хати. Краще не випробовувати долю. Банки з французьким, австрійським чи польським капіталом, на мій погляд, достатньо надійні, щоб тримати депозити і спати спокійно.
Який резерв треба мати тим, хто брав кредит?
– Я ніколи не належав до прихильників іпотеки. Є гроші – є хата, немає грошей – треба зачекати. Якщо вже так сталося, що довелося скористатися іпотекою, то, піврічний запас грошей на погашення кредиту не зашкодить. До речі, на час війни нерухомість ніколи не слугувала "подушкою безпеки": або розбомблять, або продати нікому. На час війни немає нічого кращого, ніж діаманти.
Банкіри радять не брати нових кредитів. Але за статистикою навпаки під час кризи ростуть споживчі кредити — на техніку, меблі. Які кредити не можна брати зараз?
– Якщо немає грошей, то меблі треба робити своїми руками. Або реставрувати дідівський бамбетль. Або обладнати помешкання в стилі Стівена Джобса – взагалі без меблів. Нові кредити може дозволити собі або успішний підприємець у виробничій сфері, або фермер.
У будь-яких критичних ситуаціях люди купують валюту.
– Купувати валюту треба було рік-два тому, коли долар коштував 8 гривень. А у березні-квітні цього року, коли долар зміцнів до 12,7 гривень, більшу частину валютних заощаджень вартувало продати. І розмістити на трьохмісячному гривневому депозиті або використати для зведення житла. На сьогодні є відчуття, що обмінний курс стабілізується на рівні 11-11,5 гривень за долар і так триватиме щонайменше до весни-2015. Звичайно, чинник військових дій ускладнює будь-які прогнози, але не настільки, щоб почати купувати долари. Принаймні до червня 2015 року.
Як зберегти заощадження під час кризи? Назвіть найкращі варіанти?
– Станом на літо 2014 року оптимальною видається така пропорція: валютний і гривневий депозити у співвідношенні 40-60 відсотків. Термін гривневого депозиту – від 3 до 6 місяців. Банк – з іноземним капіталом. Якщо грошей багато – понад 300-400 тисяч доларів, можна ризикнути і придбати сільський пейзаж – з річкою, пасовищем, земельними угіддями.
Кажуть, що криза – це найкращий час, щоб почати свою справу. Чи скористалися цим українці?
– Зараз – вдалий час для зведення власного будинку – з валютних заощаджень, дбайливо зібраних в 2007-2013 роках. Натомість сегмент "елітного житла" серйозно здав позиції. В Україні забагато дорогих бутіків та дешевих забігайлівок. Натомість замало сучасних ферм, невеликих переробних підприємств, агротуристичних господарств.