Найважливіше рішення Верховної Ради шостого скликання було прийнято за день до того, як Віктор Янукович втік з України: депутати проголосували за повернення до Конституції у редакції 2004 року. Янукович його не підписав, і на наступний день депутати прийняли аналогічну постанову, що не вимагає президентського схвалення. Після того, як центр прийняття рішень у країні перемістився з Банкової на Грушевського, перед депутатами з’явилися виклики, на які потрібно було реагувати з максимальною швидкістю та згуртованістю.
Виклики війни
Значна частина підтриманих нардепами законопроектів викликана вимогами військового часу. Рада відтворила Національну гвардію, яку розформували 14 років тому, посилила відповідальність за злочини проти національної безпеки, зупинила скорочення армії, дозволила додаткові обмеження прав і свобод громадян в зоні проведення АТО, прийняла нормативні зміни для удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації тощо.
Крім того, держава подбала про своїх військовослужбовців. Останній акт такого роду, спрямований на підпис Президенту, — визнання бійців АТО і працівників підприємств, які долучалися до участі в антитерористичній операції, учасниками бойових дій, з усіма належними їм надалі виплатами та пільгами. Причому, депутати намагалися не тільки полегшити становище військовослужбовців, які перебувають у місцях боїв, наприклад, прийнявши постанову про лікування поранених у Феофанії, але й не забули про їхніх рідних. Депутати збільшили пенсію членам сімей загиблих військових, надали пільги при вступі до вузів дітям військовослужбовців. Ще до того, як на сході відгримлять останні збройові залпи, український бюджет зіткнеться з наслідками законів, які не могли не прийняти. А професія військового може повернути популярність не тільки через ореол героїзму, а й через супутні державні гарантії.
Якщо заради українських військових платникам податків доведеться розщедритися, то на народних депутатах вони тепер зможуть заощадити. 301 народний обранець проголосував за те, щоб позбавити себе частини встановлених законодавством пільг, наприклад, оплати двомісячної допомоги на оздоровлення або одноразового отримання річної зарплати у разі виходу на пенсію.
Кроки до прозорості
В українців нарешті з’явиться суспільне телебачення. Розмови про те, що Україні необхідне незалежне від влади джерело інформації, почалися ще десять років тому, а після зачищення медіапростору попереднім керівництвом країни стало зрозуміло, що більше з цим тягнути не можна. Правда, відповідний законопроект було винесено до сесійної зали ще урядом Миколи Азарова, але підписував його вже Олександр Турчинов. Перші чотири роки робота громадського ТБ фінансуватиметься за рахунок бюджету, а потім корабель повинен піти в самостійне фінансове плавання. Наслідком того, що країна зібралася жити по-новому, стало і прийняття змін до законодавства, що спрощують доступ до публічної інформації, і новий закон про держзакупівлі, який скорочує можливості для корупційних схем і робить процедуру закупівель набагато прозорішою. Ці три законодавчі ініціативи не відносяться до розряду тих, наслідки яких громадянин міг би відчути на собі вже завтра — вони довбають корупційний камінь по шматочку. Але, сподіватимемося, це — суттєвий внесок у майбутнє.
Для підприємців гарною новиною стало прийняття нововведень щодо спрощення порядку відкриття бізнесу. Реєстраційний збір скасовано, а процес реєстрації юрособи та підприємців шляхом подачі електронних документів — спрощено. Крім того, зведено до нуля раніше могутню роль печатки, яку можна було підробити, або, фізично захопивши, використовувати для рейдерської атаки, або просто не віддавати новому керівництву, продовжуючи контролювати бізнес. Інша приємна новина: Рада скасувала утилізаційний збір, введений торік.
Різке падіння гривні стало серйозним головним болем, у тому числі для українців, що взяли валютний кредит. Рада спробувала пом’якшити цей удар, ввівши мораторій на вилучення майна у позичальників, які не можуть виконати свої кредитні зобов’язання. Інакше кажучи, люди, що живуть в квартирі, кредит за яку ще не погашено, можуть не боятися, що завтра банк викине їх на вулицю. Звичайно, якщо позичальники перестануть зовсім розплачуватися по кредитах, банківська система впаде, тому цей закон спочатку позиціонується лише як тимчасовий захід.
Власники автомобілів у великих містах можуть відчути прийняте Верховною Радою нововведення щодо паркування транспортних засобів. За стоянку автомобіля на парковці без оплати тепер будуть виписувати штрафи, а тих, хто безпідставно припаркувався на місцях для інвалідів, штрафувати вдвічі суворіше. Водночас виконкоми обласних центрів тепер зобов’язані забезпечити місто місцями для паркування в розмірі 5% від чисельності населення, а у випадку зі столицею мова йде про місця для 10% киян.
Нарешті, сільські вчителі та батьки, яким незабаром довелося б возити дітей до школи в сусіднє село, можуть зітхнути спокійніше хоча б на рік — парламент ввів мораторій на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форм власності. Правда, страждатиме від роботи напівпорожніх шкіл знову-таки бюджет.
В цілому, саме до зростання видаткової частини головного кошторису країни і призведе значна частина парламентських законодавчих новел. Нічого дивного, як кажуть, для перемоги у війні потрібні лише три речі: гроші, гроші та ще раз гроші. Ось тільки питання про те, за рахунок чого покриються ці витрати, депутати пропрацювали з меншою ретельністю, ніж питання витрат. Можливо, сподіваються, що свої плоди принесе спрощення життя підприємцям (втім, цей ефект не буде моментальним), а, швидше за все, вважають, що питання наповнення скарбниці — головний біль вже виконавчої влади.