«Коаліція міцна як ніколи. Розвалу коаліції зараз не буде», − сказав перед ранковим засіданням Верховної Ради 24 липня глава найбільшої парламентської фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв.
Через дві години після цієї заяви «Удар» і «Свобода» вийшли зі складу коаліційної більшості, а Верховна Рада України 7-го скликання де-факто перестала існувати. Ще через кілька годин прем’єр-міністр Арсеній Яценюк подав у відставку.
Коаліція «Європейський вибір», сформована депутатами з УДАРу, «Батьківщини», «Свободи» та кількома нефракційним парламентаріями, зокрема з групи «Економічний розвиток» і «Суверенна європейська Україна», проіснувала п’ять місяців без двох днів. Хоча ще вчора вранці були всі передумови продовжити цей термін.
Вирішивши найбільш нагальне питання − оголосивши про розпуск фракції комуністів у Верховній Раді, Олександр Турчинов оголосив перерву в засіданні парламенту. Вона тривала близько години. Як розповів Forbes один із депутатів, у цей час Турчинов проводив нараду з лідерами фракцій − спікер схиляв їх підтримати необхідні зміни в закон про держбюджет, які дозволили б знайти 9 млрд гривень на фінансування АТО, а також привести показники бюджету до нових економічних реалій, зокрема до актуального курсу гривні (12 грн/$ проти закладених 10 грн/$). «Було вирішено, що Кабмін внесе кілька правок у законопроект про секвестр до вечірнього засідання парламенту, і ми підтримаємо документ. Про розпуск коаліції мови не йшло, всі пішли працювати», − розповідає співрозмовник Forbes.
Факт результативних переговорів зі спікером підтверджує і Сергій Соболєв: Після триденних консультацій [вчора] вранці було прийнято рішення − проголосувати низку законів, які вносять зміни до бюджету країни, залучають американські і європейські компанії до управління ГТС. О 14.30 узгоджений текст мали розглянути в комітетах, а о 16.00 − винести в зал, − каже він. − Після цього можна було ставити питання про старт виборчої кампанії».
Те, що відбулося після цього у сесійній залі, йшло в розріз із досягнутими домовленостями − лідер УДАРу Віталій Ковальчук заявив про вихід фракції з коаліції. «Ми запускаємо конституційний механізм, який дозволить президенту розпустити Верховну Раду і призначити дострокові парламентські вибори», − заявив він, підкресливши, що нинішній склад парламенту, на його думку, не налаштований на конструктивну роботу. «Склалося враження, що йому хтось зателефонував − і весь план посипався», − прокоментував Forbes один із депутатів.
«Я не розумію що сталося! − дивувався Олександр Турчинов. − Чому не могли почекати зі своєю заявою до 17 години?». «Я був дуже здивований − заяву ж можна було зробити після того, як прийняли важливі закони, − повторює нардеп Олег Ляшко. − Це було поспішне рішення, хоча, звичайно, перевибори не те що назріли, а навіть перезріли». «Сталася надзвичайна подія − фактично зірвано прийняття важливих рішень − фінансування армії, видатків бюджету, зрив законів, які потрібні для продовження співпраці з МВФ», − обурюється Соболєв.
Відразу після демаршу УДАРу про вихід із коаліції заявив лідер «Свободи» Олег Тягнибок, а потім і інші депутати. «Ми підтримуємо дострокові вибори до Верховної Ради відповідно до чинної виборчої системи, як шанс українського народу сформувати сучасну й дієздатну владу», − зазначив співголова групи «Економічний розвиток Віталій Хомутиннік. У свою чергу, нардеп від «Батьківщини» Микола Томенко заявив про вихід із коаліції дев’яти депутатів фракції.
Розпад коаліції і відсутність нової більшості протягом місяця дозволяють президенту розпустити парламент і призначити нові вибори.
8-ме скликання
Те, що нової коаліції не буде створено у відведений для цього термін, депутати вважають само собою зрозумілим. «Сформувати коаліцію можна тільки із залишками Партії Регіонів. Але той, хто візьме на себе таку сміливість, поставить на собі хрест. Тому я виключаю створення нової коаліції», − сказав Олег Ляшко, додавши, що планує взяти участь у виборах.
Нардеп Володимир Макеєнко також упевнений, що нова коаліція буде створена вже новим парламентом. «У суспільстві є реальний запит на оновлення влади, тому, думаю, вибори відбудуться, − каже він. − Чи піду я [на вибори]? Ще не знаю. Я цю новину дізнався тільки декілька хвилин тому».
На думку Миколи Томенка, жодна політична сила, яка хоче мати політичне майбутнє, не піде на союз з ПР і комуністами. «Хоча переговори вже проводилися, і гроші, і посади пропонують», − сказав він.
За інформацією Forbes, відмовлятися від привабливих пропозицій депутатів змушують не тільки принципи, але й побоювання. Як розповів один із позафракційних депутатів, йдучи врозріз із «правильним» курсом, можна нажити додаткові перевірки для бізнесу. За його даними, такі превентивні бесіди були проведені як мінімум із десятком депутатів – з потенційними перебіжчиками.
Швидше за все, пройти в парламент постараються всі основні політичні сили. «Батьківщина» вже заявила про готовність взяти участь у передвиборній боротьбі: «Я уповноважений заявити, що партія візьме участь у виборах і зробить все можливе, щоб останні дні роботи цього парламенту були максимально ефективними», − заявив Сергій Соболєв. «Ми до виборів готові», − запевняє Борис Колесніков, секретар Президії Політради Партії Регіонів. Але, на його думку, доцільно проводити їх, закінчивши війну і прийнявши нову Конституцію, в якій надати обіцяні розширені повноваження регіонам.
Нардеп Сергій Лабазюк зазначає, що дестабілізація на Сході навряд чи може суттєво змінити картину електоральних уподобань і зіграти на руку однієї з політичних сил − Донбас уже не можна вважати вотчиною регіоналів, оскільки населення однаково негативно ставиться до більшості політиків. На його думку, перевибори необхідні, але момент і формат процедури обрані вкрай невдало: «Якщо комусь із керівників держави хотілося розпустити парламент, то чесніше було б це зробити самому», − каже він. Крім того, старт кампанії відкладає ухвалення важливих законів: «Вибори 2012 року відбулися в жовтні, але реально ми почали працювати в лютому. Якщо цього разу буде так само, це що ж, виходить, що ми ратифікуємо Угоду про Асоціацію тільки наступного року?», − обурюється він.
На думку Володимира Фесенка, голови Центру прикладних політичних досліджень «Пента», найбільші шанси потрапити до парламенту має партія президента «Солідарність» і УДАР (разом або окремо), «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка, партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна». Доля інших парламентських старожилів залежатиме від прохідного бар’єру. Взяти планку в 3% мають шанс Партія Регіонів, КПУ (якщо на момент виборів партію не заборонять), «Свобода» і політична сила Анатолія Гриценка − «Громадянська позиція». «Але бар’єр у 5%, швидше за все, виявиться для них непрохідним», − констатує експерт.
Мінус один
Наслідки розпаду коаліції проявилися вже в другій частині засідання парламенту. Жоден із принципових законопроектів − ні про секвестр бюджету, ні про передання в оренду системи магістральних газопроводів і підземних сховищ газу без права їх відчуження, прийнято не було. Презентуючи законопроект про внесення змін до Податкового кодексу, міністр фінансів.
Олександр Шлапак запевняв депутатів, що іншого способу звести бюджет просто немає, і звертав увагу, що Мінфін погодився прибрати з документа найбільш непопулярні норми, зокрема про урізання пільг аграріям. Але після порушення ранкових домовленостей ці аргументи вже слабко діяли на парламентаріїв.
12-хвилинну промову, яку виголосив Арсеній Яценюк після того, як стало очевидно, що парламент не схильний приймати потрібні Кабміну законопроекти, напевно, будуть цитувати на курсах із політології та/або зі створення власного бренду.
Яценюк констатував, що розпад коаліції вже має наслідки − закони, які наповнювали б дохідну частину бюджету і які дозволили б відшукати 9 млрд гривень на проведення АТО і 7 млрд − на відновлення інфраструктури Донбасу, провалено. «І це зрозуміло − хто ж захоче йти на вибори і одночасно приймати непопулярні закони? − риторично запитав прем’єр. − Те, що відбулося сьогодні у парламенті, буде мати дуже складні, драматичні наслідки для країни. Дай Бог, щоб я помилився». Яценюк визнав, що в нього тепер немає відповіді на питання − чим платити зарплати, чим завтра заправити БТРи і як виплатити допомогу сім’ям загиблих в АТО. «Але відповідаючи на питання, чи зробили ми все, що змогли − я дам позитивну відповідь, − сказав він. − Я подаю у відставку».
Зі словами «Слава Україні», не чекаючи оплесків, Арсеній Яценюк залишив зал. За ним потягнулися й інші представники «Кабміну камікадзе».
Думки про те, чи є це рішення остаточним, розділилися. «Пан Яценюк станом на сьогодні − прем’єр-міністр. Турчинов у порушення закону про Кабінет міністрів не поставив це питання на голосування», − сказав Віталій Ковальчук. Фесенко називає рішення прем’єра «істеричним і безвідповідальним», але не бутафорським. «Звичайно, по людськи його можна зрозуміти. Але він прем’єр-міністр, а цей пост припускає високу стресостійкість», − каже політолог.
Своє ставлення до подій у парламенті висловив і президент. «Наполягаю, щоб уже 25 липня
2014 року Верховна Рада шляхом голосування визначилася з вотумом довіри Кабінету Міністрів, − йдеться в листі Петра Порошенка спікеру ВРУ. − Як Президент я позитивно оцінюю антикризові зусилля нинішнього Кабінету Міністрів. Розраховую на те, що гарячі емоції вщухнуть, а верх візьмуть холодний розум і почуття відповідальності, в результаті чого весь Кабінет Міністрів продовжить свою роботу».