Головна битва за зміни до держбюджету відкладена на тиждень: позачергове засідання Верховної Ради, де розглядатиметься відповідний законопроект, призначене на 31 липня. В результаті у аграрного і нафтогазового лобі з’явився час для торгу з урядом. Ціна питання – 11 млрд грн.
Підготовлений урядом законопроект передбачає збільшення витрат скарбниці майже на 6 млрд грн. На таку ж суму мають зрости і доходи бюджету. І це притому що очікуються суттєві недонадходження по податках через більш глибоке, ніж очікувалося раніше, падіння економіки. Але автори нової версії держбюджету запевняють, що нові реалії в проекті враховані. Очікувані надходження від податку на прибуток зменшено на 2,8 млрд грн., Від ПДВ на товари українського виробництва – на 5,7 млрд грн., А на імпорт – на 4,5 млрд грн. У результаті загальні втрати дохідної частини можуть вилитися в 13 млрд грн.
Утворену дірку пропонують перекривати з декількох джерел.
По-перше, за рахунок 250 млн євро (4 млрд грн.) безповоротної фінансової допомоги Євросоюзу в зв’язку з підписанням економічної частини асоціації з ЄС. По-друге, за рахунок надходжень від недавно введеного податку на капітал і доходи по депозитах в банках і кредитних спілках (ставка 15%). Завдяки цьому для бюджету сподіваються нашкребти не менше 3,3 млрд грн.
Доведеться розщедритися і олігархам, зокрема,які мають бізнес-інтереси в секторі видобутку нафти і газу. За словами міністра фінансів Олександра Шлапака, рентабельність на деяких родовищах зараз досягає 1500%. Тому ставку плати за користування надрами з нафти і газу хочуть підняти в три рази – до єдиного показника в 70% від вартості видобутого ресурсу незалежно від глибини свердловини. Виграш для бюджету – 9 млрд грн., І це тільки за п’ять місяців,які залишилисб до кінця року. Якщо такі поправки до бюджету затвердять, під удар потраплять інтереси Ріната Ахметова і його компаньйона Вадима Новинського. Але найбільше постраждає Ігор Коломойський (група "Приват"), який контролює компанію "Укрнафта", яка близько 85% вітчизняної нафти.Представникиі нафтогазових підприємств вже почали говорити про останні дні галузі. Рішучіше всіх діяли компанії, пов’язані з Ігорем Коломойським. За день до того, як пропозиція підвищити плату за користування надрами було винесено на розгляд парламенту, всі АЗС, афілійовані з групою "Приват" (а це приблизно кожна третя в країні), припинили продаж палива за готівку.
Ще однією жертвою бюджетного перегляду мають стати експортери зерна та соняшнику. Для них уряд пропонує скасувати бюджетне відшкодування ПДВ і заощадити за рахунок цього 1,8 млрд грн. Якщо поправку приймуть, будуть порушені інтереси таких бізнесменів, як Андрій Веревський ("Кернел") та Олексій Вадатурський ("Нібулон"), а також зарубіжні концерни "Каргілл", "Альфред С. Топфер" та ін
Не забув Арсеній Яценюк і про те, що від ПДВ звільнено підприємства лісопереробної промисловості (з цією галуззю пов’язані бізнес-інтереси партнерів народного депутата Ігоря Єремєєва). Законопроект пропонує ліквідувати цю пільгу, виручивши для бюджету ще 0,4 млрд грн. Зібрані таким чином кошти дозволять збільшити держвидатки майже на 6 млрд грн. Однак не виключено, що за час, що залишився до другого голосування, бізнесменам вдасться знайти компроміс з урядом. Ціною таких домовленостей стане чергове скорочення якийсь із статей витрат.
Додаткові надходження уряд має намір витратити виключно на завершення АТО в Донбасі і часткову компенсацію збитку, нанесеного в ході проведення операції. Правда, насторожує, що ніде не прописано, як саме будуть використовувати бюджетні кошти в ході проведення АТО, витрати на яку становлять 1,5 млрд грн. щомісяця.
Таємними залишаються і деталі використання 12 млрд грн. бюджетних грошей, що планувалися на підтримку вугільної промисловості. Видобуток вугілля, починаючи з червня, падає (-10% тільки за цей місяць), як і його споживання. В ході боїв пошкоджена і не працює Слов’янська ТЕС, закинуті відновлювальні роботи на згорілій торік Вуглегірської ТЕС. Водночас проект пропонує зменшити бюджетну компенсацію по різниці в ціні видобутого вугілля лише на 1 млрд грн., Хоча прогноз припускає скорочення його видобутку до кінця року приблизно на 15%.
Чималу частину коштів скарбниці з’їдять триваючі розрахунки за проектами Євро-2012. Це одна з небагатьох витратних статей, яку мають намір збільшити. Через девальвацію гривні витрати на погашення валютних кредитів, узятих на футбольний чемпіонат три роки тому, зросли на 264 млн грн. Донецький аеропорт, побудований до Євро-2012, в ході боїв вже майже зрівняли з землею, а погашення кредиту, взятого в тому числі і на його будівництво, триває.
Зате уряд має намір жорстко економити на бюджетниках. Наприклад, на 70-90% скоротити фінансування діяльності органів центральної влади. Зарплати службовців будуть не просто заморожені, як планувалося раніше, але, можливо, навіть скоротяться за рахунок відправки службовців у неоплачувані відпустки.
Намічаються проблеми і з виплатою лікарняних та оплатою допомоги з безробіття. Для економії бюджетних коштів уряд пропонує вилучити до Пенсійного фонду 2 млрд грн. з Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду страхування від безробіття.
Незважаючи на обіцянки Арсенія Яценюка потроху збільшити бюджетну самостійність регіонів, уряд має намір скоротити дотації місцевим бюджетам на 0,7 млрд грн., А також Фонд регіонального розвитку на 1 млрд грн.