Сила сучасної національної ідеї в правді. Раніше взагалі мало хто міг сформулювати це визначення. Але зараз, для себе, я зробив висновок, що українська національна ідея складається з особистої волі та свободи у глобальному значенні. Це, звичайно, складне філософське питання, ментальне, екзистенційне. Але для України та українців імператив незалежності, волі від держави чи влади стає домінуючим.
Наша революція зруйнувала величезну кількість зашкарублих штампів. Народилась молода нація і молодий дух. Вони поселились в серцях українців і з успіхом розповсюджуються. Як ліки знищують ракові клітини, так правда і воля поширюються й перемагають в нашому соціумі. Волі й правди немає ані в Америці, ані в Росії. В цих країнах використовується державна тактика залякування – терористами або націоналістами. Людям прямо кажуть: «Сидіть собі тихо, бо щось станеться – будете винуваті самі!» Народ в Америці та в Росії гниє, занепадає, не може розправити плечі і сказати: «Та пішли ви!» Українці ж на таке спромоглися. Ми це зробили. І одразу народилась нова якість людини. Ми навіть поки що цього не усвідомлюємо. Але наше завдання полягає в тому, щоб волю і територію свободи, якою був Майдан, ширити й далі на весь світ. Ми маємо двох потужних опонентів: США та Росію. Вони робитимуть все, щоб нас втягнути у свої ігри, але Україна повинна в будь-яких умовах підтримувати власну нову якість духу.
Росія – імперія хама, жлоба. Все, починаючи від масової культури, символів, закінчуючи брехливими ЗМІ, свідчить про це. Америка – гегемонія грошей. Хам заперечує гроші. Він рве на собі тільняшку за якусь примарну ідею, наприклад всіх зрівняти із землею. Україна зараз – це героїка, про яку раніше ми читали лише у книжках. Наприклад, у Джека Лондона, Жуля Верна, Хемінгуея, в радянській військовій літературі незаплямованій ідеологією. Майдан зробив так, що ми нарешті відчули все те добро, гідність, благородство, про які пишуть в кращих творах.
Орест Лютий веде війну проти москаля як окупанта, ворога нації. Антін Мухарський поставив перед собою конкретне мистецьке завдання: зберегти, можливо, примножити, для майбутніх романтиків, мрійників, цей момент волі, який ми пережили на Майдані. Завдяки йому я отримав ґрунт під ногами, країну, Батьківщину, мету життя. Я вдячний Богу за те, що подарував мені можливість жити в час найвищого духовного піднесення.
Орест Лютий – це предтеча революції. Він своїм талантом, пророчим даром передрік всі події, які відбувались з листопада 2013 року. Люди дуже часто дивуються після концертів Ореста Лютого, що деякі пісні було написано, наприклад, три роки тому. Митці ж завжди працюють на випередження, ловлять якісь інформаційні хвилі зі Всесвіту.
В мене є проект, який не знаходить жодної підтримки у влади – минувшої, теперішньої. Бо в нашій країні склалась така парадигма, що культурою опікуються ентузіасти, але не держава. Я б хотів зробити в кожному обласному центрі великий осередок сучасного мистецтва, де б поширював модерну українську культуру: показував виставки, виступи театрів та музичних гуртів… Насправді, маю цілу програму того, як зруйнувати уявлення про українську культуру як шароварну, селянську, вторинну. Я б ухвалив закон про меценатську діяльність і про не обкладання податками будь-яких культурних організацій.
Для мене писання – це важка і виснажлива робота. Мені вже давно бринить наступна книжка, але через революційні зимові події я так і не зміг розпочати роботу. Потім всі сили було віддано укладанню альманаху («МАЙДАН. (Р)ЕВОЛЮЦІЯ ДУХУ» − ред.). Нова ж книга буде називатися «I’m not Russian, або Убий під***са в собі!» Планую засісти за роман найближчим часом, бо його вже треба народжувати. У мене ще є бажання написати рівно три книжки. І все. Я не графоман. Буде також повість під робочою назвою «Дніпровські щелепи» про крокодила, якого хлопчик ще в 1970-ті роки викрав з будинку піонерів. Він мучив крокодила, примушуючи слухати пісні Алли Пугачової. Потім хлопчик відпустив крокодила у Дніпро, де той дивом вижив. І от крокодил плаває Дніпром і жере всіх, хто слухає російську попсу. Але головна мета – зжерти колишнього господаря, який став телевізійним продюсером і возить сюди російських зірок. Це такий собі месник, що мститься за весь той дебілізм, який нам насаджували стільки років. Ось така фантасмагорична повість. Третьою буде книжка про Майдан, художній твір – своєрідна відповідь булгаковській «Білій гвардії». Під час революції я кілька разів перечитував цю книгу, адже настільки багато спільних моментів, місць, де відбувались події. Тільки у Булгакова епіцентром подій був Алєксєєвский спуск, 13, а у нас – вулиця Костянтинівська, 21, де знаходиться революційний підпільний осередок арт-простір «Бактерія».
Орест Лютий ніколи не пробачить Антіну Мухарському одруження на москальці Сніжані Єгоровій. Але обов’язково допишіть в кінці смайлик!
Культпростір