У вівторок курс національної валюти досяг позначки 13,6 гривні за долар. На думку політиків, це сталося через загрозу прямого військового вторгнення РФ під виглядом гуманітарної допомоги, а банкіри, опитані Forbes, вважають, що через невисокий професіональний рівень керівників Нацбанку.
Також не останню роль у девальвації гривні відіграють узяті перед МВФ зобов’язання збільшувати обсяг резервів за рахунок скуповування надлишкової пропозиції валюти з міжбанківського ринку.
Учасники ринку вважають, що інтервенції, які із запізненням проводить голова НБУ Валерія Гонтарєва, є лише імітацією боротьби НБУ з девальвацією. І вони ніяк не впливають на валютний курс через небажання НБУ задовольняти попит банків на валюту.
Сама ж Гонтарєва заявляє, що зниження курсу пов’язане з панічними настроями населення. «Збалансований курс гривні залишається на рівні 11,5–11,9 грн/$1. Жодних економічних факторів для курсу 13 грн/$1 чи 13,5 грн/$1 нема», – заявила вона під час свого виступу у Верховній раді у вівторок, 12 серпня. Відзначимо, що вже до середини дня в середу обмінний курс відкотився до 12,8/13,15 грн/$1.
Вона також не відкидає застосування адміністративних методів для стабілізації курсу, «якщо ринкових методів не вистачатиме».
Фактично такою поведінкою голова НБУ повторює сьогодні помилку Володимира Стельмаха періоду 2008–2009 років, коли надлишковий попит банків на валюту задовольнявся за рахунок резервів НБУ на 20–30%.
Нині регулятор задовольняє заявки банків на купівлю валюти приблизно в таких же співвідношеннях. А єдина відмінність від періоду Стельмаха полягає в тому, що немає корупції при розподілі обмеженого обсягу валюти, – принаймні це стверджують опитані Forbes банкіри, які так само, як і за всіх попередніх керівників НБУ, відмовляються публічно критикувати дії регулятора, побоюючись відповідних дій із його боку.
«Якщо за Стельмаха складали так звані «списки» продажу валюти, які курирував Михайло Гойхман, то тепер хто нахабніший, той і заробив», – пояснює один із фінансистів. Скарбники навіть жартівливо назвали заробіток на резервах «на лопухах».
НБУ створює парникові умови для валютних спекуляцій: самі котирування інтервенцій НБУ називає об 11–12 ранку, а продаж валюти здійснює ближче до 16-ї години. Отже, банки, які подали заявки на аукціон, дістають можливість до вечора розігнати курс, щоб потім відкупити валюту в НБУ дешевше за ринкову ціну. І перепродати її наступного дня в ринок.
Банкіри вважають, що спроби НБУ втримати курс гривні, який за підсумками вівторка знизився до рівнів 13,2–13,6 грн/$1, за допомогою інтервенцій – це фікція. «НБУ тільки декларує продаж валюти, а насправді намагається її купувати», – пояснює один з авторитетних скарбників.
Згідно зі статистикою, Національний банк України продав $150 млн за останні сім днів на валютному ринку, при цьому за останні два місяці купив понад $200 мільйонів. Фактично НБУ встановлює котирування за середнім рівнем міжбанківських торгів, чим легітимізує девальвацію і стимулює банки продавати великі обсяги валюти в резерви.
Чиновники НБУ, які декларують ринковий підхід до курсоутворення, щодня обдзвонюють великі банки з вимогою зняти котирування на покупку валюти, або продати запропонований обсяг не в ринок, а НБУ, − розповідають скарбники. Наприклад, одна з останніх угод із купівлі валюти в резерви відбулася на минулому тижні. Продавцем виступив «Хліб України», валюту якого викупив НБУ в обхід міжбанку. На момент виходу публікації Forbes суму угоди встановити не вдалося.
«Людина не розуміє, що таке валютна позиція. Правління НБУ переконує банкірів продавати валюту, пропонуючи потім залучити її або в населення, або за механізмом свопу», − емоційно ділиться своїм враженням про роботу центробанку один із банкірів. «Вони не розуміють різниці між ресурсним і валютним ринком. Про яке утримання курсу може йтися?» − емоційно прокоментував ситуацію скарбник одного з найбільших банків.
«Нацбанком мають керувати макроекономісти, а не фахівці фондового ринку, якими є Гонтарєва і Писарук. На бізнесі казначейства з нинішнього складу правління розумілися лише Приходько і Дубихвіст (екс-директор департаменту управління валютним резервом, звільнений вчора − ред.) − Але ні першого, ні другого в НБУ вже немає», − розводить руками один із банківських топ-менеджерів.
Кілька тижнів тому банки обдзвонював затриманий нині транспортною прокуратурою перший заступник голови НБУ Борис Приходько. Зараз контактує з банкірами директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова.
Якість управління валютним курсом змушує банкірів писати листи в НБУ, проте не змінює ситуації на ринку: офіційний валютний курс, всупереч домовленостям із МВФ, продовжує відрізнятися від ринкового − за підсумками вівторка НБУ встановлює курс 13,13 грн за долар, тоді як ринковий курс у середньому на 15 копійок вищий. І це не поодинокий випадок. Наприклад, 1 серпня міжбанк відкрився 12,30-12,50 грн за долар, а офіційний курс НБУ становив 11,96 грн за долар.
У вівторок НБУ, щоправда, спробував зняти з себе відповідальність за курсові хитання. Регулятор відправив листа всім українським банкам з вимогою проводити всі операції з купівлею та продажем іноземної валюти виключно в першій половині дня. Мовляв, фінансові установи найчастіше проводять валютні операції після 14:00, а це значить, що встановлений НБУ офіційний курс валют не включає проведення цих угод, так як банки надають інформацію про угоди у відомство до вечора.
Втім, цей крок − також перекладання проблеми з хворої голови. Адже проведення угод після обіду найчастіше пов’язане з тим, що саме в цей час НБУ виставляє котирування своїх інтервенцій, і учасники ринку змушені на нього чекати.
При цьому слід зазначити, що зростання курсу долара, безумовно, є вигідним сьогодні Кабміну. Уряд отримує можливість дорожче продавати валютні запаси на покриття дефіциту бюджету й отримує інфляційні/девальваційні стимули для економічної статистики і збирання податків при експорті-імпорті.
Однак наявна девальвація негативно впливає на банки, які будуть змушені доформувати резерви під валютні кредити і переоцінити капітал. Після зміщення курсу за позначку 13 гривень за долар багатьом фінустановам вже буде не до того: стрес-тести, які Нацбанк обіцяє закінчити у вересні, можуть виявитися летальними для більшості (якщо не для всіх) найбільших банків, капітал і резерви яких лишилися недеформованими ще з березня − після перетину доларом позначки в 10 гривень.