10 років тому 1 вересня 2004 року в Беслані група терористів захопила школу №1 в Правобережному районі міста.
Лінійка, присвячена Дню знань, була перенесена через спеку з традиційних 10:00 ранку на 9 ранку. Всього на лінійці знаходилося 895 учнів та 59 вчителів та технічних працівників школи. Кількість батьків, які прийшли з дітьми до школи, невідома. На лінійці було багато малюків: з дев’яти бесланських дитсадків чотири не працювали через тривалий ремонт, і батьки привели дітей з собою.
Група озброєних бойовиків під’їхала до будівлі школи на ГАЗ-66 і ВАЗ-2107. Безладно стріляючи в повітря, терористи загнали в будівлю школи понад 1100 осіб – дітей, їхніх родичів і співробітників школи. У метушні від 50 до 150 старшокласникам вдалося втекти.
Більшість заручників були загнані в головний спортзал, решта – в тренажерний зал, душові та їдальню. З ГАЗ-66 були вивантажені боєприпаси, важке озброєння і вибухівка. Терористи були грунтовно озброєні: 22 автомата Калашникова, в тому числі з підствольними гранатометами, два ручних кулемети РПК-74, два кулемети ПКМ, один танковий кулемет Калашникова, два ручних протитанкових гранатомети РПГ-7 і гранатомети РПГ-18 «Муха». Підходи до спортзалу і сам спортзал були заміновані.
«Якщо уб’ють будь-кого з нас, розстріляємо 50 чоловік, якщо ранять будь-кого з нас – вб’ємо 20 чоловік. Якщо вб’ють з нас 5 чоловік, ми все висадимо в повітря. Якщо відключать світло, зв’язок на хвилину, ми розстріляємо 10 осіб», – відразу ж заявили терористи в записці, переданій в 11:35 через випущену зі школи жінку. Крім того, вони зажадали для переговорів президента Північної Осетії Олександра Дзасохова, главу Інгушетії Мурата Зязікова і дитячого лікаря Леоніда Рошаля.
Близько 19:00 бойовики вийшли на зв’язок по мобільному телефону. Вони відмовилися від пропозиції передати заручникам їжу і воду, мотивуючи це тим, що в них можуть міститися психотропні речовини.
Рано вранці 2 вересня терористи відмовилися обміняти дітей на дорослих.
В 16 годин в захоплену школу увійшов колишній президент Інгушетії Руслан Аушев. Переговори з Русланом Аушевим про передачу води та продуктів ні до чого не привели, проте зі школи випустили 24 жінки з грудними дітьми.
Тим часом спека, відсутність води і сморід погіршили стан дітей: багато хто з них втрачав свідомість. Заручники були змушені харчуватися пелюстками принесених ними квітів і пити власну сечу, тому що всі джерела води до того часу були перекриті терористами.
3 вересня в 13:04 в спортзалі послідовно сталися два потужних вибухи з короткими інтервалами. Через кілька хвилин заручники почали вистрибувати через вікна і вибігати через вхідні двері у двір школи. Терористи відкрили по них вогонь з автоматів і гранатометів, убивши 29 осіб.
За п’ять хвилин після перших вибухів почалася антитерористична операція, в якій брали участь дві оперативно-бойові групи ЦСН ФСБ. Над школою з’явилися бойові вертольоти Мі-8.
В 13:31 терористи підірвали раніше встановлені в захопленій школі вибухові пристрої, обвалився дах. Почалася паніка. Бойовики безладно стріляли по людям.
В 13:50 російські спецназівці ввійшли в будівлю школи. Інша частина російських спецпідрозділів вела бій з терористами, що сховалися в житловому кварталі поруч зі школою. Будинок, де знаходилися терористи, розстрілювали танки.
Близько 14:08 практично вся школа, крім замінованого спортзалу, перебувала під контролем спецназу. Почали виносити поранених і вбитих. Машин швидкої допомоги та носилок не вистачало. На допомогу прийшли місцеві жителі, які зібралися навколо школи.
15:50 спецназ увірвався в будівлю спортзалу школи і почав його розмінування. Силова операція в Беслані була завершена до вечора 3 вересня.
В результаті теракту в Беслані загинуло 334 людини, більшість з яких склали заручники, включаючи 186 дітей від 1 року до 17 років. До ранку 4 вересня в лікарні Беслана і Владикавказа надійшло понад 700 поранених, більше половини яких склали діти. В 66 сім’ях загинуло від 2 до 6 осіб, а 17 дітей залишилися круглими сиротами.
Для порівняння: за чотири роки Великої Вітчизняної війни на різних фронтах Беслан втратив 357 чоловіків.
В той же час, більшість росіян вважає, що влада діяла в Беслані правильно. Якщо у вересні 2004 року дві третини опитаних (61%) вважали вжиті владою заходи недостатніми, зараз таких лише 24%.
Збільшилася кількість людей, які вважають, що російська влада і спецслужби зробили все можливе для порятунку заручників (54% в жовтні 2004 року проти 62% у серпні 2014-го). Більше половини опитаних (56%) задовільно оцінюють результати операції по звільненню заручників.