15 вересня виповнилося рівно 100 днів, як Петро Порошенко офіційно обійняв посаду президента України. Цей період у роботі політиків заведено вважати адаптаційним, проте вже можна оцінити перші результати і зробити перші висновки про діяльність нового глави держави.
Експерти, опитані Forbes, нагадують, що п’ятому президенту України країна дісталася фактично в стані війни. Тому, кажучи про те, наскільки Порошенко вдається виконати свої обіцянки перед виборцями, передусім ідеться про оборону.
«Виходячи із ситуації, яка зараз [склалася] в Україні, можна сказати, що Петро Порошенко досить добре справляється зі своїми обов’язками за цей період. Пояснити це можна на простому прикладі: отримавши 54% підтримки, він країну ніби «взяв за дружину». І насамперед мусив думати, як захистити її. А коли закінчиться АТО, він повинен буде «забезпечити сім’ю». Весь період стоденки йшов процес захисту», – вважає Денис Богуш, президент агентства Bohush Communication.
На думку експертів, за минулі 100 днів діяльність нового президента виявилася більш результативною на міжнародній арені, ніж у вирішенні внутрішніх питань. «Усі встигли помітити, що його інтелект і здатність продумувати ходи може навіть перехитрити Путіна. На міжнародній арені його політика настільки ефективна, що ООН, НАТО та ЄС прийняли за цей період такі жорсткі рішення [щодо Росії], яких ніколи раніше не приймали щодо якоїсь однієї країни. Це все вдалося Порошенкові, який зміг провести ефективну міжнародну політику», – відзначає Богуш.
Це підтверджує і Кость Бондаренко, директор Інституту української політики: «Один із найважливіших моментів – це те, що Порошенко пішов на переговори з Путіним, переступивши через багато амбіцій. Адже він прийшов [до влади], коли на Донбасі вже велася війна, він дав обіцянку її зупинити. Це головне, над чим він повинен був працювати».
Серед невиконаних передвиборчих обіцянок експерти відзначають фактичний провал конституційної реформи та реформи виборчої системи, відсутність реальної євроінтеграції. Також провальними можна вважати кадрову політику у вищих ешелонах влади і заходи з порятунку економіки.
«Військова ситуація затягується, і потрібно вишукувати ресурси з економіки військового типу, щоб забезпечити боєздатність армії», – констатував у розмові з Forbes екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.
При цьому аналітики вказують і на помилкові посили, що лунали в риториці Петра Порошенка на старті його президентства. Так, газове питання розглядалося виключно з погляду бізнес-складової, а не як стратегічну зброю Росії в протистоянні з Україною. «Порошенко, коли говорив про домовленості щодо газу, розглядав їх у системі бізнес-координат. А подальші події показали, що насправді газ потрібно розглядати у військовій системі координат», – підкреслив у коментарі Forbes Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI».
За його словами, як тільки сталася деескалація бойових дій, посилилася ескалація на газовому фронті. «Ті, хто закладали президенту в його передвиборчих обіцянках цей пункт, вони не до кінця розуміли, що таке гібридна війна», – вважає експерт.
Очевидно, що війна на Донбасі змусила владу України переглянути шкалу пріоритетів. У зв’язку з цим багато обіцянок, даних Петром Порошенком напередодні його обрання президентом і відразу після інавгурації, зараз видаються неактуальними. «Він не думав, що потрібно переводити економіку на військові рейки. Хотів у мирній економіці вижити, але цього не вийшло», – каже Лановий.
Forbes вирішив проаналізувати ключові обіцянки п’ятого президента України, дані ним при вступі на посаду, і ступінь виконання обіцяного за минулі 100 днів.
Провести дострокові вибори в парламент
Стадія виконання: виконано частково
Згідно з президентським указом від 25 серпня, парламент VII скликання було розпущено. У цей же день було названо і дату проведення позачергових виборів до Верховної ради – 26 жовтня 2014 року. Постановою від 8 вересня Кабмін виділив на їх проведення 957,8 млн гривень.
Вважати обіцянку виконаною експерти, опитані Forbes, не поспішають: по-перше, виборча система, згідно з якою повинні будуть пройти позачергові вибори, залишається без змін. Перехід на пропорційну систему з відкритими списками так і не відбувся. «Чесно кажучи, краще б цих виборів не було взагалі, – пояснює Володимир Лановий. – Тим більше за старою системою і за участю всіх не люстрованих осіб. Це призведе до не найкращої ситуації з погляду проведення реформ та економічного укладу в країні. Я вважаю, що цю вимогу поки що не виконано так, як потрібно суспільству».
Самі вибори під загрозою зриву. Причина тому – ймовірність введення воєнного стану в країні, під час якого вибори не проводяться. Голова Верховної ради Олександр Турчинов вважає, що такий варіант можливий, якщо мирний план буде зірвано.
При цьому депутати в бесіді з Forbes повідомили, що в разі необхідності закон про воєнний стан може бути «відкориговано». «Насправді парламент готовий зараз піти на голосування закону, який дозволить ввести воєнний стан і провести вибори, аби виграти цю війну», – сказала народний депутат Леся Оробець.
Стягнути з Росії збитки від анексії Криму
Стадія виконання: не виконано, подано позови
Міністр юстиції України Павло Петренко заявив, що близько місяця тому Мін’юст подав до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) два позови до Російської Федерації від України. Один з них, на суму 1,2 трлн гривень, стосується компенсації збитків від анексії Криму. «Ця цифра навряд чи є остаточною, враховуючи, що згадана вище заява постійно оновлюється і доповнюється», – зазначили в Мін’юсті. Передбачається, що рішення суду буде прийнято не раніше, ніж за рік, оскільки процес розгляду справи супроводжуватиметься вивченням доказів і викликів свідків в ЄСПЛ.
Після подання позову його почали називати «продажем Криму»: нібито якщо вдасться домогтися позитивного рішення, після сплати цієї суми Україна вже не матиме прав претендувати на півострів. Петро Порошенко при цьому продовжує наполягати на тому, що Україна поверне собі Крим демократичним шляхом.
«Питання Криму, вочевидь, буде вирішуватися в процесі переговорів між РФ і Україною. Адже спочатку вирішуються територіальні претензії, а потім питання економічної співпраці. Гадаю, Крим буде територією подвійного підпорядкування, наприклад, як Ірландія», – вважає Кость Бондаренко.
Здійснити перший візит на Донбас
Стадія виконання: виконано
Свою першу робочу поїздку в якості глави держави на Донбас Петро Порошенко здійснив ще 20 червня. Тоді в центрі антитерористичної операції він прийняв рапорт генерала Віктора Муженка про завершення операції зі встановлення на кордоні режиму оборони. Після цього президент віддав наказ про припинення вогню терміном на тиждень усіма підрозділами Збройних сил, Національної гвардії і Прикордонної служби.
«Питання територіальної цілісності обговоренню не підлягає», – впевнено заявляв президент. Під час свого першого візиту він передав військовим і бійцям Нацгвардії спецспорядження, а також розповів про мирні плани з урегулювання ситуації в регіоні.
Однак до деескалації конфлікту це не привело. Члени НЗФ використовували «тиждень тиші» для перегрупування своїх сил і отримання підкріплення з боку Росії. У підсумку після закінчення тижня збройні сутички продовжилися з новою силою.
8 липня президент відвідав Слов’янськ, де заявив, що готовий до переговорів щодо подальшої долі Донбасу з усіма, хто реально представляє населення регіону і готовий до політичного діалогу.
Останній візит президента в зону АТО відбувся 8 вересня. Порошенко відвідав Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча в Донецькій області. Під час зустрічі з жителями міста він заявив, що влада має намір боротися за Маріуполь. А незабаром офіційна сторінка президента в Twitter поповнилася новим посланням: «Цю нашу землю ми нікому не віддамо!».
Змінити стратегію АТО, припинити збройні сутички на Сході
Стадія виконання: виконано частково
Військовий конфлікт на Донбасі, який останні чотири місяці набирав обертів, пішов на спад. «На сьогодні ситуація змінилася − менше стали вбивати людей. Факт у тому, що ця масова бійня припинилася», − констатує Денис Богуш. Це стало результатом мирних переговорів, які пройшли 5 вересня в Мінську. Тоді представники України та самопроголошених ДНР і ЛНР за участю ОБСЄ підписали протокол про припинення вогню на Донбасі.
Експерти не схильні давати позитивну оцінку цій стратегії та мирним домовленостям. Обстріли позицій українських військ тривають, а тимчасове перемир’я вже використовується російсько-терористичними військами для максимального нарощування своєї бойової потужності. Дмитро Тимчук, керівник Центру військово-політичного опору, повідомляє, що на контрольованій бойовиками території вже почали фіксувати російські зенітно-ракетні комплекси ППО.
Виступаючи на розширеному засіданні Кабінету міністрів 10 вересня, Петро Порошенко повідомив, що влада робить усе можливе для подальшого захисту країни. «Ми зараз здійснюємо перегрупування частин наших Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, але не для нападу й атаки, а для того, щоб гарантовано й ефективно забезпечити захист своєї території», − заявив президент.
Розширити повноваження регіонів
Стадія виконання: не виконано
Реальних кроків щодо децентралізації вжито не було. «Розширення повноважень регіонів, на жаль, було тільки на словах. Концепції як такої немає», − оцінює передвиборчу обіцянку Володимир Лановий.
Як раніше писав Forbes,
реформа з децентралізації в Україні може спрацювати на покращення якості управління державою і фінансовими потоками. А причиною затягування з початком цієї реформи експерти називають небажання чиновників розлучатися з дохідною частиною бюджету, яка залишається в центрі.
На позачерговому засіданні Кабміну 17 квітня уряд доручив Мінрегіону до 1 жовтня провести обговорення змін до Конституції щодо децентралізації влади.
Слід зазначити, якщо раніше влада РФ наполягала на необхідності федералізації України, то буквально вчора міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що сьогодні Москва вже не бачить особливої різниці між децентралізацією та федералізацією, однак хоче, щоб росіяни могли впливати на зовнішню політику Української держави.
Уже цього тижня в парламенті можуть обговорити прийняття закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Але експерти запевняють, що до децентралізації регіонів це не має відношення. «Особливий статус для даних регіонів, на який іде президент, − це виконання 5-го пункту протоколу мінських домовленостей», − нагадує Кость Бондаренко. Президент Порошенко запевнив, що особливий статус передбачатиме більше економічних і гуманітарних прав для цих регіонів і не несе в собі небезпеки для територіальної цілісності та суверенітету країни.
Відновити робочі відносини з РФ, ефективно провести переговори щодо газу
Стадія виконання: не виконано
26 серпня в Мінську, під час переговорів у форматі Україна − Євросоюз − Євразійська трійка (Білорусь, Казахстан, Росія), відбулася перша зустріч президентів України та Росії. Їх бесіда пройшла за закритими для журналістів дверима і тривала близько двох годин. Експерти зазначають, що з того моменту у відносинах між президентами «крига скресла». На думку Костя Бондаренка, те, що Порошенко пішов на переговори з Путіним, стало ключовим моментом зустрічі.
Проте призначені на 6 вересня тристоронні переговори з постачання російського газу в ЄС через Україну було відкладено через наявні розбіжності. «Говорити про виконання цього пункту поки що зарано. На сьогодні він лишається не виконаним», − констатує Михайло Гончар. Із ним згоден і Володимир Лановий: «Поки що ефекту не досягнуто. Я думаю, що Росія нам може щось обіцяти, але все одно перекриє газ, щоб створити нестабільну й вибухонебезпечну ситуацію».
«Це питання є нерозв’язним у контексті двосторонніх відносин, вихід тільки в форматі тристоронніх переговорів», − резюмує Гончар.
Переглянути стратегію споживання газу
Стадія виконання: виконано частково
Володимир Гройсман
Українське Фото
«Тут є певні успіхи. За 100 днів мало що можна вирішити, але, здається, процеси запущено», − вважає Михайло Гончар. Експерт зазначає, що в цьому питанні не варто переоцінювати роль президента, оскільки виконання цієї обіцянки більше лежить у зоні відповідальності віце-прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та уряду в цілому.
Позитивним рішенням стало прийняття закону про введення надзвичайного стану в енергетичному секторі України «Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі», за що відповідальним є Гройсман. За його оцінками, дефіцит газу для проведення опалювального сезону в Україні становить близько 5 млрд куб. м. Оцінити результати рішень уряду можна буде після завершення опалювального сезону.
Позитиву не поділяє Володимир Лановий, який не вірить у переговори і домовленості з Росією в питаннях газу. «Я думаю, що Росія нам може щось обіцяти, але все одно перекриє газ, щоб створити нестабільну і вибухонебезпечну ситуацію», − вважає він.
При цьому Гончар акцентує, що в питанні реверсу є певні успіхи. Малий реверс газу зі Словаччини, який передбачає можливість фізичного постачання до 27 млн куб. м на добу (10 млрд кубів на рік) було запущено 2 вересня. Згодом Україна планує запустити великий реверс через Словаччину з об’ємом до 30 млрд куб. м газу на рік.
«Запуск малого реверсу зі Словаччини − це результат спільних зусиль. Важливо те, що розблоковано словацький напрямок, оскільки є перспективи великого реверсу, який для нас вирішує питання з імпортом [газу] в цілому. Тут можна дати скромну позитивну оцінку», − резюмує Михайло Гончар.
Налагодити діалог з усіма областями України, стати визнаним президентом усієї країни
Стадія виконання: не виконано
Робоча поїздка у Слов’янськ, 8 липня 2014 року
Фото: president.gov.ua
Підтримка на рівні 54%, яку отримав Петро Порошенко на виборах, стала своєрідним кредитом довіри, який поки що не розтрачено, зазначають опитані експерти. «Порошенко свій авторитет ще не втратив», − констатує Денис Богуш. Як раніше писав Forbes,
згідно з соціологічним опитуванням, симпатію до президента відчуває приблизно половина українців. Більш критичними громадяни виявилися до нинішнього уряду, діями якого незадоволені близько 70%.
При цьому на сході України Петро Порошенко залишається невизнаним президентом для представників самопроголошених ДНР і ЛНР, які продовжують наполягати на виході «народних республік» зі складу України.
Членство в ЄС протягом двох років
Стадія виконання: очевидно, не буде виконано
Президент Ради Європейського Союзу Герман ван Ромпей і президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу після підписання угоди про асоціацію
Українське Фото
27 червня Україна та Європейський Союз підписали економічну частину угоди про асоціацію, яка передбачає створення зони вільної торгівлі. Але вже 12 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що за результатами тристоронніх міністерських консультацій Україна − ЄС − Росія зона вільної торгівлі відкладається до кінця 2015 року. При цьому міністр запевнив, що зазначені домовленості не вплинуть на ратифікацію угоди про асоціацію Україна − ЄС, яка повинна відбутися 16 вересня.
Володимир Лановий зазначає, що за термін, який минув із дня інавгурації, Петру Порошенко так і не вдалося наблизити Україну до Європейського Союзу. «Реформ практично немає, не тільки за 100 днів, але й за 6 місяців. Ніякого серйозного просування до європейської ринкової системи не зроблено. Так що 100 днів нічого значного не додали», − констатував він.
За надмірно повільне проведення європейських реформ президент почув критику на свою адресу і на 11-му форумі YES. У відповідь Порошенко поскаржився, що військові дії і старий парламент стримують здійснення реформ в Україні. Після чого обмовився, що війна не є виправданням непроведення реформ, і в нього вже є план. Глава держави запевнив, що вже «створено команду ефективних менеджерів, які працюватимуть над здійсненням переліку реформ, записаних в угоді про асоціацію з ЄС». «Це будуть мої пріоритети відразу після парламентських виборів», − додав він.
Також Порошенко зазначив, що пишається цією подію, яка відбудеться одночасно в стінах українського та європейського парламентів 16 вересня. І українська сторона, на його думку, «готова з упевненістю дивитися в майбутнє європейської інтеграції».
Продати Roshen
Стадія виконання: не виконано, найнято консультантів
Максим Марусенко для Forbes Україна
Як раніше писав Forbes,
продаж Roshen може стати найбільшою угодою за останні 10 років. Власник «Київ-Конті» Борис Колесніков вважає, що реальна вартість Roshen вища від заявленої − $2 млрд. Процес продажу вже запущено.
Відомо, що для підготовки та організації продажу своїх активів і пошуків покупців Порошенко найняв міжнародну інвесткомпанію Rothschild & Cie в консорціумі з українською інвестгрупою «Інвестиційний капітал України» (ICU). Засновником і головним власником цієї інвестгрупи до призначення на посаду голови Нацбанку була Валерія Гонтарєва.
Процес продажу може затягнутися як мінімум на рік, кажуть експерти, закриття операції з продажу «солодкого гіганта» можливе тільки після закінчення війни в Україні.
