Зустріч з письменницею відбулася 23 жовтня у Книгарні «Є».
Міла Іванцова за освітою – викладач російської мови і літератури та французької мови. Викладала французьку в школі, Ліцеї туризму, Інституті туризму ФПУ. В її рисах є щось від типової філологині – трохи зсунуті окуляри, хустка на плечах, підібрана до квіткового візерунку обкладинки "Теплих історій".
– Обкладинка мені подобається, – каже вона, – хоча я й не мала впливу на неї. Якось так вона припала до душі.
Іванцова почала писати у зрілому віці. Спочатку це були вірші та оповідання. Однак визнання їй принесли романи. Роман «Родовий відмінок» отримав номінацію «Вибір видавців» у літературному конкурсі «Коронація слова – 2009». Роман «Гра в паралельне читання» увійшов у трійку творів-переможців цього ж конкурсу в 2012 році. Зараз письменниця має у творчому доробку шість романів.
– Видавництва, що друкували мої романи, не хотіли видавати малі форми. А я дуже люблю оповідання. Навіть дійшло до того, що у два попередні романи я вставила власні оповідання, бо хотіла привабити увагу до малих форм. Тож цього літа я звернулася до видавництва Брайт Стар Паблішинг, де вирішили, що мої оповідання добре доповнюють серію «Теплі історії». У цій книжці я зібрала невеликі твори, які були написані за останні 10 років, якщо не більше.
– Деякі з моїх "теплих історій" були в оригіналі написані російською мовою, тому я їх переклала. Єднає усі оповідання те, що навіть коли вони не дуже веселі, то в будь-якому разі не депресивні. Я пишу й про страждання, але мої історії – теплі.
Читачі називають твори Міли Іванцової «терапевтичною прозою», кажуть, що від них на душі стає легше. Філософія авторки – триматися позитиву попри все, рухатися вперед і не озлоблюватися на людей та світ.
– Це непросто – залишатися оптимістом. Найпростіше – скласти лапки і заплакати. Це простіше, ніж втриматися і втримати когось від прірви.
Письменниця народилась і виросла в Києві.
– Кожна моя книжка про Київ. Нова книжка буде також про Київ та його людей, періоду Майдану.
Міла Іванцова – активна громадська діячка. Створила соціальний проект «100 книжок для сільської бібліотеки», була активісткою безпрецедентної «Бібліотеки Майдану» під час Революції гідності, також створила цілу серію авторських розписних шоломів.
– Під час Майдану мені було не до писання, я розмальовувала шоломи. Це була така собі арт-терапія. 7 січня це почалося і досі не закінчилося.
Міла Іванцова не лише письменниця, але й перекладач. Їй належить український переклад роману парижанки Дельфін де Віган «Підземні години». Кумедну історію, пов’язану з цим перекладом, вона розповіла наприкінці презентації.