Вперше в історії людства космічний зонд Philae висадився на комету

Модуль Philae висадився на поверхню комети Чурюмова-Герасименко на відстані 500 мільйонів кілометрів від Землі. Вчені припускають, що на поверхні можна виявити воду або навіть певні форми життя

Зонд приземлився на комету, щоб вивчити хімічний склад цього небесного тіла. Раніше сьогодні відбулося успішне від’єднання зонда від космічного апарату Rosetta, який доставив дослідницький модуль до комети. Підтверджувальний сигнал надійшов на пульт Європейського центру управління польотами в Дармштадті.

Раніше Rosetta записала "звучання" небесного тіла шляхом вимірювання магнітного поля поблизу комети, яке було здійснено приладами апарату. Це магнітне поле коливається на частотах 40-50 міллігерц, які не сприймаються людським вухом. Щоб перетворити магнітні осциляції комети на звук, вчені штучно збільшили частоту на фактор 1000. Послухати "звук" комети можна в блозі ESA.

Цікаво, що вчені, іменами яких названо цю комету, є українцями. Її було відкрито 23 жовтня 1969 року Климом Чурюмовим у Києві в результаті вивчення фотопластинок комети 32P/Комас Сола, знятих Світланою Герасименко в Алма-Атинській обсерваторії у вересні того ж року. Перший знімок, на якому видно комету, датований 20 вересня 1969 року

Детальніше про відкривачів:

— Клим Іва́нович Чурю́мов (19 лютого 1937, Миколаїв) — український астроном і дитячий письменник.

Першовідкривач комет Чурюмова-Герасименко (1969) та Чурюмова-Солодовникова (1986). Член-кореспондент Національної академії наук України, дійсний член Нью-Йоркської академії наук, директор Київського планетарію, головний редактор астрономічного науково-популярного часопису «Наше Небо», президент Українського товариства аматорів астрономії. Ім’ям Клима Івановича Чурюмова названо малу планету № 2627 (1984).

— Герасименко Світлана Іванівна (1945) — український і таджицький астроном, відкривач комети Чурюмова-Герасименко.

Народилась у 1945 році в Україні. У 1968 році закінчила кафедру астрономії Київського університету, згодом поступила в аспірантуру. У вересні 1969 року разом із Климом Чурюмовим, співробітником Головної астрономічної обсерваторії НАН України полетіла в експедицію в Алма-Ату для спостереження комет на п’ятидесятисантиметровому телескопі. У ніч із 11 на 12 вересня 1969 року, спостерігаючи комету Комас Сола, зробили фото, на якому виявилась ще одна комета, яка отримала назву по іменам першовідкривачів — Комета Чурюмова-Герасименко. Іменем Світлани Герасименко названо також астероїд № 3945, відкритий 1982 року Миколою Черних.