21 листопада ми відзначили першу річницю Євромайдану. Минулого року, виходячи того дня на мітинг , щоб підтримати євроінтеграційний курс України та висловити незгоду з рішенням уряду, ми не могли передбачити чим все обернеться. Йшли з надією, що нас почують. Та влада вперто прикидалася глухою. Тоді мітинги на підписання євроінтеграційної угоди з ЄС пітримали у більшості областей України. Обласний центр Прикарпаття не став виключенням. В ніч з 21 на 22 листопада молоді активісти Івано-Франківська зібрались біля міської ратуші, аби сказати своє «Так!» Угоді про асоціацію з ЄС. Тоді ж було обумовлено встановити наметове містечко в самому центрі міста- на Вічевому майдані.
Наступного дня, в рамках мітингу, активісти МГО «Фундація регіональних ініціатив» перекрили дорогу на розі Незалежності та Івасюка. Молодь переходила пішохідний перехід знову і знову, зрідка даючи автомобілям проїхати. Також гордо несучи прапор України вигукували гасла: «Не влада обирає долю народу! Народ обирає європейську свободу!».
23 листопада у центрі Івано-Франківська відбулася виїзна сесія міської ради. Депутати ухвалили рішення підтримати підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Із 42 депутатів за відповідне рішення проголосували 37. «Колись ми проводили опитування про євроінтеграцію і 98% франківців висловилися за шлях у Європу. Якщо, не дай Боже, у Вільнюсі не буде підписана угода про Асоціацію, то я підтримую, що потрібно їхати і боротися за наші права, права наших дітей і онуків. Тому, що ми прагнемо євроінтеграції і ніякого іншого шляху громада Івано-Франківська не бачить», – наголосив міський голова Віктор Анушкевичус, який і в подальшому активно підтримував мітингувальників. Окрім того, на Вічевому майдані активісти встановили декілька наметів. Молоді люди зазначили, що наметове містечко у центрі міста буде стояти аж до самого саміту у Вільнюсі 28-29 листопада.
24 листопада перед мітингувальниками в Івано-Франківську виступив новопризначений голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації, головний регіонал Прикарпаття – Василь Чуднов. «Прикарпатці, дякую Вам за те, що підтримуєте Президента та його курс на євроінтеграцію», – сказав Василь Чуднов. Такі висловлювання обурені іванофранківці зустріли криками «Ганьба!».
Відео "Версії"
25 листопада на Івано-Франківський Євромайдан колоною вирушили студенти вищих навчальних закладів міста. Спочатку кілька тисяч студентів приєдналися до мітингувальників на Вічевому майдані. А пізніше покинули наметове містечко, та колоною з кількох тисяч осіб попрямували до Івано-Франківської облдержадміністрації. Мітингувальники скандували: «Табачника геть!», «Студенти за Європу!» та «Ганьба!».
Відео "Репортер"
Не зважаючи на погрози, щодо виключення учасників акції з навчальних закладів студентська молодь активно брала участь у майданах, які відбувалися у місті щоденно.Учасники протестів зігрівалися гарячими напоями, піснями, танцями та багаттям. Жителям наметового містечка регулярно підвозили дрова, харчі та теплий одяг. Перед мітингуючими зачитали підготовлену та розіслану громадським та державним інститутам студентську резолюцію. У документі, організатори Євромайдану в Івано-Франківську вимагали відставки міністра освіти Дмитра Табачника та цілодобового виконання закону про доступ у студентські гуртожитки.
Відео "Версії"
Мітинги продовжувались до 29 числа. Після того, як влада ганебно провалила підписання Угоди з Європою у Вільнюсі, Івано-Франківський Євромайдан почав збиратись, а його найактивніші учасники їхали до Києва.
Мирний протест, на який ми мали право, спочатку був проєвропейським, але ніч 30 листопада все змінила. Безжалісний та жорстокий розгін студентів обурив всіх свідомих українців, які не дозволили зам’яти цей інцидент, та 1 грудня вийшли на масовий протест, і настрій був вже далеко не мирний. Прийшли вже не за вступ до Євросоюзу, а проти влади. І це була непохитна рішучість.
Після чого Івано-Франківськ знову піднявся на мітинг. Мер міста разом з своїми заступниками пішов у безоплатну відпустку. Слідом за ним у неоплачувану відпустку пішли і члени виконавчого комітету. На страйк піднялось усе місто. Мер Анушкевичус закликав усі державні установи (крім лікарень, садків та МНС) виходити на Всеукраїнський мітинг та бойкотувати діючу владу. Згодом від ОДА почали відправлятись автобуси, які довозили прикарпатських активістів до Києва.
Під стінами облдержадміністрації щоденно збиралися тисячі людей, які засуджували розгін мирного протесту та вимагали відставку уряду.
Також у ніч на 30 листопада побили одного з лідерів студентського майдану Івано-Франківська – Максима Кицюка. Міліція, яка приїхала на місце злочину, не побачила у його побитті ніяких політичних мотивів.
А на Майдані Незалежності у Києві 1 грудня зібралися, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1,5 мільйона протестувальників. Почалася справжня революція. Пізніше ці події отримали назву Революція Гідності.2 грудня було захоплено будівлю КМДА. В подальшому хвиля народних вибухів, яка охопила спершу західні, а потім і центральні регіони України, докотилася до півночі, сходу і півдня. Кількатисячні антивладні мітинги збираються навіть у тих областях, які називають вотчиною Партії регіонів. Люди зважилися не тільки на активну підтримку столичного Майдану, а й на штурм обласних адміністрацій. Приміщення Івано-Франківської облдержадміністрації також було зайняте протестувальниками.
Євромайдан увійшов у світову історію. Наступні події викарбувані в памяті кожного з нас, ніщо та ніхто не забутий. Всі пам’ятають бійню на Банковій, арешти, спалені автомобілі, викрадення активістів та появу проплачених «тітушок». У січні почалися перші вбивства майданівців – Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Юрія Вербицького. У лютому– «Небесна сотня».
Відео арт-групи "БІМБА production"
Внаслідок подій Євромайдану з України до Росії втік четвертий президент України Віктор Янукович. В Україні до влади прийшли прихильники євроінтеграції. Росія анексувала Крим. На Донбасі проросійські сепаратисти і бойовики, зокрема російські, захопили Луганськ та Донецьк. Розпочалася антитерористична операція, яка, де-факто, стала війною. Боротьба триває. Однак Угоду про асоціацію України з ЄС усе-таки було підписано.
Також Президент України Петро Порошенко підписав Указ, який з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору, встановлює в Україні День Гідності та Свободи, який відзначатиметься щорічно 21 листопада.
Минув рік. Але Революція Гідності триває. Вона продовжується у наших діях. Кожного дня. Ми повинні пам’ятати, що контроль влади – наш обов’язок. Адже без контролю не буде якісних змін. Це має стати простою і звичною справою для кожного громадянина. Про нього має щодня пам’ятати чиновник, найнятий нами на роботу. Надто сьогодні, коли країна переживає важкі часи. Доки наш одяг все ще пахне багаттям Майдану.