З нагоди святкувань 353-ї річниці міста Івано-Франківська виконавчий комітет міськради прийняв рішення про присвоєння звання ”Почесний громадянин міста Івано-Франківська”. Цьогоріч за визначний внесок у національне відродження України, активну громадянську та життєву позицію, звання «Почесного громадянина міста Івано-Франківська» надали сотнику Армії УНР Борису Францу Яковичу.
Довідка:Франц Якович Борис(* 16 липня 1896, м. Станіслав — † 1944) — сотник Армії УНР. Народився у Станіславові. У складі австро-угорської армії брав участь у Першій світовій війні, потрапив до російського полону. Останнє звання в австро-угорській армії — фендрих.У січні 1918 р. вступив до Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців. З 1 березня 1918 р. — командир кінної розвідки 4-го (1-го) полку Січових стрільців. 30 квітня 1918 р., після розформування полку німцями, залишився у Києві.Наприкінці вересня 1918 р., отримавши дозвіл гетьмана П. Скоропадського на формування Окремого пішого загону Січових стрільців у Білій Церкві, повернувся до загону, сформував та очолив кінну розвідку.З середини грудня 1918 р. — командир кінного дивізіону Січових стрільців 1-ї Січової дивізії військ Директорії. У середині липня 1919 р. дивізіон було розгорнуто у кінний полк Січових стрільців Дієвої армії УНР.
У жовтні 1919 р. захворів на тиф та здав посаду командира полку своєму помічникові — сотникові Сергію Байлу. З другої половини 1920 р. до жовтня 1920 р. — в. о. командира 4-го кінного полку 4-ї Київської дивізії Армії УНР. Згодом — старшина для доручень штабу 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР.З 1921 р. жив на Волині .Та потім таки повернувся на рідну Станіславівщину.Коли 17 вересня 1939-го Червона армія захопила західноукраїнські землі, високоосвічений Ф. Борис зрозумів, що може його, колишнього «усуса», чекати — якщо не Соловки, то розстріл. Життєвий досвід, любов до України, бажання бути корисним рідному народові спонукали його таємно покинути Станіславівщину. Він переселився на етнічні українські землі Польщі — замешкав у селі Потурині Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Згодом авторитетного екс-командира УСС обрали волосним старостою. Але 28 лютого 1943 року він загинув від рук польських шовіністів. Так несподівано трагічно завершився земний шлях нашого славного краянина — українського патріота Франца Бориса.