Влітку жителі Прикарпаття масово відпочивають на природі. Та мало хто знає, що там на них може очікувати борщівник Сосновського. Лікарі застерігають: від цієї рослини треба триматися якнайдалі. Росте вона обабіч доріг, річок, лісів, поступово перебираючись і на поля та дачні ділянки. Нерідко можна його побачити і на клумбах біля будинків. Дотик до цієї рослини може викликати подразнення та опіки шкіри. Особливо в сонячні, погожі дні.
Опіки з’являються на уражених ділянках тіла не одразу після контакту, а через 1—2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.
Один із прикладів того, що може трапитись після контакту з борщівником Сосновського.
Борщівник Сосновського легко пристосовується до будь–яких умов, росте на будь–якому ґрунті і витісняє собою всі інші рослини.
Як інформує ОДТРК «Карпати», нещодавно у департаменті агропромислового розвитку Івано–Франківської обласної державної адміністрації відбулася нарада, на якій обговорювали питання стосовно знищення борщівника Сосновського.
«Боротися з борщівником треба починати з березня місяця, тому моя ініціатива була, щоб районні адміністрації вже зараз розробили комплексну програму по боротьбі з борщівником. Щоб ми не починали боротися в середині літа, а ще на початку року. І коли ця комплексна програма буде розроблена, то на початку року буде закладено кошти у бюджет. І вже з березня місяця ми почнемо активну боротьбу з борщівником», – розповіла під час засідання директор департаменту агропромислового розвитку Івано–Франківської ОДА Марія Савка.
Та додала, так само дали завдання, щоб у районах чітко знали, скільки земель охоплено борщівником і потребують боротьби. Також за районами закріпили профільні служби, щоб координувати цю всю роботу.
«Зараз надзвичайно важко тому, що у борщівника період цвітіння, можуть бути опіки. Але боротися у цьому напрямку потрібно обов’язково», – зазначила Марія Савка.
Борщівник Сосновського названий на честь дослідника флори Кавказу, селекціонера – Дмитра Сосновського. «Борщівник» тому, що місцеві жителі використовували для овочевих супів та борщів молоде листя до появи квітконоса. Рослина була окультурена спеціально для впровадження у сільськогосподарське виробництво як силосна культура ще у 40-х роках минулого століття. Сталін дізнавшись, що у Північній Америці борщівник є цінною кормовою культурою, наказав розводити його повсюдно. З бур’яну він перетворився на культивовану рослину. Проте силос із борщівника виявився звичайним, а корови, поїдаючи його, давали молоко з гірким присмаком, яке було непридатним як для споживання як людьми, так і тваринами. Тому запроваджену культуру покинули напризволяще. Це згодом стало тихою катастрофою в місцях вирощування через визрівання значної кількості насіння борщівника і значного його розповсюдження.
«Помста Сталіна», «окупант», «ведмежа лапа» – так у народі називають борщівник Сосновського, який є загрозою для здоров’я людей та врожаю. Адже ця рослина, завдяки потужній наземній масі, витісняє інших представників флори з території і не дає їм розвиватись. Борщівник зростає до 3—5 метрів висоти, товщина стебла — до 10 сантиметрів. Насіння борщівника Сосновського дозріває навіть тоді, коли стовбур рослини зрізано. Сухі стебла переносять зимові хуртовини та стоять на полі й на другий рік — лише пожежі в полі та буревії нищать сухі стебла. Оскільки борщівник є небезпечним видом, необхідно регулярно вживати заходів для запобігання його поширенню: систематичне скошування, перерізання товстих коренів на глибині 10-15 сантиметрів, що забезпечує знищення рослини, випас худоби (молоді листки поїдають вівці та корови).
Так директор департаменту агропромислового розвитку Івано–Франківської ОДА Марія Савка вважає, що цю рослину необхідно внести до списку так званих карантинних рослин – у зв’язку з її шкідливістю.
І допоки комплексна програма боротьби з борщівником на Прикарпатті ще перебуває на стадії розробки, сама рослина активно поширюється територією області. Площа земель, які займає борщівник Сосновського, зростає з кожним роком.
Ось такою зараз є ситуація з поширенням цієї рослини у селі Старуня Богородчанського району.
Варто зауважити,що на світлинах зображена лише територія зайнята борщівником обабіч центральної дороги, а ще є покинуті поля, лісовий масив.
Схожі пейзажі можна побачити у багатьох районах нашої області. І якщо у найближчі роки не взяти цю ситуацію під контроль, то отримаємо сотні гектарів «помсти Сталіна» на Прикарпатті.