Рік, що минає, розпочався весело. Прикарпаття в черговий раз підтвердило славу бандерівського (читай, патріотичного) краю, де на кожному кроці можна зустріти озброєного українця. Цього разу жупелом зробили патріотів з організації «Тризуб», яких на початку січня затримали в нашій області. Смороду було… Адже міліція оголосила, що ця озброєна група готувала незаконну акцію, яка може мати широкий суспільний резонанс. Щоправда, зробити з патріотів терористів не вдалося. Єдине, що їм вмінили – незаконне зберігання зброї. Хоча те саме суспільство досі переконане, що начебто вилучений у одного з «тризубівців» автомат просто підкинули. Щоправда, один з активістів організації, дійсно, зберігав у себе знайдений ним десь у лісі чи у полі старий револьвер, випущений ще у кінці 19-го чи початку 20-го сторіччя. Мабуть, залишився тут ще з часів Першої світової війни.
До речі, подібні знахідки не дивина. Скажімо, у минулому році міліція вилучила з незаконного обігу три німецьких карабіни того ж періоду. Але щось не пригадую, аби за це когось зі зловмисників кинули в кутузку. Тоді як «тризубівцям» пощади не було. Одного з них, наприклад, засудили до двох років позбавлення волі. Літній чоловік так і помер в ув’язненні.
От би з реальними бандитами так активно боролися. А то вони почали нахабніти. У минулому році двічі довелося зіткнутися з таким явищем як безпардонний рекет, що процвітав у тепер вже далекі 1990-ті роки минулого сторіччя. В одному випадку до підприємця, до речі, не торгаша, а виробничника, підвалило троє молодиків з безапеляційною пропозицією «криші» і відповідної оплати за неї. В протилежному випадку зухвальці, серед яких був судимий за вбивство, погрожували спалити виробничі приміщення.
В другому група молодиків намагалася обкласти даниною заготівельників яблук, які працювали у Коломийському та Косовському районі. Або пропонувала їм продати урожай за мізерною ціною. Принаймні, п’ятеро заготівельників звернулися з відповідною заявою до міліції. І, що цікаво, трьом зловмисникам, які підозрювалися у здирництві, а мінімальне покарання, передбачене за цей злочин, становить від п’яти років обмеження волі, або позбавлення волі на такий самий термін, гуманній суд обрав таку міру запобіжного заходу, як підписка про невиїзд. Правоохоронцям довелося докласти чимало зусиль, аби та трійка, принаймні, на період досудового слідства, все ж опинилася за гратами. До речі, за одним з них довелося їхати аж до Трускавця.
Якщо у цих випадках треба віддати належне нашій міліції, то в ситуації з Івано-Франківською службою таксі «Явір», доведені до відчаю водії змушені були пікетувати будівлю УМВС в області. Авжеж, їх бьють, машини спалюють, а правоохоронці практично на це не реагують. Але вже на ту акцію таксистів, коли під стіни обласної міліції привезли спалені автомобілі, змушені були зреагувати. І на останній прес-конфереції, яка відбулася ще восени, начальник УМВС в області Василь Варцаба оптимістично заявив, що незабаром буде оприлюднена інформація про ці злочини. Щоправда, більше прес-конференцій не було і громадськість з цього приводу перебуває у невідомості. Хоча, за нашими даними, міліція знає, хто кривдив таксистів. Але це оперативні дані, з якими до суду не підеш. Начебто йшлося про конкуренту боротьбу між перевізниками. Щоправда, дехто забажав не просто витіснити з місцевого ринку найуспішнішу службу таксі, а підм’яти її під себе.
Та, ще раз наголошую, це на рівні певних чуток. За якими, до речі, потерпілим також начебто були компенсовані збитки, пов’язані зі знищенням машин.
Ще один резонансний випадок, який стався торік – наїзд в Івано-Франківську на вул. Чорновола п’яного судді Господарського суду на двох працівників «Водоекотехпрому». В результаті один з робітників, якому залишався рівно тиждень до 60-річчя, загинув на місці, другий зазнав тяжких тілесних ушкоджень. Нам невідомо, чи вже звернулася Генпрокуратура до Верховної Ради за згодою до притягнення винуватця ДТП до кримінальної відповідальності. Єдине, що свого часу вдалося взнати – відповідні документи вже у Києві. З іншого боку, ходять чутки, що потерпілим родинам начебто виплатили доволі серйозну компенсацію.
Якщо вже згадали прокуратуру, то не можемо не обминути той факт, що у минулому році у двох правоохоронних структурах області з’явилися нові керівники. Маємо, нового обласного прокурора та начальника УСБУ. Але ці кадрові зміни суттєво відрізняються від тих, які відбувалися раніше. Тоді на ключові посади в правохоронних органах переважно призначалися якщо не вихідці за нашої області, то, принаймні, з Західного регіону. Нині, точніше, торік до нас прийшли два натуральних «варяги». Один з Києва, другий з Дніпропетровська. І, якщо, знову ж таки, раніше було прийнято, що в скорім часі після призначення нові керівники або збирали прес-конференцію, або давали інтерв’ю в ЗМІ, щоби пояснити місцевому «людусу», хто вони, що вони і для чого прийшли на нашу землю, то нинішні головний прокурор та головний «есбеушник» Прикарпаття, чомусь такого спілкування уникають.
Що стосується міліції, то тут відбувся черговий етап реформування, який, сподіваємося, жителі Прикарпаття в повній мірі відчують цього року. Адже працівники органів внутрішніх справ відтепер повинні спрямовувати свої зусилля не тільки на розкриття злочинів, але й на те, щоби будь-яка людина, котра звернулася до них з заявою, відчула відповідне реагування. Про це, зокрема, згадував начальник УМВС в області генерал-майор міліції Василь Варцаба у своєму інтерв’ю з нагоди Дня міліції. Зауважимо, що це свято припадає на 20 грудня. А рівно через тиждень головному прикарпатському міліціонерові виповнилося 57 років, з чим його щиро й привітали.
Якщо вже зайшла мова про міліцію, то минулого року в Івано-Франківську ліквідували Прикарпатській юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ України. В деякій мірі, це знакова подія. Адже цей навчальний заклад проіснував у нас понад 55 років. Заснували його ще як школу міліції, котра готувала дільничних інспекторів, у часи хрущовської відлиги. Він пережив і брежнєвській «застій», і горбачовську «перебудову», і трьох президентів незалежної України, під час яких перетворився на справжній юридичний інститут. Досі не зрозуміло, чому раптом цей інститут став непотрібним. Його приміщення в Івано-Франківську відійшли до обласної міліції. А ось такий ласий шматок як Старолисецькій полігон, опинився ніби у підвішеному стані. На цю чудову місцевість, котра ніби створена для побудови чергового «Царського села» вже давно зазіхали. Нині, наскільки нам вдалося довідатися, вже є генеральний план її забудови. У новому році вже стане відомо, хто там споруджувати свої котеджі. Лише не переконаний, що ми від цього втішимося.
Ну, і, закінчуючи цей невеличкий огляд, зазначу, що як минулий рік почався «весело», так і підходить до кінця. Зокрема. Рівно за тиждень до 1 січня в Івано-Франківську було здійснено напад на керівника однієї з місцевих фіскальних структур області. Наскільки нам стало відомо, чоловіка вдарили бітою по голові. Але жодної інформації про цей надзвичайний випадок офіційно ми не змогли отримати. Тож хочеться побажати, в першу чергу, самому собі, щоби наступний рік був якомога менш насичений екстремальними подіями і на людських обличчях, якщо б й текли сльози, то лите від щастя. А від нього ще ніхто не помирав.