Чим жило місто на початку минулого сторіччя? Що хвилювало, лякало чи веселило наших прадідів і прабабусь? Щоб дізнатися про це, необов’язково винаходити машину часу.
Достатньо перегорнути підшивки старої преси, пише "Західний кур’єр".
У вівторок, 11 липня 1905 р., близько шостої години вечора алеями міського парку проїхав велосипедист. І що в цьому сенсаційного? – запитаєте ви. Справа в тому, що на початку ХХ ст. велосипеди в Станиславові були ще мало поширені. Велосипедист, як повідомляла газета, «задавав шику», тобто явно насолоджувався увагою публіки, що прогулювалася парком. Судячи з газетної реклами, велосипеди в нашому місті продавали ще у 1901 р., а в 1904 р. магістрат затвердив правила, згідно з якими до їзди на ровері допускалися лише ті, хто мав спеціальний дозвіл чи, як тоді казали, «легітимацію».
Отже, та поїздка ніяк не могла бути першою в історії міста, але все ж привернула до себе увагу і завдяки пресі ввійшла в літопис місцевого велосипедного руху. Зате ми достеменно знаємо ім’я першого селянина Станиславівського повіту, який сів на велосипед. Ним став Іван Остапчук з села Радча (знаходиться в сучасному Тисменицькому районі). Свій ровер він придбав улітку 1904 р.
Газета «Кур’єр станиславівський» від 16 липня 1905 р.