До редакції “Стику” звернувся небайдужий мешканець Прикарпаття. Чоловіка вразило ставлення окремих осіб до власності громади Рогатина. Фактично у центрі міста знищують будівлю вартістю у сотні тисяч доларів.
Подаємо текст зі збереженням авторської стилістики та орфографії.
Мандруючи рідним Прикарпаттям, я та ще кілька друзів, небайдужих до громадського життя області завітали на землю видатної Роксолани – м. Рогатин. Особливою «прикрасою» і «відкриттям» цього містечка, для нас мешканців області і для мешканців сусідньої Львівської області став, беззаперечно, Універмаг по вул. Галицькій в м. Рогатин.
Почнемо, так би мовити, з фасаду і прилеглої території цього магазину. Описати все жахіття, з яким нам прийшлося зіштовхнутися на підході до Універмагу, неможливо, проте спробуємо. Суцільний жах, безмежна антисанітарія, жалюгідний стан фасаду, з облізлою штукатуркою місцями сірого кольору (а в більшості колір визначити не можна), болото на прилеглій території і перед входом – залишки голови невідомої істоти, чи то корови, чи то якогось зубра. Варто особливо відзначити, що даний універмаг розташований в центральній частині міста, неподалік траси Івано-Франківськ – Львів. Повз нього щодня проїжджає безліч мешканців нашої і сусідньої області. Одним словом – візитка Рогатинщини, і лице області з Львівського напрямку.
І це ми ще не завітали всередину.
Долаючи болото в приміщенні Універмагу, ми зрозуміли, що начинка нічим не відрізняється від зовнішніх характеристик. Продавці у верхньому одязі, в шапках і зимових куртках (подекуди в рукавицях) намагаються здійснювати торгівлю і бути приязними (і це в таких-то умовах!) В приміщенні сиро і холодно, з рота йде пара, покупці мерзнуть, стіни облізлі, прилавки в такому стані, ніби їх ніхто не оновлював з часів створення КПРС. Стіни в середині облізлі і в грибку, допоміжні приміщення в занедбаному і захаращеному стані, з санвузлом коїться щось неймовірне. 
Болісно відреагувавши на такий стан речей, ми почали цікавитися історією цього закладу і господарем цієї, так би мовити, «перлини» Рогатина.
Даний торгівельний заклад належить Рогатинському районному споживчому товариству, головою правління якого є Шиманська М.В. – «господар» з 26 червня 2010 року.
За час її головування в правлінні Рогатинського РСТ даний Універмаг вже двічі горів, в січні 2012 року і в лютому 2013. Систематичність пожеж, байдужість до даного торгівельного закладу і до осіб, які в ньому орендують торгові площі і працюють, свідчить, на нашу думку, про цілеспрямовані дії вказаної особи, направлені на знищення даного торгового закладу. Яка мета може бути цьому, можна тільки здогадатися, або земля, на якій розміщена будівля, або ж намагання довести приміщення до такого стану, щоб його можна було продати в потрібні руки за жалюгідну ціну. Справжні мотиви такого бездарного і халатного відношення до ввіреного п. М. Шиманській майна, нам невідомі, однак це питання обов’язково повинні задати керівництво Облспоживспілки, керівництво Рогатинського району і місцева влада, які не повинні і не можуть, на нашу думку, миритися з такою халатністю і безвідповідальністю по відношенню до майна товариства, і людей, які в працюють в цьому приміщенні та мешканців краю які заслуговують на належний рівень торгівельного обслуговування.
Варто зауважити, що в лютому 2013 року стосовно діяльності Рогатинського РСТ відбувалася колегія в районній державній адміністрації, на якій вже приймалося рішення яким правління в особі М. Шиманської зобов’язано було збільшити обсяги реалізації товарів, вироблених підприємствами кооперації і заготовленої сільськогосподарської продукції через діючу торгову мережу; проаналізувати можливість подальшого використання приміщень кооперативних підприємств, що припинили свою діяльність; забезпечити належний рівень торговельного обслуговування населення; вжити заходів щодо залучення інвестицій у модернізацію матеріально-технічної бази, збільшити обсяги інвестування галузей заготівель і виробництва.
Як бачимо, зокрема по стану справ в Універмазі, на сьогоднішній день жоден із цих пунктів виконано не було. Від бізнесменів краю, з якими нам вдалося поспілкуватися, дізнався, що в такому самому жалюгідному стані знаходяться більшість об’єктів що належать Рогатинському РСТ і в такому стані вони опинилися під керівництвом саме Шиманської (а їх близько 68). Натомість остання, на всі пропозиції від бізнесменів і небайдужих мешканців Рогатинщини, щодо можливої модернізації мережі торгівельних закладів та щодо залучення додаткових інвестицій, відповідає категоричними відмовами. Мабуть, такий стан речей задовольняє цього керівника, яка зробила з мережі Рогатинського РСТ сімейний бізнес.
Виникає закономірне питання, коди ж йдуть доходи і кошти, отримані від реалізації продукції і від оренди цих торгових площ, якщо жодна копійка не йде на модернізацію і розвиток споживчої кооперації в районі та приведення будівель і споруд до належно стану???.
В даній ситуації, варто наголосити і звернути увагу пані М. Шиманської на норми чинного Цивільного кодексу, а саме ст. 319 та 322 ЦК України, в яких чітко зазначено:
«Власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить…» (ст.. 322 ЦК)
«Власність зобов’язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі» (ч. 4,5 ст. 319 ЦК України).
Зі своєї сторони я та представники небайдужої громадськості Прикарпаття, також не будемо стяти осторонь такої ситуації, і змушені будемо здійснити громадську інспекцію усіх ввірених п. Шиманській як голові правління Рогатинського РСТ об’єктів на предмет їхнього стану і правомірності використання за цільовим призначенням, а також будемо звертатися до відповідних компетентних контролюючих установ з метою недопущення знищення колективного майна мешканців краю.
п. Василь