Нещодавно Указом президента України завідувачу кафедри дитячої стоматології ІФНМУ Галині Мельничук присвоєно почесне звання – Заслужений лікар України.
Свій шлях у медицині Галина Мельничук розпочала ще 34 роки тому, закінчивши стоматологічний факультет у Київському медичному інституті ім. академіка О.О.Богомольця.
Спершу працювала в тлумацькій районній лікарні, потім в обласній стоматологічній поліклініці. А коли в 1987 році відкрилася стоматологічна поліклініка в ІФНМУ, Галину Мельничук одразу запросили туди на роботу. Її високий професійний рівень і схильність до педагогічної діяльності одразу помітили і запропонували посаду асистента кафедри терапевтичної стоматології.
Так Галина Мельничук пройшла довгий шлях від лікаря до професора: 10 років працювала на кафедрі терапевтичної стоматології, з яких майже три з половиною роки виконувала обов’язки завідувача, 10 років викладала на кафедрі стоматології ПО, а після захисту докторської дисертації, на виконанні якої кілька років поспіль наполягав Євген Нейко та над якою працювала за моральної підтримки Миколи Рожка, в 2009 році очолила кафедру дитячої стоматології.
Окрім того, що Галина Мельничук навчає майбутніх лікарів, вона також кожного дня консультує малюків і дорослих хворих із дуже складними недугами: рак, туберкульоз, сифіліс і багато інших. До неї приїжджають пацієнти з різних областей західної України.
«Понад 100 хвороб організму проявляються саме в ротовій порожнині, тому й виявляються під час огляду в стоматолога, – пояснює лікар. – Кожен другий пацієнт, який до мене звертається за медичною допомогою, потребує додаткової консультації психоневролога, гастроентеролога, гематолога, онколога, інфекціоніста, дерматолога, лора та інших фахівців».
Галина Мельничук запевняє, що її рецепт успіху дуже простий: крім таланту, подарованого Богом, у роботу потрібно вкладати титанічні старання і працю, постійне бажання навчатися новому. А найголовніше – ніколи не падати духом і не опускати рук. «Якщо я беруся за якусь справу, то вона обов’язково увінчається успіхом, – упевнено стверджує лікар. – Я ніколи не зупиняюся на півдорозі».
Галина Мельничук також зазначає, що основною опорою протягом життя була її сім’я: «Коханий чоловік одразу побачив мій потенціал, тому завжди й у всіх починаннях спонукав до дії та підтримував мене. А діти продовжили сімейну традицію і теж обрали професію лікаря та наукову діяльність».
За матеріалами прес-служби ІФНМУ