В Івано-Франківській області Миколу ЗЕЛІНСЬКОГО знають, як молодого, амбіційного, та перспективного політика. Починав свою політичну кар’єру Микола Романович з рядових членів “Батьківщини”. А про те, що колись балатуватиметься до Верховної Ради України навіть і не мріяв. Не зважаючи на те, що керівництво партії та Комітет опору диктатури проти його кандидатури, ЗЕЛІНСЬКИЙ вирішив самотужки, вийшовши з партії, йти до своєї мети. Чи достойний він кандидат – покаже час. Про це ми дізнаємось по результатам відданих за нього голосів виборців округу №84 на майбутніх парламентських виборах. Ну, а сьогодні Микола ЗЕЛІНСЬКИЙ гість нашої редакції. І знову ж таки, по його відповідях, кожен з нас зробить для себе висновок. А у виборця, є шанс познайомитись з кандидатом ближче.
– Миколо Романовичу, дайте відповідь але максимально відверто! Ви у політику йшли заради якої мети? Гроші? Слава? Ваш варіант…
У політиці, у громадсько-політичному русі я на Прикарпатті з 2001 року. І прийшов у політику як агітатор, розклейщик агітаційної продукції. У той період так званого “Кучмівського застою” та протистояння влади Кучми і опозиції я хотів бодай чимось допомогти! Таким чином приєднався до лав партії “Батьківщина”. І ось вже майже одинадцять років я член цієї політичної сили. Цілі великої собі не ставив. Не буду лукавити! Хотілося єдиного. Внести якусь лепту у розвиток своєї держави. Хотілося змін, дуже хотілося!
– Ви сказали, що у політиці одинадцять довгих років. Маєте серйозний досвід! Тоді думаю Вам не буде важко відповісти. Скажіть що, чи хто заважає нам простим громадянам своєї країни жити заможно? Адже для цього маємо, як на мене, все необхідне!
Насправді, у нас є все необхідне! Але, на жаль, у влади немає тих людей, які б спрямовували свій потенціал, ресурс у потрібно русло! Давайте порівняємо. На всіх переважно щаблях влади, люди, які виховані радянською системою. З верху до низу! Якщо уважно придивитись, то ми побачимо, що їх політичне минуле- це постійна зміна політичних партій! Люди, які викувані за радянської системи, їм вигідно консервувати те, що у них є. Вони все хочуть залишити без змін. Не хочуть рухатись в перед, прогресувати! Ми чітко прослідкуємо вічну проблему поколінь. Батьки і діти. Батьки не хочуть миритися з тим, що їх час пройшов. Що потрібно поступатись дорогою молодому поколінню. Своїм дітям!
– Тобто саме у цьому полягає регрес України?
Ще не бажання людей, маю на увазі, які впливають на економічні, соціальні процеси в державі, замінювати, експериментувати! Вони не зацікавлені, щоб ці процеси рухались і приносили користь, дивіденди країні. У більшості політиків, бізнесменів, які живуть і активно працюють на території України завдання просте. Сьогодні поставити гривню, а завтра забрати десять! Вони, на жаль, не готові до довготривалих інвестицій. Інвестувати можна у науку, освіту, підприємництво, розвиток та майбутнє України! Їх абсолютно не цікавить метод «навпаки». Вкласти десять і чекати…Усі хочуть усе і одразу! Певно так стається у силу невпевненості у завтрашньому дні. Ось тут і виходить так, що встигли — заробили! А далі, як мовиться, хоч трава не рости!
– Не будемо гріха таїти. На сьогодні Україна переживає складні політичні та економічні часи. Якщо відверто, то ми двадцять років переливаємо з пустого в порожнє. Ваша думка. Якими мають бути перші кроки, за для стабілізації, та прогресу України?
Перш за все, за для стабілізації та прогресу потрібно переймати досвід Сингапуру. Добрим, та вдалим прикладом є Грузія. Якби любили, не любили, поважали, чи критично ставились до СААКАШВІЛЛІ та безпосередньо його роботи, але він за короткий проміжок часу зміг реалізувати певні реформи. А найголовніше — побороти корупцію! І у цьому нам потрібно вчитися у них. Але у нас немає тих очільників влади, які мають бажання долати корупцію! Їм вигідно жити зараз саме таким чином! І доводити до такого стану нашу державу!
– Чи довго нам чекати на добрих, чесних політиків? Та на реалізацію реформ?
Зрозумійте. Ми переживаємо надскладний період. Від пострадянської України, до України європейської. Але, ми і не в Радянському Союзі і не в демократичній Європі. Ми зависли! Складна ситуація. Назад аж ніяк не можна, але і вперед ми не в змозі зробити бода крок. Ми чекаємо чуда, ми чекаємо, що Європа сама нам подасть ручкою! Вона махає нам рукою! Ви ходіть, зробіть перший крок! Ми готові вас зустрічати, але зробіть для цього щось самі! Зробіть соціально-економічні реформи для покращення життя своїх громадян!
– Миколо Романовичу! Ми готові! Ми маємо бажання! Ми навіть вже позиціонуємо себе, як невід’ємну частину Європи! Але прекрасно розуміємо, що наше бажання, прагнення, у більшості випадків залишається не почутим!
Я оптимістично дивлюся у майбутнє! Я розумію, що за останніми статистичними даними, якби це не було прикро, сімдесят відсотків студентів мріють виїхати за кордон. І це лякає! Адже це золотий генофонд нації! Це майбутнє нашої держави! Якщо людина, яка сьогодні здобуває освіту, має на думці по завершенню кудись їхати і себе реалізовувати, а не залишитись і тут будувати майбутнє, то це провина у першу чергу самої держави! Держава має створити необхідні умови, для того, щоб молодь змогла залишитися тут! І ось тут постає абсолютно здорове запитання! Чи буде у нас після цього держава? І якою вона буде?! У нас друзі є велика історія, у нас є природне багацтво, ресурс! Але це потрібно зберегти, примножити і збагачувати! Адже потім майбутні покоління, наші нащадки, через сто-двісті років перегортаючи сторінку згадувала про нас і нашу роботу позитивно! А не перегортати сторінки в історії України і бачити той період руйнації та деградації…
– На сьогодні ми бачимо ясну і чітку картину того, що відбувається у державі. Була величезна надія, що влада виконуватиме свої обіцянки. А опозиція у цьому буде їм допомагати! Але, на жаль, влада робить те, що їй вигідно, а опозиційні сили ніяк не можуть консолідуватись! Кожен тягне ковдру на свій бік. Це можна і на вашому прикладі довести! Ви нещодавно вийшли з партії “Батьківщина”, хоча у фракції залишились. Що почали ділити шкуру невбитого звіра?
Я за те, щоб була об’єднана уся опозиція! А не більша її частина! Це перше. Друге. Я не хочу вдаватися у подробиці, чому я власне вийшов з партії. Скажу тільки те, що я як молодий амбіційний політик, маю бажання брати участь у виборах до Верховної Ради України. І не від сьогодні я намагаюсь отримати підтримку громади Тисминецького, Тлумацького, Галицького районів. Це той округ, де я буду балотуватись! Саме тут, я буду себе презентувати, а люди дадуть свій кінцевий висновок. Є я гідним кандидатом, чи ні? Заслуговую я представляти Галицький край в українському парламенті, захищати їх інтереси, чи не готовий до цього?
– Я так розумію, між вами, та політичними лідерами “Батьківщини” відбувся конфлікт. Не хотіли висунути від партії Миколу ЗЕЛІНСЬКОГО. Було запропоновано іншу кандидатуру. Таким чином, Ви прийняли рішення спробувати свої сили самотужки!
Ніякого конфлікту не було! Я вже сьогодні згадував про проблему поколінь.
-Не жалкуєте про вихід? Адже одинадцять років було віддано!
Я хочу спробувати свої сили. Мені не дали цієї можливості. Тому було мною прийнято рішення, самотужки йти на вибори. Ось і все. Я не збрешу, якщо скажу, що відкритий для будь-якої політичної сили демократичного спрямування! Яка не підтримує Януковича та його команди! А поки йду само висуванцем…
– Нещодавно чув таку інформацію, що мовляв Микола ЗЕЛІНСЬКИЙ вийшов з “Батьківщини” і тепер плавно мігрує у бік політичної сили КОРОЛЕВСЬКОЇ. Це правда?
Ні, це не правда! Це питання навіть задавали її першому заступнику, який нещодавно перебував на Прикарпатті Євгену СУСЛОВУ! З КОРОЛЕВСЬКОЮ мене повив’язує одне — дружні стосунки з СУСЛОВИМ! У нас дружні, теплі стосунки, ще з періоду коли він був головою ВО “Батьківщина молода”, а я був очільником цієї організації на теренах Прикарпаття. Так ми часто спілкуємося, я навіть дещо йому підказував в організації роботи по відновленню цієї політичної сили в Івано-Франківській області. Але підкреслю, що я не планую вступати в жодну політичну силу! Я розраховую, що керівництво обласної організації “Батьківщина” і штаб об’єднаної опозиції, проаналізувавши мою роботу, та соціологічні показники напередодні виборів, побачать, що вони недооцінили мене!
– Тоді Ви знову будете готові до відновлення свого членства?
Так, я готовий до відновлення свого членства! Але, чи я зроблю це зараз, чи пізніше – покаже час!
– Перманентним явищем, напередодні виборів є чорний піар. Окрім переходу до КОРОЛЕВСЬКОЇ, які ще плітки про себе чули?
О так! Кожного дня! З останніх, це те, що я продався “Партії регіонів”. Мені вже дали велику суму грошей, якими я оперую і користуюся! Бо за останній період, після виходу з партії я почав дуже серйозно працювати у напрямку агітаційної роботи. Я почав підготування до виборчого процесу. Це все, що я роблю, почали помічати, підраховувати мої друзі, недруги, правоохоронці. Одразу почали задаватись питання, звідки у ЗЕЛІНСЬКОГО такі гроші?!
– А і насправді! Звідки?
У мене немає єдиного джерела фінансування! Їх є декілька. Я прізвищ називати не буду. Є добрі люди, друзі, родичі! І звичайно власні кошти!
– А яким чином буде відбуватись подяка тим людям, які Вас фінансово підтримували?
Ті люди, які мені всіляко допомагають, я їх дуже добре знаю. Це або однокласники, або близькі родичі. Їм від мене нічого не потрібно. Це насправді так і є!
– Тобто немає таких людей, серед тих хто вам допомагає, які інвестують в вас гроші?
Інвестують. Але остаточна ціль, це після моєї перемоги отримати винагороду. Ні! Хтось допомагає мені просто так, бо він зацікавлений, щоб я себе реалізував. Безумовно я не залишусь осторонь і не забуду цих людей! Але це все буде в межах закону та моралі!
– Під час нашої розмови Ви підкреслювали, що не вступатимете до партій, але від підтримки під час передвиборчої гонки – не відмовитесь! Дуже цікаво, а у якій партії і при якому політичному лідері Вам працювалося б комфортно, а головне продуктивно?
Мій лідер зараз за гратами. Якби не дивно це звучало, але мій політичний лідер, була і залишається Юлія Володимирівна ТИМОШЕНКО! Це не дивлячись на те, що мої погляди з політичними лідерами розійшлися.
– Як гадаєте, шанси є у Вас перемогти самотужки? Без так потрібної допомоги!
Свої шанси я оцінюю досить високо! Останнє слово за виборцями! Це буде об’єктивна оцінка моєї діяльності! Навіть, якщо це буде поразка, для мене, все одно це буде своєрідна перемога! Життя не завершиться двадцять восьмим жовтня. В разі перемоги, я чітко усвідомлюю, що це буде копітка, щоденна робота!
Розмовляв Геоогій Жужунадзе