Побачила світ трилогія про Провідника Організації Українських
Націоналістів Степана Бандеру «Во Славу Золотого Тризуба». Написав
її заслужений журналіст України, лауреат літературних премій імені
Василя Стефаника, Леся Мартовича та Марійки Підгірянки Василь
Нагірняк.
Напередодні 100-річного ювілею Провідника читачі мали змогу
ознайомитися з першою частиною трилогії, хоча на ту пору вона була
завершена і готова до видання, однак через відсутність фінансових
можливостей книгу не вдалось видрукувати повністю. І ось зараз, за
сприяння та фінансової підтримки Верховинської райдержадміністрації
та Верховинської районної ради, ми гортаємо сторінки такого
потрібного для української нації історико-патріотичного видання.
Письменник лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка
Михайло Андрусяк звертається зі вступним словом до читачів і запрошує
їх пройти поряд із Прапором України – Степаном Бандерою геройський
шлях національно-визвольної боротьби зраненої, але непідкореної в усі
часи зайдам – ворогам Вільної України аж до проголошення 24 серпня
1991 року Незалежної Української Держави та перших її 18 років
Самостійницького буття.
Боротьба українців за свою державність з настанням Незалежності
не припинилася. На новітньому етапі вона просто набрала інших форм.
Сьогодні, як ніколи, кожен українець мусив би усвідомлювати частку
власної, особистої, відповідальності не тільки за сучасне, але й за майбутнє
нації. Особливою мірою мала б вимірюватися ця відповідальність для людей,
які беруть на себе сміливість називатися патріотами, проводирями, елітою
нації… На нинішньому, не найлегшому, на нашу думку, етапі розвитку
української державності мусимо чітко визначити мету, мінімізувати способи
її досягнення, поставити реальні завдання і без зайвої метушні їх виконувати,
невпинно просуватися вперед. Щоби дорогою через дрібні тактичні
відхилення не загубити стратегічної лінії, необхідно вибрати чіткі орієнтири-
дороговкази.
Спробу вказати на один з орієнтирів – жертовність і відданість
національній ідеї – здійснює у своїй книзі «Во Славу Золотого Тризуба»
Василь Нагірняк. Головний герой трилогії – легендарний провідник ОУН
Степан Бандера. Вельми символічно, що прізвище провідникове з деяких
романських мов перекладається як «прапор», адже саме Бандера з друзями не
дозволили втоптати честь і гідність України в болото окупантських режимів.
З гаслом «Бог і Україна!» на високо здійнятому небесно-житньому прапорі
бандерівці гідно пройшли дорогою боротьби і страждань довжиною в криваві
десятиліття. Душі борців запалювали слова творця ОУН полковника Євгена
Коновальця: «Ніхто, крім Бога, не може бути над нами!»
Автор переконливо доводить читачеві, що Степан Бандера цілком
заслужено займає чільне місце серед найвидатніших особистостей
української історії минулого століття. Зі сторінок книжки Бандера постає
не тільки визначним політичним діячем національно-визвольного руху,
не тільки несхитним провідником-революціонером і людиною широких
поглядів, але й незнищенним символом боротьби та віри, справжнім
Українським Прапором, до якого тягнулися криваві руки польської
дифензиви, німецького ґестапо, московського НКВД. Але народ український
дужими руками втримав свій Прапор. Мав же ж бо справжніх провідників
нації, незнищенних борців – Романа Шухевича, Дмитра Мирона, Івана
Климіва, Ростислава Волошина, Василя Кука, Дмитра Грицая, Миколу
Лебедя, Йосипа Позичанюка, Дмитра Маївського, Ярослава Старуха, Кирила
Осьмака, Дмитра Клячківського…
«Бандера є для нас усіх дороговказом: Він показав нам, що ніколи, до
останнього свого віддиху, не можна припинювати боротьби з московським
большевизмом». Духом цих слів, які виголосив 20 жовтня 1959 року в
Мюнхені над заставленою сотнями вінків могилою Степана Бандери
багатотисячній жалобній громаді представник румунських антикомуністів
Йон Еміліян, пронизані рядки трилогії Василя Нагірняка.
У трьох художньо-публіцистичних повістях «Заточений меч Степана
Бандери», «На Україну повернувсь» і «Бандера кличе на Всеукраїнський
Збір», що ввійшли до книжки, органічно переплелися розповіді-роздуми про
людей, які очолили національно-визвольну боротьбу українського народу
в 1940-х – 1950-х роках, та наших видатних сучасників із оповіддю про
визначних осіб історії України попередніх періодів.
Повістю «Заточений меч Степана Бандери» автор здійснює короткий
екскурс в недалеку історію України: виникнення УНР і ЗУНР, Злука 22
січня 1919 року, боротьба за Українську Державу. На фоні героїчно-
трагічних подій виростає і формується як борець юний Степан Бандера.
Навчання в гімназії й інституті служать надійним прикриттям підпільній
боротьбі з польськими поневолювачами. За кілька років Степанові
довіряють відповідальний пост заступника Крайового Провідника ОУН на
Західноукраїнських Землях, а 1933 року 24-річний Бандера очолив Крайову
Екзекутиву. Підпільна боротьба ОУН під проводом молодого Бандери
вступила в нову якісну фазу. Судові процеси над українцями заставляють
заговорити про них не тільки польську, але й світову громадськість.
Українські борці на тих процесах постають справжніми героями. Перед веде
безстрашний Степан Бандера. Навіть смертельний присуд не ламає залізної
волі мужнього Провідника. З вибухом Другої світової приходить несподіване
звільнення. Безкомпромісна боротьба за звільнення України продовжується.
Комуністи й нацисти однаково бояться Бандери і його визвольного руху.
Після німецького концтабору – сповнене смертельних небезпек життя на
еміграції, важка праця і безперервна боротьба. Аж до фатального пострілу в
Мюнхені 15 жовтня 1959 року…
У двох наступних повістях трилогії «На Україну повернувсь»
і «Бандера кличе на Всеукраїнський Збір» автор переконує читача, що справа
Бандери і його соратників продовжується. Незнищенний дух Провідника
витає над Україною. Антикомуністичну боротьбу очолюють недавні
політв’язні В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, брати Горині, Зіновій
Красівський…
Степан Бандера – незнищенний. Його, як і ватажка опришків
Олексу Довбуша, кулі не беруть. Провідник повертається у революційну
стихію – і продовжує боротьбу, яка увінчується 24 серпня 1991 року
проголошенням Незалежної України. А відтак Степан Бандера кличе Україну
на Всеукраїнський Збір – мудрі люди пишуть Біблію Нескореної Нації.
Свою лепту у становлення Української Незалежної Держави вносять
письменники Олесь Гончар, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський,
Іван Драч, Євген Гуцало, Павло Мовчан, Ліна Костенко, Юрій Мушкетик…
На грудневому референдумі 1991 року український народ назавжди порвав
ганебні московські пута. Україна виборола Незалежність! Підтвердженням
волелюбності українського народу став Майдан 2004 року.
Журналіст за фахом Василь Нагірняк добре володіє словом, жваво
змальовує віхові для України історичні події, має дар публіциста. Від князя
Ярослава Мудрого до Президента України Віктора Ющенка відслідковує
й аналізує у своїй трилогії, етап за етапом, історію України. Завершує
висновком: «… Українська Нація – праведна, мудра і достойна поклоніння
кожного з нас, а от політична еліта, вірніше – еліти, – тяжко хворі. Їх
потрібно лікувати. Найкращі для них ліки – це нова українська генерація,
яка вже народилася у Незалежній Україні. Яка виховується на ідеалах
Соборності Української Нації. І яка вже стукає у двері».
Мудро і далекоглядно…