Купити і продати долари, рублі або євро можна буде тільки в банках. На цьому наполягає багато відомих фінансистів та аналітиків НБУ. Причина в тому, що дрібні "обмінники" не раз створювали валютну паніку серед населення, спекулювали на курсі, уникаючи якихось-небудь серйозних санкцій. Експерти вважають, що перша реакція людей на нововведення буде негативною, але не торкнеться інтересів більшості. Є й думка, що з тотальною забороною поки поспішати не варто, а уникнути нової хвилі валютного ажіотажу допоможуть чіткі ліцензійні вимоги для цього бізнесу.
Ідею заборонити обмін валют всім, крім банківських установ, озвучив голова ради Національного банку Ігор Прасолов.
"Як у всьому цивілізованому світі, в Україні обмінними операціями повинні займатися банки, які безпосередньо контролює НБУ. Під час валютної паніки серед населення, яку ми двічі спостерігали цієї осені, обмінники зіграли свою роль. Тож у майбутньому банки продовжать політику скорочення таких агентських обмінних пунктів ", – заявив представник Національного банку.
Ця ініціатива – не нововведення останніх місяців. Як нагадує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, НБУ намагається ліквідувати вуличні обмінники вже багато років.
"Думка про те, щоб народ купував і продавав валюту тільки в банківських касах, вперше була озвучена ще в 2000 році, – згадує Охріменко. – З тих пір її неодноразово збиралися втілити в життя, проте цей бізнес у нашій країні сформував дуже сильне лобі. Воно завжди відстоювало інтереси вуличних обмінників. Не секрет, що цей вид підприємницької діяльності з’явився у нас на зорі незалежності. Тоді юридичні особи отримали право створювати свого роду каси, які могли купувати і продавати валюту за агентською угодою з якимось банком. На той момент ні агенти, ні комерційні банки особливо не були підконтрольні державі: і ті, й інші заробляли на спекуляціях. Зараз ситуація в галузі змінилася, і банкірів жорстко контролює регулятор. В той же час міняйли, як і раніше, здають звітність раз на квартал і дозволяють собі мало не щодня порушувати законодавство для власної вигоди ".
Як приклад Охріменко наводить ті ж хвилі валютної паніки, про які згадав Прасолов. Експерт стверджує, що обмінники міняли курси валют по кілька разів на добу, хоча закон дозволяє встановити його тільки на початку робочого дня. Крім того, касири, за негласною вказівкою керівництва, часто тільки скуповували валюту, але нікому не продавали суми, які за день збиралися в касі. Це теж порушення законодавчих норм, за яке нещодавно було покарано кілька банків. За відмову продавати валюту Нацбанк направив до них інспекції.
"Поступити точно так само з обмінниками неможливо, тому що їх майже нереально перевірити і проконтролювати", – підкреслює Охріменко.
Експерти нагадують про те, що в Європі агентські обмінні пункти давно забуті. Останньою країною на території Євросоюзу, яка відмовилася від цієї практики, була Румунія, і сьогодні купівлею-продажем валют в ЄС займаються виключно банки. Це можуть бути повноцінні відділення, невеликі філіали або навіть валютообмінні банкомати, але в будь-якій точці обміну чітко зрозуміло, яка це фінустанова і на кого можна поскаржитися. У Росії валютні обмінники опинилися поза законом порівняно недавно: їх роботу заборонили два роки тому.
"Це нормальна практика цивілізованого світу, – коментує керівник аналітичного підрозділу групи" Інвестиційний капітал Україна "(ICU) Олександр Вальчишен. – Хоча українці на перших порах сприймуть закриття обмінників, швидше за все, негативно. НБУ анонсує занадто багато нововведень, пов’язаних з обміном валют, і у людей виникне психологічне, нераціональне відторгнення чергової заборони ".
Втім, аналітик тут же додає, що великого вибуху обурення не буде. Хоча б тому, що для простих людей купівля-продаж іноземної валюти не є першою необхідністю як продуктів харчування.
"Для валютного ринку ця зміна відбудеться практично непомітно. Рано чи пізно (думаю, що рано) фінансові операції, в тому числі з іноземною валютою, візьмуть цивілізований вигляд. З точки зору зручності та супутніх ризиків, їх комфортніше буде проводити в гривні. Потреба в іноземній валюті буде спадати ", – резюмує Вальчишен.
"Пересічні громадяни складають 99% учасників цього ринку, решта займаються спекулятивними махінаціями, – згоден з колегою радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ. – Так що під удар потрапить тільки один відсоток громадян, які за допомогою обмінників цілеспрямовано заробляють. Однак у цій ситуації є інша проблема – ключова помилка в самому підході. Не можна забороняти бізнеси як такі, в умовах ринкової економіки це неприпустимо ".
На думку Куща, в даній ситуації не можна йти по шляху найменшого опору. Набагато логічніше було б удосконалити правила ведення бізнесу – тобто у випадку з обмінниками визначити конкретні сегменти роботи і встановити більш жорсткі вимоги до звітності. Наприклад, у Карпатах чи Криму агентські обмінні пункти цілком доречні – туди в курортний сезон приїжджають іноземці, для яких логічніше було б зробити обмін валют максимально доступним. Відкриття повноцінного банківського відділення, яке працюватиме цілодобово, дороге задоволення, так що тут міняйли можуть зіграти позитивну роль.
"Всі ці умови повинні бути чітко прописані у відповідних законах або інструкціях. З точки зору методології це досить трудомісткий процес, але поспішати тут не варто, потрібно чітко прописати функції кожного учасника ринку", – резюмує Кущ.