У лютому мають відбутися збори акціонерів «Укрнафти», на яких влада має показати: вона готова воювати з групою «Приват» або ж обмежиться легким покусуванням.
«Повітряна» тривога
В імперії Ігоря Коломойського починають з’являтися дірки. Відразу кілька бізнесів фінансово-промислової групи «Приват» можуть піти на дно (точніше в чужі руки). Симптоми неблагополуччя явно проглядаються у підконтрольному олігархові секторі торгівлі нафтопродуктами. Податківці вже почали тотальні перевірки «приватівських» мереж автозаправок, до яких належать понад півтори тисячі АЗС у всій країні (працюють під брендами «Авіас», «Укрнафта» і АNP). Причиною інтересу податківців стали нібито численні скарги на незадовільну якість реалізованого заправками палива. Ще перед Новим роком було зупинено роботу нафтобази в Калинівці, що забезпечувала нафтопродуктами майже півсотні заправок ANP, «Авіас» і «Укрнафта».
За дещо жорсткішим сценарієм розвивається ситуація у «приватівському» авіабізнесі. У кінці 2012 року госпсуд Київської області порушив справу про банкрутство «АероСвіту» в зв´язку зі «складним фінансовим становищем». Уже в перший тиждень нового року компанія скасувала понад 20 рейсів, а з 15 січня «АероСвіт» припинив обслуговування понад 90% своїх рейсів. Цього тижня ринок збентежила новина про банкрутство ще одного авіадітища Коломойського — ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро». Очікується, що з дня на день у цій же зв´язці опиниться і третій учасник підконтрольної «Привату» «Української авіаційної групи» — «ДніпроАвіа».
А втім, справу про своє банкрутство «АероСвіт» ініціював самостійно. Причому цій події передувала ціла кампанія «самознищення». Як показує практика, керівництво групи «Приват» навмисно грає на зниження вартості активів у двох випадках: щоб штучно збити ціну на них перед покупкою (перепродажем самому собі) або ж, щоб не віддавати «ворогу».
Класичний приклад — придбання Ігорем Коломойським телеканалу «1+1». Олігарх протягом п´яти років намагався увійти в цей бізнес. Він стверджував, що засновники каналу Олександр Роднянський і Борис Фуксман нібито пообіцяли передати йому у власність 70% медійного активу. Натомість цього вони продали свої акції партнерам із бермудської корпорації Central European Media Enterprises (CME). Цей факт не збентежив бізнесмена. 2007 року він придбав 3% акцій СМЕ на NASDAQ за $110 млн. і увійшов до ради її директорів. Подальше було лише справою техніки: рейтинги «1+1» швидко падали, а разом з ними знижувалася і вартість каналу. Тож усього через два роки Коломойський зміг викупити у СМЕ 49% українських активів лише за $100 млн. У навантаження він погодився переуступити медіакоропорації 100% телеканалу «ТЕТ».
Операція «ліквідація»
«Приватівський» бізнес виглядає особливо привабливо хоча б тому, що займає монопольне становище на ключових ринках. Після зупинки торік Лисичанського НПЗ, під контролем групи опинився чи не весь ланцюжок переробки і реалізації нафтопродуктів вітчизняного виробництва, що становить майже третину обсягу внутрішнього ринку. В орбіту «Привату» сьогодні входять як нафтовидобувна компанія «Укрнафта», так і найбільший в країні Кременчуцький нафтопереробний завод. Той же «АероСвіт» дуже довго був монополістом на ринку авіаперевезень. А належний групі ПриватБанк вже багато років очолює рейтинги вітчизняних фінустанов. На його рахунках зосереджено практично п´яту частину депозитного портфеля банківської системи (103,15 млрд. грн. за підсумками дев’яти місяців 2012 року) і фактично 25% від загального обсягу депозитів фізосіб (82,5 млрд. грн.).
Імовірно, заздалегідь оцінивши можливі ризики, Коломойський навмисно вів бізнес до ліквідації. «Він здійснив кваліфіковане банкрутство компаній, щоб їх активи перевести на інші свої ж компанії і уникнути того, щоб їх забрали», — вважає директор Інституту трансформації суспільства, економіст Олег Соскін. Щоб не допустити захоплення, останнім часом бізнесмен планомірно вилучав прибуток з «АероСвіту» і нарощував борги. За даними компанії, на 27 грудня визнана заборгованість перед кредиторами становила 4,27 млрд. грн., тоді як загальна балансова вартість активів авіаперевізника на 30 вересня дорівнювала 1,47 млрд. грн.
Наступною на «прицілі» може опинитися «Укрнафта». Слідом за першим тривожним дзвінком — перевірками податківцями АЗС — швидше за все підуть інші. На порядку денному з´являться питання про неефективний менеджмент «Укрнафти» і її підконтрольність приватній особі тощо, що в кінці-кінців може завершитися вилучення активу. Однак, найімовірніше, і в цьому разі Коломойський не здасться без бою. Благо, власнику найбільшого в країні ПриватБанку є чим шантажувати владу. Він вже прозоро натякнув (поки через третіх осіб), що готовий зважитися на крайні заходи: посіяти паніку на фінансовому ринку. «Одномоментне закриття відділень ПриватБанку і збій в роботі банкоматів можуть менше ніж за добу перевести Україну на «воєнний стан», — заявив керуючий партнер Агентства конфліктного PR – /PR i Z/ Захар Чистяков. Такий прогноз вельми реалістичний. Повторення ситуації 2008-го в цьому разі є практично неминучим. Адже і чотири роки тому іскрою, яка розпалила кризу, стали проблеми єдиного Промінвестбанку. Якщо Коломойський задумає зараз виконати свою погрозу (звичайно, попередньо вивівши активи з країни), вітчизняну банківську систему чекає колапс, а національну валюту — нестримна девальвація. «Активи ПриватБанку становлять більше 13% від загального обсягу банківської системи. Тому проблеми фінустанови будуть автоматично означати проблеми для всього ринку. Питання його стабільності — компетенція навіть не НБУ, але самого Президента», — зазначив у розмові з «Коментарями» президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
Простіше кажучи, якщо влада все ж таки вирішить приструнити Коломойського, їй просто необхідно буде працювати більш ніж оперативно і швидко. І, щоб не казали ті, хто вважаєте, що нейтралізувати «фактор «Привату» неможливо, якщо влада захоче, вона насправді може це зробити. Щоправда, постає одне резонне питання, а чи є у влади фахівці, які могли б провернути таку операцію? Вплутавшись у цю гру, всі розуміють, що нагорода за перемогу в ній — не тільки цінні активи. По суті, це можливість почати реальний переділ олігархічних груп у країні.
Олена Дементьєва, Коментарі