Печерський районний суд Києва засудив екс-генерала Міністерства внутрішніх справ Олексія Пукача до довічного ув’язнення за вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе. У залі суду під час оголошення вироку Пукач сказав, що визнає свою провину лише в тому азі, якщо разом із ним за ґратами будуть Кучма і Литвин. Чому суд почув про Кравченка, але не почув про Кучму і Литвина?
Про це у програмі "Сьогодні про головне" говорять екс-майор Управління державної охорони України Микола Мельниченко, екс-міністр юстиції Сергій Головатий, адвокат Андрій Федур та журналіст Олексій Подольський.
На думку Андрія Федура, суд почув те, що хотів почути.
“Олексій Пукач у судовому засіданні сказав усе, що вважав за потрібне. Однак суд почув лише те, що хотів, на жаль. Пукач давав доволі докладні свідчення, називав різні прізвища. Думаю, Кравченко нині просто є зручною особою, адже він нічого не може сказати у відповідь, бо мертвий. Усі свідчення Пукача стосовно Литвина і Кучми слухали в режимі секретності. Я скажу одне: до цього вироку ставлюся доволі скептично, тому що є незрозумілим умисел. Чому Пукач вчинив те, що вчинив? Просто так, із власних міркувань вирішив убити Ґонґадзе? Суд у вироку вказав, буцім із кар’єрних міркувань. Гаразд, тоді з яких саме? Очевидно, що були інші причини, але про це суд узагалі не хотів чути”, – сказав Андрій Федур.
Олексій Подольський вважає, що суд над Пукачем був "декорацією".
Журналіст Олексій Подольський, який був однією з жертв "банди перевертнів" під орудою Олексія Пукача, заявляє про те, що суддя був зацікавлений у фальшуванні "справи Ґонґадзе".
"Я сьогодні чисто і відкрито сказав, що не маю наміру бути присутнім на декорації, яка легітимізує цей процес… Я маю всі підстави заявляти, що суддя Мельник був особисто зацікавлений у тому, щоби не розбиратися з мотивом [убивства журналіста]. Тому що він сам брав участь у фальсифікації у цій справі. 2002 року він виніс завідомо неправосудне рішення у “справі Єлішкевича” якого також мало не вбили. Суддя провів процес без потерпілого, не викликав із колонії людину, котра зізналася в злочині", – заявив Подольський.
Екс-майор управління державної охорони Микола Мельниченко обурений, що його записи не були предметом розгляду в кримінальній справі Пукача. Він заявив, що планує подавати до суду на суддю, який виніс вирок у "справі Ґонґадзе", через те, що той не визнав його плівки предметом розгляду.
“Усе, що я вказав у показах, я чув он-лайн, у мене є записи того, що Кучма справді говорив про усунення Ґонґадзе. Це може підтвердити й адвокат Андрій Федур. Навіть Європейський суд стверджує, що записи, здобуті в такий спосіб, як це зробив я, повинні лягти в основу обвинувального вироку. Генеральна прокуратура обов’язково повинна розслідувати справу про замовників убивства Ґонґадзе. А, відповідно до моїх показів, це Кучма і Литвин”, – стверджує Мельниченко.
Колишній міністр юстиції Сергій Головатий, один із лідерів акції "Україна без Кучми", вважає, що "справа Тимошенко" і "справа Ґонґадзе" були проектами.
"Велике бачиться на відстані. На сьогодні ця “відстань” становить майже 12 років. Я був членом трьох парламентських слідчих комісій, які очолювали Лавринович, Жир, Омельченко. Я у своїх руках тримав речові докази у справі Ґонґадзе. Тобто я був безпосереднім учасником розслідування цієї справи. Мій висновок такий: замовили не Ґонґадзе. Замовили Україну. І замовник один і той самий. Ціль та сама. Його адреса – московський Кремль і Луб’янка, КҐБ і ФСБ. А от інструментарій – це ті інститути, що є в Україні. Україна – це ціль геополітичних проектів. Я не здивуюся, що "проект Тимошенко", цей фарс (бо Ґонґадзе – трагедія, а “справа Тимошенко” – фарс) через кілька років ви побачите, кому це вигідно. Кому ставлять шлагбаум по дорозі у Брюссель? Україні!" – наголосив Сергій Головатий.
“Питання щодо розкриття замовників можна вирішити не тільки за допомогою плівок, бо вони є додатковим доказом. Є шлях, який дуже легко викриває замовників, – через фальшування слідства. Саджайте Баганця, Піскуна, які давали вказівки”, – зауважує пан Подольський.
Андрій Федур вважає, що оголошенням довічного ув’язнення Пукачу суспільству продемонстрували, що справу на цьому завершено.
“Вважаю, що крапки в цій справі не буде поставлено ніколи. Ніхто ніколи не мав наміру розібратися, що насправді відбулося і хто винуватий”, – сказав пан Федур.
“Справа Георгія Ґонґадзе“ має стосунок до ще однієї резонансної справи, яку нині розслідують, – вбивство Євгена Щербаня. Як стверджує Генпрокуратура, там будуть використовувати покази конкретних свідків, зокрема Миколи Мельниченка.
“В інтересах суспільства і всієї України, щоби бодай в одному судовому процесі мої записи і свідчення було легалізовано як свідка. Рішення Конституційного суду не заперечує мене як свідка. Я діяв абсолютно правомірно, як громадянин”, – зазначив пан Мельниченко.
Екс-майор повідомив, що його допитали у справі вбивства екс-депутата. Він розповів про те, що особисто почув, і передав записи, де згадується прізвище Щербаня, Лазаренка, Тимошенко. В інтересах і прокуратури, і Тимошенко, щоб ці докази в повному обсязі було вивчено, щоб відбувся відкритий судовий процес.
ТВІ