Програми для смартфонів, що дозволяють стежити за цінами на АЗС, давно вже популярні за кордоном – адже там водії дуже економні. Так, у американського GasBuddy більше 10 мільйонів користувачів тільки для смартфонів на базі Андроїд, а враховуючи користувачів айфонів, а також інші мови програмування, у GasBuddy не менше 20 мільйонів шанувальників. Схожі сервіси є і в Європі, і вони не менш популярні. Тепер черга «економити» за допомогою смартфона дійшла і до нашої країни – додаток GasVisor створено українськими розробниками і адаптоване до наших реалій.
GasVisor створений зовсім недавно, але в даний час в його базу вже внесено інформацію про 55 мережах або 4546 АЗС, на карту нанесено 3360 автозаправок, а ціни, які щодня оновлюються, відображаються близько з 3 200 АЗС. Додаток безкоштовний, а історія його розробки не найпростіша. Нею поділився один із творців Ігор ДОБРЯНСЬКИЙ (IMA Technology inc, м. Івано-Франківськ):
– У лютому цього року один наш друг запитав, а чи немає у нашої компанії ідей, які можна втілити в розробці нових програм або нових сервісів для користувачів Інтернету і смартфонів. Розважаючись, ми придумували десятки різних проектів, більше половини цих ідей були на рівні дурниць, але деякі можуть бути корисними для суспільства.
А оскільки всі ми є водіями і кожен з нас постійно заправляється на АЗС, перемогла ідея створення сервісу, який би надавав користувачам постійну інформацію про ціни на паливо, куди б людина не їхала. Головне, щоб ціни на паливо були актуальні – ось основне завдання програми GasVisor.
Крім мене, в роботі над проектом брали участь мої колеги з IMA Technology inc – Михайло Бєлов та Олександр Попович, а розробку програмного забезпечення та аплікацію GasVisor для смартфонів на базі Андроїд здійснювала компанія Софтджорн (м. Івано-Франківськ).
Хоч GazVizor і схожий на західні аналоги, але, за словами творців, вони побудовані на іншій схемі надання інформації: на відміну від української програми, де ціни вже є і постійно оновлюються, в західних ціни формуються за рахунок того, що кожен користувач сам вносить в програму ціни тих заправок, які візуально спостерігає, це, в свою чергу, впливає на якість сервісу.
Сервіс програми дозволяє бачити кожну АЗС і ціни на неї в радіусі 20 км від водія, географічні координати користувача встановлюються за допомогою GPS-модуля смартфона, це зручно для оперативного прийняття рішення, де заправитися. Крім того, завдяки сервісу Google map, програма може сама прокласти маршрут від місця знаходження користувача до обраної АЗС. Про те, які можливості дає Google map, розповідає Ігор Добрянський:
– Отримуючи перелік заправних станцій, можна здійснювати їх сортування за такими категоріями: 1) від найближчих до віллалених з інформацією про відстань до них; 2) сортувати за ціною на вибране паливо, від найдешевшого до найдорожчого.
Нововведенням для сервісів такого плану є і калькуляція вартості заправки – в спеціальну графу ви вводите необхідний вам об’єм палива (у літрах), а при реєстрації в програмі вказуєте середню витрата палива на 100 кілометрів, і програма проводить розрахунок ефективності і вартості. Як це відбувається? Є проста формула: програма знає, скільки палива ви витрачаєте на 100 км, а також відстань до довколишніх заправок і ціни. В результаті GasVisor точно підрахує, на якій станції дешевше заправитися.
До речі, всі ці дрібниці дають непоганий економічний ефект. І сама компанія, і зарубіжні фахівці вже провели розрахунки ефективності використання цієї програми, і цифри вийшли приблизно однаковими – трохи менше 1600 гривень на рік для середньостатистичного автомобіліста. Начебто небагато, але в масштабі країни така економія коштів може мати відчутний макроекономічний ефект.
Зараз розробники програми намагаються залучити до даного проекту всіх операторів паливного ринку України, щоб максимально охопити своїм сервісом всю країну, в їх подальших планах – поширення програми на території Росії, Білорусі, Польщі та США.
Саме з цією метою в жовтні цього року GazVizor представили на міжнародній конференції IDCEE, будуть і інші виставки і конференції. Адже у поширення та популяризації безкоштовних пропозицій є своя специфіка.
«IT-сфера у нас в країні досить розвинена, нового створюється багато, але насправді кожна, навіть вже втілена в програмуванні, ідея вимагає самого головного, а саме – просування її в інформаційному полі, тому що без цього мало хто буде знати і про наш додаток, і про інші », – пояснює Добрянський.