Якось у розпал нинішньої важкої для дорожників зими прем’єр порадив громадянам, які страждають від неочищених вулиць, не скиглити, а взяти в руки лопати. А може і шляховикам дати таку пораду?
Дорожники, звичайно, не скиглять. Ось «Укравтодор» готується повністю відновити дороги до 1 травня, а поки, залатавши 8% ям, рапортує про відновлення 85% постраждалих основних доріг. А тим часом «Київавтодор» спільно з міською адміністрацією розробив план, за яким на 20 квітня призначена повна перемога над ямами столиці. А поки в Києві похилого віку роботяги в помаранчевих жилетах з допомогою якоїсь чорної суміші і «такий-то матері» чаклують над дірами, усіяний вулиці і проспекти, загальною площею в 92 000 312 квадратних метрів; головний шляховик міста Георгій Глинський скаржиться журналістам на постійну – з року в рік – брак бюджету і розповідає про те, що він, в суворій відповідності з посадовими інструкціями, завалює відповідні інстанції відповідними листами з відповідними гострими сигналами. Так що, робота кипить. А значить, рада прем’єра не дуже доречний.
Але є інша рада – перейняти досвід якогось німецького містечка Нідерциммерн, в якому, як з’ясували журналісти «Подробиць», дороги у відмінному стані тому, що свого часу всі ями на вулицях вигідно продали тим, у кого в наявність знайшлася невелика сума зайвих грошей і трохи марнославства. Кажуть, середня вартість ями коливалася в районі 50 євро, але цього виявилося достатньо, щоб зібрати необхідну на якісний ремонт всіх доріг суму. В результаті, місцеві жителі надовго позбулися ям, а покупці увічнили свої імена на пам’ятнику «Дорожньої ямі», встановленому біля в’їзду в місто.
Так може і наші ями продати, наприклад, нашим олігархам? Якщо за один квадратний метр просити по 100 гривень, можна було тільки на цьому зібрати 140 мільйонів гривень. Варіант?