Державна митна служба України, починаючи з березня ц. р., розпочала інтенсивне і швидке реформування своєї діяльності. Про особливості концепції реформ, що отримала назву «Обличчям до людей», журналістам краю під час прес-конференції в Івано-Франківську розповіли радник голови Державної митної служби України Валентин Ковальський та керівники провідних управлінь Держмитслужби – правового забезпечення Ганна Чорна, митно-тарифного регулювання – Віктор Демченко і заступник начальника департаменту митних режимів та організації митного оформлення Олександр Пашинний.
– Концепція реформування Державної митної служби, розроблена за дорученням Президента України В. Януковича, складається з восьми основних розділів. А взагалі передбачено реалізувати 60 ключових заходів, які дозволять вивести діяльність служби на якісно новий рівень, – зазначив у своєму вступному слові Валентин Казимирович. – Українська митниця докорінно змінюється. Ви, мабуть, знаєте, що раніше функціонувала 61 митниця. Буквально до 8 листопада було ще 46 митниць. Сьогодні в Україні залишилося 28, що розташовані в кожній з областей та в Севастополі за адміністративно-територіальним принципом, а також Київська й енергетична митниці, які мають статус регіональних.
Радник голови Держмитслужби України особливо підкреслив: по-суті, пройшло менше місяця з часу затвердження концепції реформ «Обличчям до людей», як одне з восьми найважливіших завдань вже виконане. «Можна говорити про те, що, по суті, виконаний вже й другий програмний захід – скорочення часу для приватних осіб та підприємств на оформлення митних декларацій. Якщо раніше вони оформлялися впродовж і 4-10 годин, і навіть двох днів, бо були різні терміни, то тепер ті, хто переміщують через кордон товари, витрачають на це не більше двох годин», – повідомив В. Ковальський.
Необхідність докорінного реформування Держмитслужби, за його словами, обумовлена, по-перше, вступом України до Світової організації торгівлі, а також дедалі активнішою інтеграцією нашої країни в економічний простір Євросоюзу та СНД, а також успіхами української дипломатії у налагодженні взаємовигідних двосторонніх відносин з багатьома державами. Зокрема, як зазначив начальник управління митно-тарифного регулювання В. Демченко, ведуться активні переговори про підписання міждержавних угод про вільну торгівлю з Сінгапуром, Туреччиною, Сирією, Канадою та рядом інших країн.
Концепція реформ Держмитслужби України базується на впровадженні зрозумілих і співвітчизникам, і іноземцям принципів – всі митні процедури повинні реалізовуватися швидко, законно, прозоро і чесно. При цьому до мінімуму має бути зведений так званий «людський фактор», а також фінансові витрати та витрати часу. Для всіх без винятку мають бути створені комфортні умови для перетину кордону і, звичайно ж, повинні відійти у минуле упереджене чи тим паче некоректне ставлення митників до людей.
Реформування діяльності Держмитслужби України має, як наголошували учасники прес-конференції, принести й ще один важливий результат. Мова йде насамперед про чітке розмежування сфер «впливу» служб, котрі так чи інакше причетні до прикордонного контролю. Зокрема, на переконання начальника управління правового забезпечення Г. Чорної, насамперед слід розділити повноваження прикордонників та митників, закріпивши за першими обов’язок контролю за перетином державного кордону людьми, а за другими – за переміщенням товарів. Це дозволить уникнути непотрібного дублювання функцій, яке не тільки не приносить практичної користі, а й завдає шкоди іміджу Української держави.
Г. Чорна також переконана в необхідності певної лібералізації відповідальності за порушення митного законодавства.
– Впродовж останніх років Держмитслужба послідовно пропагувала і домагалася в інших правоохоронних органів розуміння необхідності декриміналізації контрабанди. З нашої точки зору, покарання має бути адекватним протиправній дії. Зокрема кримінальна відповідальність, як ми вважаємо, має наступати тільки у тих випадках, коли йдеться про спроби переміщення через кордон предметів, що вилучені з вільного обігу, – наркотиків, зброї, отруйних та інших небезпечних речовин. Що стосується порушень при переміщенні через кордон звичайних товарів, то це, власне, порушення, які належало б відносити до категорії економічних. Бо фактично йдеться про намір власників таких товарів ухилитися від сплати податків. Тому і санкції держави у цих випадках мають бути відповідними та передбачати конфіскацію предметів правопорушення і належні штрафи. А не кримінальна відповідальність, – зазначила Ганна Михайлівна. Цю позицію, за її словами, сьогодні поділяють і Генпрокуратура України, і ті підрозділи СБУ, які ведуть боротьбу з контрабандою.
Втім справді швидко і в повному обсязі Держмитслужбі України вдасться реалізувати лише ті заходи концепції «Обличчям до людей», що знаходяться у її безпосередній компетенції. Для цілісного реформування української митниці, як наголошували учасники прес-конференції, потрібна передусім підтримка парламенту. Від Верховної Ради митники очікують якнайшвидшого розгляду та прийняття Митного кодексу України. Його проект, за словами В. Ковальського, готувався впродовж останніх трьох років. Він дуже ґрунтовно відпрацьований та узгоджений з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, промисловцями і підприємцями та громадською радою Держмитслужби. І лише після цього був внесений до парламенту. Радник голови Держмитслужби сподівається на те, що Митний кодекс парламент розгляне відразу ж після ухвалення Податкового кодексу. «Працюючи над його проектом, ми ставили за мету сконцентрувати в ньому більшість основних норм і таким чином істотно зменшити кількість підзаконних актів, якими зараз керуються митники і бізнес. Щоб надалі виключити різне «читання» та тлумачення тих чи інших норм», – додає Г. Чорна.
Варто сказати й про те, що Держмитслужба України сподівається нарешті отримати право на ведення оперативно-розшукової діяльності. «Україна залишилася єдиною в світовому просторі країною, де митниця не наділена правом на здійснення оперативно-розшукової діяльності», – зазначає В. Ковальський. На його переконання, без цього, наприклад, не можливо ефективно боротися з розповсюдженням наркотиків. «Якщо раніше більшість наркотичних і психотропних речовин проходили через нашу державу в основному транзитом і лишень десь 10 відсотків залишалося у нашій країні, то сьогодні, за даними статистики, вже до половини цього страшного зілля розповсюджується між нашими співвітчизниками, – підкреслив Валентин Казимирович. – Зрозуміло, що справитися з цим злом, покладаючись виключно на спостережливість митників, їхнє вміння бути ще й тонкими психологами, не можливо». Однак успішність реформування відомства в цій частині залежить не від митників, а від народних депутатів. Від їх виважених рішень та від ступеня ефективності законотворчої діяльності.
Микола ПЕТРИЧУК