Чи задовільнять вповні аграріїв форвардні закупівлі зерна державою?
Нарешті просихає земля після майже двотижневих дощів. За оцінками спеціалістів, особливої шкоди в Городенківському районі вони не завдали, лише окремим площам зернових. Що цікаво, негода негативно вплинула на деякі сорти пшениці. Господарі бідкаються, що перед тим ось-ось мали збирати озимий ріпак, опісля — озимий ячмінь, давали культурам дозрівати, вичікували якогось дня-двох і діждалися …затяжних дощів.
Виробництво, що залежить від примх неба
Така втрата часу, кажуть аграрії, дуже відчутна, бо озимий ріпак дозріває швидше від озимих зернових, і, якщо не вистачає обігових коштів, зібране можна одразу реалізувати. Ось, приміром, із початком на півдні країни жнивної кампанії суттєво знизилися ціни на зернові, до 1500-1200 гривень за тонну пшениці. Тоді як за кордоном — 2500 грн. А відомо, що майже вдвічі проти минулого року зросли ціни на пально-мастильні матеріали, запчастини до техніки, зрештою — міндобрива та засоби захисту рослин. Суттєво витратилися аграрії й на страхування посівів, хоч довелося чути, що страхові компанії дуже зволікають із виплатою компенсацій за втрати. Кому вже зараз вкрай потрібні кошти чи згодом, на проведення осінньо-польових робіт, втратить від продажу, тож ліпше зачекати до сприятливіших часів, коли ринкова ціна на зерно стабілізується. Бо як кажуть: частину урожаю продають, щоб компенсувати втрати, ще частину — щоб мати прибуток, і решту — притримують з вигодою. Фіксованих цін на зерно нема, і по закінченні жнив вони можуть як ще більше знизитися, так і вирости, залежно від того, наскільки нищівною була негода в інших регіонах.
Зрозуміла позиція сільгоспвиробників краю. А загалом же, стверджує начальник управління АПР Городенківської райдержадміністрації Василь Савіцький, корисною є ініціатива уряду щодо форвардних закупівель зерна в державні засіки. Це означає, що 50 відсотків держбюджет сплачує одразу, 20 % — перед збором урожаю, і решту — після. З кредитуванням села нині — великі проблеми, а таким чином господарства району, заставивши зерно майбутнього врожаю за ціною від 1680 до 2250 гривень за тонну пшениці (залежно від класу), отримали вже двома траншами 5,4 мільйона гривень: на проведення посівної та жнивної кампаній. Щоправда, влада обіцяє, якщо ринкові ціни перевищать фіксовані, доплатити ще аграріям. Але чи так буде — побачимо. До слова, форвардні закупівлі стосувалися також інших зернових. Заставили й гречку, якої в районі посіяно 404 гектари.
Варто окремо сказати й про цукрові буряки, площі яких у районі на тисячу гектарів більші, ніж торік. Дощі благотворно вплинули на посіви. Бо в червні було подекуди не дуже оптимістично. Тепер же очікуєтьться, що великі господарства матимуть урожай солодких коренів не менше 500-600 центнерів з гектара.
А що кажуть ті селяни, які самотужки обробляють свої земельні паї? Довелося спілкуватися з багатьма із них. Бідкаються, що державні програми малодієві, варто було б, як за кордоном, давати дотацію на гектар посіяного. Бо зібрані з невеликих ділянок цукровий буряк чи зернові ледь-ледь покривають витрати. Та якщо вирощувати якусь живність: поросят чи птицю, то зерна не докупишся: на базарі центнер ячменю сягає вже 250 гривень. Тому й засіюють оті свої латки. Та ще й завжди матимеш запас зерна на власні потреби. А як є в коморі, то буде й на столі. Бо хоч сьогодні ще зростання вартості зерна не відбивається на ціні хлібо-булочних виробів, та, стверджують пекарі, або змущені будуть піднімати її, або працювати з дедалі меншими прибутками.
Що влітку не прогавив…
Така думка виникла мимоволі, коли днями побачила велелюддя та розмаїття городини на гуртовому ринку сусіднього, Коломийського, району. Завдяки доступному залізничному сполученню сюди масово звозять вирощене з сусідніх сіл. Капусту, приміром, можна було придбати по дві гривні за кілограм і навіть дешевше (наприкінці дня), майже за стільки ж — моркву, столовий буряк. Картопля також подешевшала до п’яти-чотирьох гривень. Заготівельники, буває, скуповують і навіть у Городенці реалізують дорожче. Опади городині пішли лише на користь (якщо, звичайно, не рахувати засилля бур’янів та можливого розвитку хвороб рослин). Те ж можна сказати про садовину, яка налилася соком. Рядами стоять господині з відрами смородини й порічок, черешень та вишень. Восьмилітрове відро цих плодів можна було придбати за сорок, а то й за тридцять гривень. Дешево, якщо зважити на вкладену працю! Це до того, що натрудитися треба добряче, особливо, якщо дерева — старі й високі. А продати на ринку — проблема, адже цьогоріч пропозиція явно перевищувала попит: зародило славно, гілля аж вгинається від червонощоких вишеньок-черешеньок. І хвороби не вразили, як то було торік.
Хоч запастися вітамінами й цілющими напоями можна майже задарма, люди не поспішають купувати, бо треба викласти гроші за цукор, по десять гривень за кілограм, а консерви чи компоти з вишні потребують їх чимало. Натомість у рух ідуть підфарбовані та підсолоджені газовані напої, шкідливі для здоров’я. І печуть пироги вишневі нині дедалі рідше, віддаючи перевагу фабричним тістечкам зі штучними наповнювачами, ароматом та кольором. Хоча багато селян мають зиск і від закруток. Приміром, господарі одного з городенківських ресторанів масово скуповували консервовані вишні у власному соку. Мабуть, для своїх відвідувачів вареники готували. Та плоди можна заготовити на зиму не лише з цукром, а й без них, заморозивши їх у пластиковій тарі, опісля використовувати для компотів чи й просто так смакувати. Заморожують також черешні, смородину, порічки, відварені цукрову кукурудзу, горошок, натерті моркву і столовий буряк. Такі заготовки дозволяють суттєво економити взимку і зберегти вирощене.
Хоч у цьому плані в області намічається великий прорив: у Тисменицькому районі споруджується потужний критий агроринок, де будуть приймати гуртом сільгосппродукцію. Селяни зможуть там реалізувати привезене й самотужки. Є надія, що це вирішить чимало проблем як зі збутом, так із задоволенням потреб у продовольстві.
Довідка.
За інформацією управління агропромислового розвитку Івано-Франківської області, цьогоріч до проведення жнив, разом із кукурудзою, є 137,4 тис. га (ранніх зернових — на 95,5 тисячі гектарів), що перевищило торішні площі на 15 тисяч гектарів. Валовий збір зернових і зернобобових культур сягне, за прогнозами спеціалістів, 380 тисяч тонн, що на десять відсотків перевищить торішній показник. Почнуть, як зазвичай, з озимого ріпака, а в окремих районах — і з ячменю, який цього року достиг разом з ним. В регіоні вдосталь зернозбиральної техніки, аби впоратися з такою великою площею. Підготовлено 841 комбайн, більше половини — імпортного виробництва. Споруджено ряд нових та підготовлено старі елеватори. Міністерство аграрної політики та продовольства України довело завдання заготувати на Прикарпатті до Аграрного фонду 14 900 тонн зерна врожаю 2011 року. Головне управління агропромислового розвитку обласної держадміністрації доручило районам орієнтовні обсяги форвардних закупівель зерна нового урожаю. Зокрема, пшениці — 14,9 тис. тонн, жита — 1,6 тис. тонн, ячменю — 1,3 тис тонн, кукурудзи — 2,5 тис. тонн, гречки — 90 тонн. Найбільші обсяги зерна до Аграрного фонду законтрактували господарства Городенківського району .
Людмила СТРАЖНИК