25 жовтня провідний інвестиційний банк світу Goldman Sachs виступив з прогнозом, згідно з яким українську гривню у наступному році чекає девальвація. Банк виміряв і оптимальний масштаб ослаблення валюти, на який може піти Нацбанк України – 30 відсотків. Схожі прогнози роблять і інші установи, зокрема, рейтингове агентство Fitch. У самому ЦБ чутки про девальвацію заперечують, але деякі дані показують, що процес вже пішов у "латентній" формі – це виражається в зміні громадянами вкладів з гривень в долари і євро.
Україна стала однією з тих країн, які пережили глобальну фінансову кризу особливо важко. ВВП країни в 2009 році скоротився на 15 відсотків (найгірший результат на пострадянському просторі продемонструвала тільки Латвія), а курс національної валюти – гривні – протягом 2008 року впав на 40 відсотків. Київ був змушений взяти багатомільярдний кредит від МВФ, щоб поповнити свої валютні резерви і уникнути краху національної банківської системи.
Пізніше економіка поступово відновилася, хоча на докризові значення ВВП не вийшла досі. Таким чином, говорити про стійке економічне зростання не доводиться. У цьому році він і зовсім буде вкрай низьким для країни, що розвивається – за прогнозом Ernst & Young, економіка зросте лише на 1,7 відсотка, хоча ще недавно ця ж організація очікувала підйому на рівні 3,1 відсотка.
Такі результати самі по собі негативно впливають на стан української валюти, яка після кризи більш-менш закріпилася біля позначки у 8 гривень за долар. Але куди важливіше тут показники платіжного балансу, а вони псуються стрімко. За підсумками дев’яти місяців минулого року позитивне сальдо склало 6,5 мільярда доларів, що зміцнювало позиції гривні. У січні-вересні 2012 року воно не перевищило і 73 мільйонів доларів. При цьому неприємне коректування сталося у вересні, коли дефіцит у 2 мільярди "з’їв" все накопичене за попередні 8 місяців позитивне значення.
Різке скорочення профіциту відбулося по цілій серії причин. По-перше, для українських банків і компаній істотно не змінився доступ на іноземні боргові ринки, що призвело до погіршення умов рефінансування зовнішніх боргів. По-друге, населення суттєво збільшило свій попит на іноземну валюту. Нарешті, не останню роль зіграло обмеження експорту зерна. У майбутньому додасться і ще один чинник – зростання споживання газу в зимовий період і одночасно підвищення його імпортної ціни. Підсумковий платіжний баланс піде в мінус, що вкупі зі слабкою макроекономікою надасть виключно сильний тиск на гривню.
Україна зараз може забезпечити нормальні темпи економічного зростання тільки за рахунок експорту. Тим часом попит на українську продукцію (зокрема, металургію) в Європі падає через рецесію. Те ж саме стосується і Росії, де уповільнення зростання також досить відчутно. У цих обставинах сильна гривня завдає чималої шкоди експортним індустріям, що може змусити уряд піти на ослаблення гривні.
У Нацбанку України, однак, запевняють, що загрози девальвації не існує. За словами голови Ради НБУ Олега Прасолова, політика НБ ставить в основу стабільність валюти. Він підкреслив, що на руках у НБУ зараз 30 мільярдів доларів у вигляді міжнародних резервів і це стабілізує положення на ринку.
Аргументація Прасолова виглядає неоднозначною, оскільки сама цифра ЗВР в даному випадку зовсім не гарантує міцної гривні. Досить згадати, що в 2008-2009 роках російський рубль девальвувався на третину при набагато кращому співвідношенні ЗВР до ВВП (близько 30 відсотків, тоді як на Україні – менше 20 відсотків) і позитивному балансі зовнішньої торгівлі. Крім того, зрозуміло, що чиновник НБУ навряд чи буде розповідати страшилки і викликати паніку у населення напередодні виборів. Так що заяву варто сприймати як формальність.
Громадяни країни свої висновки щодо загрози девальвації вже зробили і щосили переводять приватні заощадження в іноземну валюту. Залишки на рахунках у гривні в останній місяць істотно скоротилися і повернулися в банки вже у вигляді іноземної валюти, причому мова йде про сотні мільйонів доларів. За великим рахунком населення вже інтуїтивно відчуває неминучість різкого падіння курсу гривні і переводить кошти в більш тверді грошові знаки.
Точно так само роблять і банківські структури, намагаючись скоротити свої валютні ризики. На сьогоднішній день майже всі провідні українські банки мають коротку валютну позицію, тобто їх зобов’язання у валюті перевищують обсяг вимог. Причому ця різниця часто перевищує величину власного капіталу. Такий розклад може призвести до серйозного удару по кредитним організаціям, коли Нацбанк почне девальвувати валюту, тому вони прагнуть грати на випередження. Наслідки, звичайно, в будь-якому випадку будуть неприємними, у зв’язку з цим НБ і не квапиться. Принаймні банкіри отримують час на те, щоб підстелити собі соломк.
В цілому Україна, судячи з усього, йде тим же шляхом, що і Білорусія в 2011 році, коли Мінську довелося провести знецінення валюти в два з гаком рази. Зрозуміло, очікувати настільки ж скаженого ажіотажу зі штурмом обмінників та 100-відсоткової річною інфляцією в Україні не слід – все-таки валютний ринок тут куди більш відкритий. До того ж в 2008 році значна частина пара, яка у сусідів збиралася понад десятиліття, вже була спущена. Однак схожість ситуації кидається в очі – Україна, як і Білорусь, має високий рівень заборгованості, а її платіжний баланс йде в мінус. Окремі успіхи на зовнішньому фінансовому фронті (як, наприклад, реструктуризація двомільярдного кредиту ВТБ) кардинально положення змінити не можуть. Загалом, прогнозом Goldman Sachs і Fitch вірити можна.