Високі податки, недоступні кредити, пресинг контролюючих органів змушує людей забути про підприємництво. Висловлюються сумніви, що допоможуть і гроші від німецької Кредитної установи для відбудови.
«Попиту на продукцію немає, а соціальний внесок більше 400 гривень щомісяця заплати та ще й податки. До того ж, власник нещодавно підняв вдвічі плату за оренду приміщення. Тож довелося закриватися», – бідкається підприємець Ольга Закутович, власниця невеликого магазину оптики в Києві. Нині вона на роздоріжжі: чи згорнути свій бізнес зовсім та стати на біржу праці, чи «переміститися» виключно в інтернет, аби зекономити грошей на оренді приміщення.
І така ситуація в Україні – не виняток. Щодня у містах можна побачити як крамниці розпродають свій товар зі значною знижкою через закриття. У селах ситуація ще гірша.
Очевидні проблеми
За словами голови Союзу захисту підприємництва, члена координаційної ради з розвитку малого й середнього бізнесу при Кабінеті міністрів України Сергія Коротича, через економічний занепад та зубожіння українців купівельна спроможність людей надзвичайно знизилася і нині малому та середньому бізнесу найскрутніше. «Податковий кодекс ситуації не покращив, а навпаки ще більше фінансово обтяжив людей та зарегулював їхній бізнес», – зауважив Коротич в інтерв’ю DW.
Експерт скаржиться, що малі та середні підприємці дедалі більше відчувають пресинг контролюючих органів. Попри те, що податкова намагається всіма силами змінити свій імідж з фіскального органу на сервісний, у неї це не дуже виходить, зазначають аналітики. За індексом економічної свободи, який готує фонд Спадщина, Україна на останньому місці з-поміж 43 країн Європи.
Автори дослідження вказують на слабкий захист прав власності та вельми поширену корупцію, яка перешкоджає підприємницькій діяльності. В Інституті підтримки регуляторної реформи в Україні наголошують, що малому й середньому бізнесу найбільше дошкуляє зависокий соціальний внесок, який підприємець змушений платити щомісяця не зважаючи на те, чи отримує він прибуток чи ні. «Сотні тисяч підприємців закрилися через цей внесок. Він має бути принаймні вдвічі менший», – вважає голова інституту Володимир Дорош.