Експерти прогнозують, що проблеми в економіці будуть набагато більшими, ніж після кризи 2008-го.
Уже восени 2014 року в Україні поглибиться фінансова криза. І вона буде набагато сильнішою, ніж та, що була в 2008-му. По суті, криза в економіці України триває вже давно. І до тяжких соціальних і фінансово-економічних наслідків вона призвела ще в грудні минулого року, пише "Деловая столица".
Але ці наслідки українці почали відчувати не одразу, а поступово. Точніше, порційно: кілька різких падінь пережила гривня, практично щомісяця підвищуються акцизи, ціни, тарифи на ті чи інші групи товарів і послуг, одна за одною скасовуються або урізаються соціальні гарантії.
Команда екс-президента Віктора Януковича зуміла розтягнути фінансову катастрофу в часі завдяки російським кредитам, а вже нова українська влада – завдяки кредитам від країн Заходу, МВФ і Світового банку. Іншими словами, за ослаблення шоку від катастрофічного падіння економіки Україна заплатила катастрофічним збільшенням зовнішнього боргу.
Всі невирішені проблеми в економіці дадуть про себе знати вже восени. І цей виток кризи буде тяжчий за всі попередні.
Основна причина кризи, що насувається, – дефіцит держбюджету та борги України. За останні місяці, після повалення режиму Януковича, ситуація в економіці не покращилася, а навпаки – погіршилася. Анексія Росією Криму позбавила Україну не тільки майже 4% її ВВП, а й усіх інвестицій, вкладених у розвиток кримської економіки і освоєння шельфу.
Міністр юстиції Павло Петренко оцінив суму збитків української держави від анексії Криму в 1,18 трильйона гривень (це трохи менше ВВП всієї України за минулий рік – 1,455 трлн грн). Але ж є ще й збитки приватних компаній.
Наступна причина – збройний конфлікт на Донбасі, який невідомо коли закінчиться. Через бойові дії на Сході в багатьох населених пунктах зруйнована інфраструктура, підприємства або скорочують виробництво, або ж узагалі тимчасово припиняють працювати. Після припинення війни з бойовиками Україні доведеться витрачатися на відбудову регіону, зміцнення армії, флоту, прикордонної служби, боротьбу з тероризмом, ведення інформаційної війни.
Також поглиблюється падіння української економіки. За підсумками січня-травня промислове виробництво скоротилося на 4,6% (порівняно з аналогічним періодом минулого року), зокрема, продукція переробної промисловості – на 7,2%. Сільське господарство за той же час показало приріст на 4,7%, проте сумнівно, щоб у поточному році вдалося зібрати більш високий урожай, ніж торік. Активні бойові дії в червні-липні змушують припускати подальше зниження економічних показників.
Водночас економічна війна з Росією буде набирати обертів. Її розпал припаде на осінь, а точніше, на жовтень, коли в умовах дефіциту газу почнеться опалювальний сезон і (якщо не зірвуться плани президента Петра Порошенка) українці обиратимуть собі новий парламент, а на проведення виборів потрібні гроші. Експерти говорять, що "пройти між крапельками" Україні не вдасться. Адже сильні удари можливі зі сторони Росії. Якщо ж Україна зірве плани Путіна, то до кінця осені отримає два дуже важливі резерви, яких у неї не було раніше.
Перший – це можливість повного оновлення влади на Донеччині і Луганщині, а відповідно і руйнування глобальних корупційних схем. Ці області два з лишком десятки років перебувають під контролем одних і тих же кланів.
Другий резерв – це антиросійські (точніше, антикремлівські, антипутінські) настрої, які вже зараз на порядок сильніші, ніж у лютому цього року. Для економіки вони важливі не тільки тим, що полегшують розрив зв’язків з Росією, але ще й тим, що дозволяють розвивати співпрацю з ЄС і НАТО в сфері військово-промислово комплексу. Якщо з’являться економічні аргументи на користь вступу в НАТО (наприклад, контракти для підприємств), то Україна вступить в НАТО, і українці підтримають це на референдумі.
Кризу очікують і в банківській системі До кінця року кількість проблемних банків може подвоїтися. Нагадаємо, за останні півроку Нацбанк увів тимчасові адміністрації вже в 11 банках.
Тим часом машинобудівники вже понесли серйозні втрати через конфлікт з Росією і не плекають особливих ілюзій щодо відновлення позицій після асоціацію з ЄС.