2014 року Україна планує продати на приватизаційних конкурсах 164 підприємства. Перелік відповідних об’єктів затверджено 17 липня на засіданні Кабінету Міністрів. До списку потрапила вся велика генерація, що залишилися у власності держави, пакети акцій обленерго, низка ТЕЦ, «Азовмаш» і Одеський припортовий завод. Останній мають намір продати не менш ніж за $600 млн. Усього ж номінальна вартість пакетів акцій 164 підприємств, які увійшли до переліку, становить 3 млрд грн, а ринкову Фонд держмайна оцінює приблизно в 15 млрд грн.
Спочатку список був суттєво ширшим і містив значно привабливіші підприємства, ніж ті, які залишилися у фіналі. До нього входили «Укрнафта», Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК), «Сумихімпром» і «Турбоатом». Проте на засіданні урядового комітету 11 липня вирішили не виставляти їх на приватизацію – принаймні 2014 року.
За словами голови ФДМ Дмитра Парфененка, ці об’єкти вимушено винесли зі списку. Так, «Укрнафта» досі входить до переліку об’єктів, заборонених до приватизації. «Сумихімпром» два роки перебуває у стані санації, і його кредитна заборгованість сягає близько 1 млрд гривень – хороші кошти за нього не виторгуєш. А на базі ЗТМК діє спільне підприємство, і його статут передбачає, що недержавний учасник має пріоритетне право на купівлю державної частки. Тому держава поки що не готова продавати його на таких умовах.
Також, можливо, у зміні статусу підприємств були не зацікавлені компанії, які здійснюють над ними контроль, – у випадку з «Укрнафтою» це структури Ігоря Коломойського, а «Сумихімпром» і ЗТМК входять у коло інтересів Дмитра Фірташа. Щодо «Турбоатома», найімовірніше, уряд керувався його економічними показниками. Це одне з небагатьох вітчизняних підприємств, яке приносить прибуток і повністю завантажене замовленнями. «У жодному разі не можна продавати прибуткові підприємства. Рентабельність «Турбоатома» – 147%. Один олігарх із Росії, Костянтин Григоришин, хоче його купити, щоб знищити як конкурента. У нього під Ленінградом є завод-конкурент «Турбоатома», – каже Валентина Семенюк, колишній керівник ФДМ.
«Вважаю, що скорочення списку – результат складної системи політично-економічних домовленостей. Хоча сьогодні є чинники, які свідчать як на користь скорочення, так і на користь розширення, – каже В’ячеслав Бутко, віце-президент Центру дослідження корпоративних відносин. За його словами, на користь скорочення переліку – несприятлива поточна ситуація для приватизації цікавих об’єктів. «Може бути брак попиту або ж попит, який не буде готовим запропонувати достатньо високу ціну», – припускає він.
Оптимістичні цифри
Озвучена Парфененком ринкова вартість підприємств − 15 млрд грн − бентежить опитаних Forbes експертів. В’ячеслав Бутко вважає, що цифру названо «швидше з певною піарно-рекламною метою, а не виходячи з реального економічного обгрунтування». «Ви подивіться, які підприємства залишилися у списку, як вони працюють і скільки заробляють. Деякі з них намагаються продати вже багато років», − каже він.
Оцінку аналітиками Одеського припортового також називають завищеною. «$600 млн, які має намір виручити за підприємство українська влада, − оптимістична оцінка. Не забувайте, що ціна буде враховувати високі ризики неврегульованого газового питання з Росією», − прокоментував Forbes експерт у галузі промислової політики. Хоча погодився, що інтерес завод викличе, і серед можливих претендентів будуть компанія YARA, Group DF і представники російського бізнесу.
Підприємства енергетики мають своїх інтересантів. Як генерація − «Центренерго», «Дніпроенерго», «Київенерго», «Західенерго», «Донбасенерго», так і розподільні компанії − «Дніпрообленерго», «Донецькобленерго», «Вінницяобленерго», «Чернівціобленерго», «Закарпатьеобленего», «Сумиобленерго», «Запоріжжяобленерго», «Миколаївобленерго», «Тернопільобленерго», «Харківобленерго», «Хмельницькобленерго», «Одесаобленерго», «Черкасиобленерго».
Це інфраструктурний бізнес, ним зацікавляться фірми, які вже зараз працюють із цими об’єктами. «Але я не думаю, що вони будуть дуже активними. У нинішніх гравців ринку досить велику масу об’єктів накопичено, вони розбираються з керуванням, модернізацією, покращенням загальної ситуації, − зазначає Олександр Харченко, генеральний директор Центру досліджень енергетики. − Швидше за все, це будуть нові українські гравці, ті, хто зацікавлений вкласти гроші в інфраструктуру. Або можуть прийти іноземці, нехай навіть поки що не стратегічні, а переважно венчурні».
Ціна продажу залежатиме від часу продажу і конкретної ситуації в країні − ціна може відрізнятися в кілька разів. «Якщо зараз виставити, наприклад, Донецькобленерго на продаж, хто на нього буде претендувати? Губарєв у конкуренції з Бородаєм», − сумно констатує він.
Продаж на лінії фронту
Поки в Україні йде війна, оголошена програма приватизації швидше за все не зацікавить інвесторів. А от після закінчення бойових дій, у позитивній динаміці розвитку економіки країни, відкладений попит із боку інвесторів дасть про себе знати.
Це розуміють і у ФДМ, тому ні завтра, ні післязавтра підприємства в продажу не з’являться. У Фонді держмайна запевнили, що черговість продажу об’єктів визначатиме Кабмін, а вони зроблять все можливе, щоб за рахунок якісної передприватизаційної підготовки продати об’єкти за найвигіднішою для держави ціною.
«Даром ніхто об’єкти віддавати не буде, а приватизація підприємств буде проходити без будь-яких дискримінаційних умов для потенційних покупців», − запевнив Дмитро Парфененко.
Також він повідомив, що ФДМ за допомогою Міністерства закордонних справ та інших відомств має намір провести потужну піар-компанію задля залучення інвесторів для виставлених об’єктів. Крім того, за словами голови Фонду, разом із переліком об’єктів для приватизації, Кабінет Міністрів 17 липня розглядав і законопроект про об’єкти, заборонені для приватизації. Законопроект відправлений на доопрацювання. Тож «Укрнафта» рано чи пізно з’явиться в списку на продаж.