Івано-Франківщина визнана цього року одним з найцікавіших регіонів країни для капіталовкладень. Згідно з дослідженням, проведеним на замовлення Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, регіон став другим за інвестиційною привабливістю, обскакавши Одещину, Київ, Дніпропетровщину та Харківщину.
Враховуючи той факт, що вже сьогодні майже 90% загального інвесторського пулу Івано-Франківської області припадає на європейські корпорації, після підписання економічної частини договору про асоціацію з ЄС приплив капіталу може ще більше збільшитися.
Сланцеві ПЕРСПЕКТИВИ
Нові виробництва потребують нові кваліфіковані кадри та інноваційні розробки.
Навчальні заклади Станиславова, як називають місто по-старому місцеві жителі, цілком можуть забезпечити і те й інше. Особливі надії тут, звичайно, зосереджені навколо візитної картки міста – Національного технічного університету нафти і газу. За часів Радянського Союзу він був одним з кращих центрів з підготовки геофізиків, геологів, буровиків, промисловиків і машинобудівників для нафтогазових підприємств. Його випускники часто досягали вершин кар’єрного зростання в цій галузі в масштабах СРСР: очолювали профільні главки, а також нафтогазовидобувні підприємства в Сибіру, Комі і т.д. До недавнього часу зустріти «іванофранківців» можна було в керівництві «Газпрому» (Богдан Будзуляк та Василь Подюк, обидва до виходу на пенсію – члени правління ПАТ). Одним з керівників апарату уряду РФ є Михайло Тринога – теж випускник інституту нафти і газу.
Після розпаду СРСР івано-франківський вуз продовжив штампувати кадри для Росії. Українське нафтогазодобування переживає не кращі часи, а тому знайти роботу місцевим випускникам нелегко. Та й оклади в Західному Сибіру, де постійно потреба в кваліфікованій робочій силі, на кілька порядків вище.
Проекти з освоєння покладів сланцевого газу компанією Chevron на Олеському ділянці відкривають для університету нові горизонти. Так само як і майбутній видобуток газів ущільнених пісковиків компанією Shell на Юзівській площі (Харківська та Донецька області). Незважаючи на ряд спірних питань, здорово гальмують справу (неможливість нового уряду домовитися про виведення «прокладочної» СПК «Геосервіс» зі складу власників двох компаній «Надра Олеська» і «Надра Юзівська», а також військові дії на сході країни), до видобутку нетрадиційних видів газу обов’язково повернуться найближчим часом. Добувним компаніям знадобляться підготовлені співробітники, які добре знають специфіку роботи з українськими вуглеводневими пластами.
Крім того, підприємствам знадобляться технології, що дозволяють інтенсифікувати видобуток копалин, а також зробити її найменш шкідливою для екології. Особливо це стосується більш проблемного сланцевого газу, добувати який складніше, ніж пісковий. Важливість цього напрямку важко переоцінити. Розробка та апробація технології освоєння і видобутку на новій площі є, як правило, однією з найбільш витратних статей в загальному бюджеті проектів. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені. При університеті створено науковий центр з розробки та підтримки рішень з видобутку сланцевого газу. До нього увійшли представники семи науково-дослідних інститутів Національної академії наук України. У разі успішного вирішення проблеми видобутку сланцевого газу з мінімальними втратами для екології університет поверне собі колишню славу на пострадянському просторі, а заодно і «відкриється» для західних ринків інвесторів.
ТЕПЛЕ МІСТО Станіслава
Гірськолижні та спортивні курорти Івано-Франківщини – Буковель, Яремча, Ворохта – щорічно беруть до 2,5-3 мільйонів туристів, майже 10% з яких складають іноземці.
Динамічно розвивається зелений і подієвий туризм в Косові, Татарові, Делятині. На життя Станиславова цей туристичний бум майже не позначився. Незважаючи на те що місто є вузловим пунктом для туристів на шляху в гори, мало хто з них затримується в обласному центрі. На відміну від Львова чи Тернополя Івано-Франківськ не справляє враження цікавого і затишного західного містечка, хоч для цього є все необхідне: він компактний, зелений і не обділений історичними пам’ятками, а також колоритними кав’ярнями і ресторанами.
Активісти почали боротися з цим станом речей. Локальні підприємці, об’єднавшись навколо ініціативи «Тепле місто Франківськ», замовили рекламному агентству повний бренд-бук міста, щоб з його допомогою Івано-Франківськ знайшов впізнаваний стиль і образ в очах городян і потенційних туристів. А також замовили регламент розміщення візуальних знаків (зовнішньої реклами, вивісок торгових точок і т.д.), щоб упорядкувати і облагородити вулиці, зробити місто справжнім регіональним центром розважального та ділового туризму. Фактично в Івано-Франківську сьогодні намагаються «знизу» реалізувати те, що не вдалося іншим українським містам за вказівкою «зверху» напередодні чемпіонату Євро-2012.