Зворохоблення у вітчизняному соціумі, викликане різким підвищенням тарифів на газ, дещо затінило іншу проблему, так само пов’язану з насущною життєдіяльністю українського суспільства. Річ у тім, що протягом останнього року значно зменшилися обсяги добування енергоносіїв в Україні. Звісно, це пов’язано передусім з об’єктивними обставинами — анексією Криму й захопленням агресорами свердловин на шельфі Чорного моря. Лише через те, приміром, Україна недорахувалася близько 1,5 млрд. кубометрів природного блакитного палива.
Та заразом приблизно на стільки ж упали обсяги надходження газу з тих вітчизняних родовищ, які залишаються у власності державі, працюють у стабільних умовах і під юрисдикцією національних компаній. І це вже спричинили внутрішні чинники, в тому числі й хибна економічна політика уряду, вважають експерти газового ринку. Підірвана й енергетична перспектива України, що вимальовувалася на її довоєнному сході — відома компанія Shell, яка працювала там на добування енергоносіїв зі сланців, згорнула свою роботу з першими бойовими діями в регіоні, пише "Галичина".
Це все спонукає до пошуку нових шляхів і способів зміцнення енергетичної безпеки Української держави, загроза якій зросла в рази, констатувала IV Міжнародна науково-технічна конференція «Нафтогазова енергетика-2015», що цього тижня відбулася на базі івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (іФНТУНГ). Чотириденний форум, який закінчився тільки вчора і в якому взяли участь представники профільних наукових установ та підприємств майже з усієї України, а також їхні партнери з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Австрії й США, розпочався було з виїзного круглого столу «Нафтогазова Долинщина: проблеми та перспективи». За підсумками цього засідання його учасники прийняли відповідну резолюцію з низкою рекомендацій, адресованих керівництву держави та ПАТ «Укрнафта» задля збереження та розвитку нафтогазового комплексу Долинщини й усього західного регіону.
Власне, акцент на потребі нарощення добування енергоносіїв саме з власних джерел був чи не лейтмотивом вченого дійства. Адже, за словами вчених, у надрах України на великих глибинах залягають чималі запаси як газу, так і нафти. Цілком достатні для забезпечення потреб держави в енергоносіях і для здобуття найближчими роками абсолютної самостійності в цьому питанні, зокрема цілковитої незалежності від російського газу. Інша річ, що цей потенціал потребує нагальної й масштабної розробки. Але на це має бути політична воля керівництва держави та галузевих структур, переконані учасники як пленарного засідання, так і круглих столів та секційних засідань у рамках конференції.
Тим паче, як твердили та схематично демонстрували науковці, створені на основі глибоких і всебічних досліджень теоретичні обррунтування тих чи інших способів залучення вітчизняних енергоресурсів для задоволення потреб як господарського комплексу, так і комунальної сфери, давно готові. Учені як ІФНТУНГ, так і інших профільних наукових установ готові здійснювати відповідний супровід і самих виробничих процесів. Причому вже розроблено комплекс таких заходів. Серед них — і повернення до життя використаних родовищ, з яких випомпували через недосконалість тодішніх технологій далеко не все з того, що там є.
Перспективним виглядає й запровадження різних методик значно глибшого буріння свердловин, які дозволять дістатися до глибинних покладів, які, за матеріалами геологічної розвідки, сукупно набагато більші від так званих поверхневих, уже спустошених на 60 відсотків десятиліттями експлуатації— Україна, котра свого часу була серед першопрохідців і світових лідерів у галузі нафто- й газодобувної науки та промисловості, нині втрачає свої позиції, — зазначив, підсумовуючи роботу міжнародного форуму на Прикарпатті академік НАН України, ректор ІФНТУНГ професор Євстахій КРИЖАНІВСЬКИЙ. — На рівні держави, в суспільстві загалом належить зробити чимало, щоб уникнути колапсу паливно-енергетичного комплексу. Проте мусимо відразу твердо наголосити, що ризики цього існують не через буцімто виснаження вітчизняних надр, як дехто пояснює причини зменшення протягом останнього року обсягів вітчизняного добування нафти й газу. Такі твердження суперечать чинному потенціалові нашої країни.
Наявність на її теренах великих джерел енергоносіїв засвідчують уже не лише теоретично-експериментальні дослідження, які зокрема в нашому університеті не припинялися й далі тривають, а й реалізація наукових напрацювань на практиці. Приміром, підтвердили наші сподівання дві надглибокі свердловини, які недавно запрацювали на Полтавщині. Також дуже добрі результати одержали і в результаті відновлення перших і відразу 12-х виведених свого часу з експлуатації так званих малодебетних свердловин у різних регіонах.
Отже, в такий непростий для держави час вітчизняна нафтогазова наука підтверджує своє реноме. Наші вчені, по суті, перебувають на вістрі дій, спрямованих на ліквідацію викликів, які постають перед Україною передусім у плані гарантування енергобезпеки держави відповідно до Стратегії сталого розвитку України. І теперішній форум на Івано-Франківщині так само напрацював у тому ключі пакети різних документів економічного характеру, які буде подано на розгляд уряду й відповідних столичних відомств, висвітлив проблеми та накреслив шляхи їх вирішення.
Та водночас і на зовнішньополітичному рівні держави не можна миритися з тим, скажімо, що Одеське родовище, розташоване в територіальних водах України на відстані лише 90 км від берегової лінії Одеської області й за 150 кілометрів від узбережжя Криму, експлуатує нині російський «Газпром»; що загалом наші 30-річні наукові й виробничі напрацювання з освоєння шельфу чорноморської акваторії з його величезними запасами нафти й газу, цілу інфраструктуру підводного буріння та експлуатації морських свердловин використовує агресор з користю для себе й на шкоду нам…