Верховна Рада на засіданні 19 жовтня у першому читанні підтримала заборону на діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Рішення, яке відверто затягували впродовж 9 місяців, нарешті може бути ухвалене!
Але не все так просто – в Раді є ті, хто палко підтримує УПЦ МП, і, схоже, буде боротися за неї до останнього. Як це часто буває у парламенті, не минулося і без суперечки. Що заважає Раді заборонити російську церкву та коли може бути ухвалене історичне рішення? Про це йдеться в ексклюзиві Артема Зябкіна для ТСН.ua.
Перше читання таки пройдено. Попри те, що заборона релігійних установ, які керуються з Росії, назріла вже давно, а на підтримку висловлювався Зеленський, винести на голосування законопроєкт не могли від самого початку вторгнення. 19 жовтня за нього таки проголосували – 266 депутатів висловилися “за”.
Чому чекали так довго
Пояснювали це по-різному. Раніше голова ВР Стефанчук казав, що зібрати голоси не вдасться. Підтверджував це й очільник монобільшості Давид Арахамія. Буцімто у “Слузі народу” є ті, хто проти.
А якщо це проігнорувати, то можна втратити підтримку нагальныших законів, наприклад, не ухвалити бюджет. Утім, 19 жовтня Рада проголосувала і за те, і за інше.
Хто захищає УПЦ МП у Раді
На захист УПЦ МП все ж виступили 15 депутатів, зокрема з ексОПЗЖ.
Їхні наміри інші депутати, схоже, не оцінили. Почали сваритися та мірятися тим, хто з них більше розділяє Україну.
За що, власне, проголосували депутати – за основу парламентарі взяли урядовий проєкт 8371. Його називають м’якшим, ніж ті, які пропонували депутати. Він має запустити непростий і тривалий механізм заборони.
І справді, за ним спеціальна комісія має визначити, чи справді якась церква підпорядковується чи має зв’язки з РФ. Якщо так і є, то спочатку видати припис, щоб там вирішили цю ситуацію. Якщо ні, то можна подавати до суду.
Попри компромісність цього документу, його противники прирівнюють законопроєкт до гоніння на церкву.
Депутат Артем Дмитрук, колишній член фракції “Слуга народу”. Звідти його виключили 2021-го. Він відомий тим, що відкрито захищає УПЦ МП, зокрема хвалив і назвав мудрим митрополита Онуфрія. Одного разу Дмитрук навіть погрожував повстанням парафіян, якщо УПЦ МП таки заборонять.
“Ми не повинні розгойдувати, розкручувати внутрішні проблеми. Ми всі знаємо, що УПЦ – це найбільша церква в Україні з найбільшою кількістю парафіян. І зараз “поклич людей…” – заявляв Дмитрук.
А ще Дмитрук не так давно вляпався в інший скандал. 6 жовтня він разом із депутатом Куницьким побив військовослужбовця ЗСУ просто в центрі Києва. Хлопцеві довелося звернутися до лікарів.
Прокоментував голосування і голова пресцентру синодального відділу УПЦ митрополит Климент. Його слова наводить BBC:
“Для того, щоб обмежити когось у громадянських правах, слід було б довести його злочин. Я переконаний, що жодні інстанції ніколи не зможуть довести, що мільйони вірян УПЦ є злочинцями, бо це не так. Тож застосування якихось санкцій до невинуватих людей і обмеження їхньої свободи совісті лише на підставі їхніх релігійних переконань буде неможливим. А якщо такі спроби і будуть здійснюватися, то це буде говорити про злочинність представників влади, а не вірян УПЦ”.
Коли ухвалять закон у цілому
Це залежить від кількості правок і зацікавленості депутатів. Співрозмовник BBC у парламенті давати прогнозів також не наважився, утім, припустив, що це може затягнутися й на місяці.
Варто зауважити, що за даними КМІС на кінець 2022 року, понад половину українців підтримували заборону УПЦ МП. За УПЦ МП водночас – лише 5%. Але це – значна кількість людей.