Такі дані соцопитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”, озвучили під час конференції “Як зробити енергетику відкритою”.
“Передусім, українці дуже погано проінформовані. Майже 90% опитаних не знають, або погано знають, з чого складаються тарифи на енергетичні послуги. Але знати цю інформацію хочуть 69,4% українців. Найменш зацікавлені розібратись структурі тарифу молоді люди – до 30 років, хоча і там досить високий рівень запиту на цю інформацію”, – каже Олена Павленко, Президент DiXi Grouр.
Відповідно до дослідження, зараз українці загалом правильно визначають відповідальних за формування тарифів: Кабінет міністрів – 40%, НКРЕКП – 36%, Міненерговугілля – 31,5%, компанії-постачальники – 27,2%, місцеві органи влади – 21.7%.
“Прогрес в тому, що раніше “винними” у формуванні тарифів українців називали переважно Президента і\або парламент. Зараз же вони в принципі вірно називають основних стейкхолдерів” – каже Олена Павленко.
Дослідження показує, що існує сильна кореляція між відсутністю інформації та відсутністю довіри. 86,4% опитаних не отримували звітну інформацію про діяльність постачальників газу, тепла та електрики протягом останнього року. Відповідно 80,5% вважають, що гроші в енергетичному секторі не використовуються в прозорий спосіб. Важливо, що 66,2% українців хотіли б отримувати таку інформацію.
Навіть за умови незадоволення якістю надання енергетичних послуг, українці не скаржаться на це. 74,6% – ніколи не скаржились, 20,4% визнали, що таке траплялось, і лише 4,3% постійно скаржаться, якщо їх не влаштовує якість надання послуг.
Однак навіть ті, хто скаржились, робили це за хибною адресою. Основні адресати скарг – ЖЕК (53,5%), місцеві органи влади (38,8%), постачальники послуг (35,7%).