Чимало нових цікавих можливостей пропонує мешканцям обласного центру Прикарпаття оновлене приміщення Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську: величезний зал обслуговування платників податків, комфортабельні зали видачі довідок і прийому податкової звітності і навіть комп’ютеризовані робочі місця, де клієнти податкової можуть легко доопрацювати необхідні документи, підправити їх тощо. А ще тут є магазин. Це дуже зручна річ. Уявіть собі, що вам терміново необхідно докупити різного роду бланки та канцтовари, а часу бігати по місту в їх пошуках попросту немає. Тоді на допомогу залюбки прийде розташований в кабінеті № 113 на першому поверсі адмінібудівлі ДПІ магазин, в якому будь-хто бажаючий зможе без проблем придбати будь-який бланк чи пакет бланків на всі види податкової чи іншої фінансової звітності: швидко, дешево і відповідно до найостанніших вимог законодавства… Правда? Чи може тут написано щось не так?
Впевнений: чимало бухгалтерів івано-франківських підприємств обурила б така реклама. Зокрема що стосується магазину. Щоб не бути упередженими, ідемо в цей заклад торгівлі і купляємо один з найдешевших бланків – «Фінансова звітність для суб’єктів малого підприємництва». Для тих, хто не в курсі: це бланк на одному аркуші паперу формату А4,без якого, тим не менш, не обійдеться жодне мале підприємство, адже саме на ньому слід подавати щоквартальну фінансову звітність в управління статистики (яка, зрештою, дублюється і в податкову). Такий бланочок у роздрібній торгівлі коштує в середньому 25 копійок (зрештою, собівартість його значно менша). Просимо бланк – продавчиня з щирою усмішкою на обличчі простягає нам необхідний клаптик паперу, запитує: «ще щось?» – відповідаємо негативно, тоді вона називає ціну: «50 копійок». Сплачуємо гроші, хоча в душі зріє обурення: адже це щонайменш вдвічі дорожче, ніж в інших магазинах, – проте не виказуємо його: адже цей магазин – прямо на місці – не треба ніде бігати-шукати і до того ж тут, напевно, дадуть саме те, що треба, бо ж в умовах, коли законодавство змінюється, як то кажуть, не по днях, а по годинах, чимало точок роздрібної торгівлі попросту не встигають реагувати на ці зміни, а тут все-таки податкова – все найсвіжіше і з перших рук… чи може ні?
Продавчиня бере гроші і переходить до іншого клієнта… Стоїмо в заціпенінні: виявляється, в магазині на території ДПІ пробивати і видавати чек за такі «дрібнички», як бланки фінансової звітності, вже стало немодним. Чому ж тоді податківці вимагають від інших суб’єктів підприємницької діяльності пробивати чеки навіть на товари вартістю в 1 копійку? Дискримінація? Можливо, закон вже неоднаковий для всіх? До слова: касовий апарат тут все-таки присутній. І іноді, на окремі види товару чеки тут все-таки вибивають. Проте, за яким принципом продавці визначають ці види, нам так і не стало відомо.
Та менше з тим. Ідемо з придбаним бланком до знайомого бухгалтера – консультуємось: виявляється, бланки такого зразка, як придбаний нами в «податківському» магазині, є недійсними ще … з 1 квітня (!). Певні зміни були внесені згідно новоприйнятого Податкового кодексу. При цьому зміни є достатньо незначними, щоб бланки старого і нового зразка міг розрізнити з першого погляду не дуже досвідчений у документалістиці бухгалтер (а навіщо? Це ж податкова – тут найсвіжіше. Їм можна вірити), проте вони достатні для того, щоб в міському управлінні статисти вам відмовили у прийнятті поданої на них звітності. Слід відзначити, що в статуправлінні також є магазин, де правильні (незастарілі) бланки можна придбати всього за 25 копійок.
Якось не віриться, що керівництво «податківського» магазину не обізнане щодо змін у звітності, внесених відповідно до чинного податкового законодавства. Скоріш за все на складах підприємства накопичилось чимало застарілої друкованої продукції, а відтак у керівництва підприємства виникла дилема: здати її за копійки в макулатуру чи, видавши її за дійсну, продати «лохам»-бухгалтерам за реальні (100 бланків по 50 копійок – це вже 50 гривень) гроші та ще й по суттєво завищених цінах. А про те, що такі дії містять ознаки злочину, передбаченого статтями 190 та 225 Кримінального кодексу України – відповідно «шахрайство» та «обман покупців та замовників», ніхто якось і не задумався. Адже магазин знаходиться в приміщенні податкової: хто ж тягатиметься з такою серйозною організацією за якийсь там аркуш паперу? Тут, власне, стає зрозумілим, чому за «несвіжі» бланки продавці магазину не вибивають чек: адже це означало б задокументувати власне правопорушення.
Слід зазначити, що бланки «фінансового звіту» – не єдина річ, яка відпускається в магазині за суттєво завищеними цінами. 50 копійок замість 25 – це ще нічого. Але ж є пакети бланків, які загалом по місту коштують 1,2,3 гривні, а податковій відпускаються по ціні, яка в 2, а то і 3 рази перевищує середню по місту. Навіть ксерокопії, середня ціна по місту яких становить 30 копійок, тут роблять за 40.
Хотілося б сподіватись, що податківці не в курсі, що таке неподобство твориться під їхнім дахом: просто несвідомі, безсовісні орендарі, зловживаючи довірою поважної фіскальної служби, обманюють людей і займаються банальною спекуляцією. Та на очі автору статті потрапив чек, який йому все-таки пробили за придбання деяких канцтоварів. На чеку зазначено, що магазин належить ДП «УЕА по Ів-Фр», тобто ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Івано-Франківської області». То може діяльністю магазину слід поцікавитись фахівцям Управління внутрішньої безпеки Державної податкової служби?…