Для прикарпатців Новий рік – це не лише мандарини, шампанське і ялинка. Для багатьох неодмінним різдвяним атрибутом є народний оберіг. Там вірять, що дідухи, солом’яні вінки і янголи, зроблені власними руками, виганяють злих духів і оберігають родину від негараздів. Напередодні свят у Івано-Франківську влаштували традиційний конкурс слов’янських символів.
74-річна Ганна Росипайло – незмінна учасниця конкурсу різдвяної атрибутики. Її дідухи завжди займають призові місця. Цього року старенька привезла солом’яний виріб у власний зріст.
– 12 пелюсток, як 12 місяців у році, як 12 апостолів. А в кожній пелюстці – 30 стебелець, 30 днів у місяці ніжки три має бути, як три царі, що несуть дари Ісусові Христові.
А це наймолодший учасник конкурсу. З рідного села до Івано-Франківська 12-річний Павло привіз два солом’яних павуки та дідуха. Робити їх допомагала мама.
– Я навчився це робити, коли мама сідала плести дідухи, я так само брав солому і думав, як щось скрутити.
У колекції Наталії Халусь – цілі витвори мистецтва. Цьогоріч на огляд прискіпливого журі вона привезла дідух-шопку. Створила її за тиждень! І отримала гран-прі.
Наталя Халусь, учасниця конкурсу:
– Дідух ми бачимо у вигляді дерева життя. Поєднано зелений і жовтий, більш стиглий овес. Дідух і шопка окремо виготовлялись, і потім з’єднувалося. Ангели – як вісник.
Окрім соломяних павуків, дідухів та новорічних Іграшок із соломи у гірському селі Небилів користуються популярністю ще й ось такі різдвяні ангели.
– Він як оберіг. Охороняє нашу домівку від всяких неприємностей.
Дідухів можна не лише оглянути, а й придбати. Щоправда – не призові роботи. Їх організатори лишать у себе. А після різдвяних свят – спалять.
Омелян Левицький, член журі:
– Коли дідуха ставлять в оселі під час святої вечері, то є така думка, що в цей дідух входять душі померлих родичів. І тому його спалюють, щоб ті душі пішли на небо з димом.
Авторів кращих робіт відзначають дипломами та грошовими преміями. Найоригінальніші композиції милуватимуть око іванофранківців аж до завершення різдвяних свят.

