Співачка Руслана провела свій День Народження тільки з найближчими людьми. Вона з чоловіком та сім’єю усамітнилися в Карпатах. Руслана у скорботі і сумує за своїм другом та музикантом, тому святкувань не влаштовувала, але провела цей день в гармонії з природою в улюблених Карпатах. За словами співачки, саме в Карпатах вона знаходить життєві сили і натхнення.
Руслана дуже вдячна за кожне привітання: «День народження провела в Карпатах в Буковелі. Це – єдине місце, де я можу зустріти свій День народження і відновитися. Через особистий траур я не святкую, але ця земля лікує моє горе і дає мені сили. Дякую моїм найдорожчим батькам, які сповнили мене любов’ю та кожну мить дихають і живуть мною. Мамцю і татуню, я замовила за ваше здоров’я службу у Храмі і буду молитися за вас Богу і просити, щоб ви були найщасливіші. Я зроблю все, що ви мене просите і буду чемна. Моя сім’я для мене – це все! Цьогорічний День Народження без вагань можна назвати одним із найактивніших за кількістю привітань. Привітання я отримувала з усього світу. Першими мене, звичайно, привітали батьки і чоловік. Рівно опівночі я отримала привітання з Нью-Йорку від родини Юрія та Наталії Сергєєвих. Юрій зараз є одним із ключових українських дипломатів на міжнародному рівні і відіграє надзвичайно важливу роль у світі. Серед перших мене привітали музиканти з моєї музичної групи та друзі з балету «Життя». Окремо дякую за привітання своїм прихильникам зі свого ще найпершого фан-клубу «Світанок», а також величезній кількості іноземних прихильників по всьому світу, які вже є не просто прихильниками моєї творчості, а прихильниками України. Хочу подякувати за всі теплі слова всім тим людям, які стояли зі мною на Майдані. Волонтери, активісти, прихильники, діячі мистецтва, музиканти, журналісти вітали цього року мене найактивніше, от за «політичними привітаннями» це був «найпасивніший» рік. Сьогодні 2-й день від похорону нашого Василька і мені дуже важко, але всі ваші теплі слова зробили сьогодні мені дійсно День народження. Кожне ваше привітання зробило мене сьогодні сильнішою. Серед подарунків, які мене надзвичайно вразили, картина видатної художниці Прокоф’євої, яку подарував Микола Палійчук, а також унікальне видання «Кобзаря» від моєї молодшої сестри Ганнусі. Спочатку я думала подякувати всім вам, як справжнім друзям (і я не розділяю на більш чи менш дорогих, бо ви всі в моєму серці), але зараз я хочу подякувати вам, як своїй сім’ї, якою ви стали. Дуже дякую! Минулого року в цей день ми робили в Карпатах всеукраїнську Молитву за Україну, Мир і Спокій. Цього року я знову піднялася у гори (хоч вже і сама) і помолилася за здоров’я всіх вас та попросила в Бога для вас найкращої долі».