У 2025 році в Івано‑Франківській області зафіксували 607 нових випадків туберкульозу; 87% пацієнтів мали відкриту заразну форму, а понад половину випадків визнали запущеними.
Статистика та загальна картина
Захворюваність у регіоні становить близько 36 випадків на 100 000 населення. Порівняно з попереднім роком загальний рівень захворюваності в області знизився на 4%. По країні у 2025 році спостерігалося скорочення захворюваності на туберкульоз на 14% порівняно з 2024 роком. Найгірша епідемічна ситуація була в окремих областях, зокрема в Одеській, прифронтових регіонах та Закарпатті. Івано‑Франківщина за показниками перебуває приблизно посередині національного рейтингу.
Більшість виявлених випадків у регіоні мають відкриту форму туберкульозу, що означає ризик передачі інфекції іншим людям. Частина хворих зверталася до медиків на пізніх стадіях з явними симптомами захворювання. Серед виявлених пацієнтів значна доля мала клінічні ознаки, які вказують на тривалий розвиток хвороби. Така картина ускладнює епідеміологічний контроль і потребує додаткових заходів з виявлення випадків.
“Хвороба тихенько собі в організмі перебуває і робить свою роботу”, — наголосила медична директорка Центру інфекційних захворювань Леся Манів.
Фактори ризику і вплив війни
Експерти пов’язують підвищені ризики поширення інфекцій з умовами, що створилися під час повномасштабної війни. Скупчення людей в укриттях, перебої з водопостачанням і опаленням, хронічний стрес, недоїдання та недосипання погіршують стан імунітету населення. Ці фактори разом створюють сприятливі умови для активації латентної інфекції та передачі мікобактерій. Через зміну пріоритетів у системі охорони здоров’я масові профілактичні огляди були обмежені, що вплинуло на раннє виявлення хворих.
Окрему загрозу для регіону становлять внутрішньо переміщені особи, на яких припадає приблизно десята частина виявлених випадків. Плануються виїзні обстеження у шелтери та місця тимчасового проживання переселенців у співпраці з місцевими головами громад. Акцент роблять на роботу з групами ризику та оперативне виявлення симптомів у людей, що опинилися в скупченнях. Комплексна робота покликана зменшити поширення інфекції серед найбільш вразливих категорій населення.
“Будь-яка війна — це причина для розвитку багатьох інфекційних захворювань, і туберкульоз не є винятком”, — зазначила Манів.
Діагностика і лікування: нові можливості
За останній період у регіоні з’явилися технічні можливості для швидшої діагностики туберкульозу. У кожному районі встановлені апарати GeneXpert, що дозволяють оперативно виявляти збудника і визначати резистентність. Центр інфекційних захворювань отримав новий комп’ютерний томограф, який використовують для безкоштовного обстеження пацієнтів. Це суттєво скорочує час від підозри на хворобу до підтвердження діагнозу.
Крім того, лікування резистентних форм туберкульозу стало коротшим: термін терапії зменшили з попередніх 24–36 місяців до 6–9 місяців для відповідних схем. Держава забезпечує необхідні препарати безкоштовно, отримати їх можна через сімейного лікаря за місцем проживання. Такі зміни мають поліпшити результати лікування та знизити ризики розвитку стійких форм інфекції. Водночас необхідні зусилля для забезпечення прихильності пацієнтів до курсів терапії.
“Раніше для правильного діагнозу ми очікували від чотирьох до шести місяців. Зараз — від чотирьох до шести годин”, — підкреслила Манів.
Заходи, стигматизація та подальші кроки
Медики наголошують на проблемі стигматизації хворих на туберкульоз, що заважає своєчасному зверненню по допомогу. Існує хибне уявлення, що хвороба торкається лише певних соціальних груп, що суперечить фактам. Фокус на раній діагностиці та інформуванні населення покликаний змінити ставлення та спонукати людей звертатися до лікаря. Плани на найближчий період включають виїзні обстеження в громадах і шелтерах, зокрема для внутрішньо переміщених осіб.
Місцеві служби охорони здоров’я продовжать розширювати доступ до обстежень і лікування в районах області. Робота з ланцюгом постачання лікарських засобів та забезпечення їх безкоштовності лишається пріоритетом. Також потрібна координація між первинною ланкою медицини та спеціалізованими центрами для забезпечення безперервності терапії. Нові діагностичні можливості дають шанс покращити контроль за захворюванням за умови системної роботи.
“Бактерія не вибирає пацієнта по його статусу”, — підсумувала Леся Манів.
Інформація була озвучена під час брифінгу з нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом. Подальша робота в області буде спрямована на раннє виявлення випадків, доступ до діагностики й лікування та роботу з групами ризику без стигматизації. Нові технології та організаційні заходи мають посилити контроль над епідеміологічною ситуацією у регіоні. Новини завершуються констатацією фактів щодо стану захворюваності і запланованих кроків системи охорони здоров’я.