Ініціатива «Переберія 42» в Івано-Франківську допомагає військовим і проводить події з меморіалізації

Громадська ініціатива «Переберія 42» в Івано-Франківську, яку заснували Софія Піндус і Вікторія Баб’юк, працює з різними запитами, зокрема допомагає військовим і долучається до меморіалізації загиблих.

Софія Піндус і Вікторія Баб’юк розповіли, що обидві мають досвід активізму та волонтерства ще з юного віку. Вони кажуть, що свою організацію спеціально не планували, але знайшли спільну мову, після чого з’явилася ідея створити ініціативу. Назву «Переберія 42» обрали через поєднання слова «переберія» та числа 42, яке, за словами Вікторії Баб’юк, має значення у фільмі «Автостопом по галактиці» Дугласа Адамса.

«Я люблю наукову фантастику, зокрема фільм Дугласа Адамса «Автостопом по галактиці». Там число 42 має важливе значення. А «переберія» – це просто гарне оригінальне українське слово. Так поєднали ці дві назви в одну, вийшло «Переберія 42», — повідомила Вікторія Баб’юк.

Софія Піндус зазначила, що її волонтерський досвід почався з участі у фестивалях, коли їй було 14 років. Згодом вона долучалася до ФРІ, «Відкритих кліток» та інших організацій. Після початку повномасштабного вторгнення Піндус працювала на складі гуманітарної допомоги в «Параграфі», а також у ГО «Співдія» та «Хартія Хаб», де й познайомилася з Вікторією.

Вікторія Баб’юк, яка є художницею, у 2021 році разом із друзями створила молодіжну спілку про мистецтво «Сумнів». Після вторгнення її перетворили на неофіційний волонтерський хаб, де допомагали людям, які потребували підтримки. Зокрема, займалися облаштуванням тимчасових пунктів розміщення для ВПО, пошуком їжі, ліків і кухонного приладдя.

«А потім ми почали відкривати збори для військових. А потім я стала представницею ГО «Серафим». Це об’єднання волонтерів, які самі виготовляють дрони. Переважно – для 68 єгерської бригади імені Олексія Довбуша, 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», для підрозділу «Стриж», для бригади «Рубіж» тощо», — сказала Вікторія Баб’юк.

Допомога військовим і збір книжок для «Греготу»

У «Переберії 42» Вікторія Баб’юк здебільшого організовує події, зокрема мистецькі, а Софія Піндус відповідає за документальне оформлення діяльності. Засновниці ініціативи наголошують, що реагують на різні запити, які до них надходять. Серед прикладів роботи вони назвали поїздку в «Карпатську зміну», де бавили 200 дітей з Херсона й Миколаєва, а також події в Дубівецькій громаді про способи пам’ятування військових.

«Ми вирішили, що будемо реагувати на будь-який запит. От недавно їздили в «Карпатську зміну» і бавили 200 дітей з Херсона й Миколаєва. До того розказували про способи пам’ятування військових у Дубівецькій громаді. Якщо ми бачимо якусь потребу, запит – даємо реакцію. Ми ніколи й нікому не кажемо – ні», — сказала Софія Піндус.

Найчастіше ініціатива закриває збори для військових із різних бригад і допомагає не лише фінансово. Зокрема, «Переберія 42» закрила збір книжок для 7 артилерійської бригади «Грегіт» у корпусі «Хартія», щоб сформувати бібліотеку для бійців. Містян просили приносити українську та світову літературу, нонфікшн, біографії та книги із саморозвитку.

«Ми були раді можливості допомогти «Греготу», бо це дуже молода бригада, створена лише кілька місяців тому, тож їм багато чого ще треба. Крім того, бригаду формують в Івано-Франківську, тож це нам ще ближче. Зараз будемо допомагати їм ще зі збором, там треба багато – понад 5 млн грн. Таку суму зібрати непросто. Тому, хто готовий, просимо зголошуватися і відкривати допоміжні банки», — сказала Вікторія Баб’юк.

Капелан «Греготу» отець Степан Хміль зазначив, що нині в бібліотеці є близько 200 книжок, 170 з яких зібрали з ініціативи «Переберії 42». За його словами, бійці беруть книги читати та обговорюють їх, а для підрозділу потрібні як художні, так і історичні видання. Отець Степан Хміль розповів, що в бригаді є хорунжа служба, яка розповідає про історичні події в контексті Івано-Франківська та про відомих особистостей, і книжки на ці теми також дають читати.

«Багато хлопців беруть читати, обговорюють. Це цікавий проєкт. Дівчатам вдалося зібрати цікаві, нові книжки, сучасних авторів. Потрібна й художня література, і історична. У нас є хорунжа служба, яка розповідає про історичні події в контексті Франківська, про відомих особистостей. То ми даємо читати книжки на ці теми», — повідомив отець Степан Хміль.

У матеріалі зазначено, що бригада ще формується і на фронт відправиться з осені. Книги для бібліотеки, як і маскувальні сітки, зарядні станції та інші необхідні військовим речі, можна приносити й надалі.

Меморіалізація з ГО «Вшануй» і розмова про хвилину мовчання

Окремим напрямом роботи «Переберії 42» є меморалізація і пам’ятування загиблих військових, який реалізують спільно з ГО «Вшануй». У громадах проводять події для дорослих і дітей та обговорюють різні способи вшанування пам’яті, наголошуючи, що це не обов’язково має зводитися лише до суму. Вікторія Баб’юк сказала, що в Івано-Франківську, на її думку, бракує офіційних розмов на цю тему та освітнього контенту у форматі діалогів і дискусій.

«У Франківську теж не вистачає якихось офіційних розмов на цю тему. Акції пам’яті – дуже круті, але ми б хотіли більше якогось освітнього контенту: проводити діалоги і дискусії, шукати інших людей, які б могли ділитися своїми знаннями і формувати бесіди. Бо люди, які переживають це горе, все одно ніби відокремлені в суспільстві», — сказала Вікторія Баб’юк.

Під час таких подій порушували й тему хвилини мовчання, яку щодня проводять о 09:00. Вікторія Баб’юк розповіла, що ініціативу цікавить, про що думають люди у цей момент і чому хвилина мовчання потрібна. За її словами, у громадах під час розмов з’ясували, що для частини людей це сприймається як примусово, а діти, підлітки й дорослі не завжди розуміють сенс цієї практики.

«Для нас дуже важливе питання: «Про що ви думаєте на хвилину мовчання? Чому вона потрібна?». Ми бачимо, що цієї розмови зараз не вистачає. Коли ми спілкувалися з людьми в громадах, зрозуміли, що для когось це примусово. Діти, підлітки й дорослі люди не завжди розуміють, для чого. А це розуміння важливе для нашого спільного майбутнього», — сказала Вікторія Баб’юк.

Директорка «Центру дозвілля дітей та молоді Дубівецької сільської ради» Оксана Калинчук зазначила, що учням було важливо дізнатися більше про способи вшанування пам’яті військових, а волонтерки змогли знайти підхід до дітей. За її словами, у закладі спільно з волонтерками планують розмалювати автобусні зупинки в громаді. Калинчук розповіла, що діти вирішили разом з іменами сучасних героїв втілити тему українського вояцтва, щоб вшанувати їхню пам’ять.

«За понад чотири роки ці всі слова – вшанування, пам’ять – уже пішли по колу, переросли в якийсь малоемоційний і не дуже зрозумілий ритуал. А дівчата поділилися своїм баченням, і діти зрозуміли, що вони теж можуть бути ініціаторами, робити це в більш новий, притаманний саме їм спосіб, наприклад, для менших учнів», — сказала Оксана Калинчук.

Поради засновниць про створення ГО

Говорячи про створення громадської організації, Софія Піндус і Вікторія Баб’юк радять починати з пошуку однодумців і спільної ідеї. Вікторія Баб’юк також пропонує тим, кому важко стартувати самостійно, спершу долучитися до вже наявних громадських організацій. Вона наголошує на готовності комунікувати з іншими та залучати людей до спільної справи.

«Спочатку знайдіть людей, які так само шалені, як ви, і зрозумійте, що вам найбільше болить. А ще треба мати готовність достукуватися до інших, щоб вони теж включалися. Офіційні речі прийдуть з часом. Головне – почати», — сказала Вікторія Баб’юк.

У переліку кроків для створення ГО назвали визначення ідеї та сфери діяльності, вибір назви, пошук співзасновників, обрання формату зі статусом юридичної особи чи без нього, підготовку статуту, проведення установчих зборів і подання документів на реєстрацію. Подати документи можна через «Дію», ЦНАП або територіальні органи міністерства юстиції, а державна реєстрація є безкоштовною.