В Івано-Франківську обговорили новий підхід до озеленення та методику обрізки дерев
В Івано-Франківську після весняної обрізки дерев, що викликала дискусії серед містян, запропонували змінити підхід до озеленення та догляду за насадженнями. Депутати й науковці говорять про потребу методики обрізки, професійних рішень і стратегії розвитку зелених зон.
Поштовхом до ширшої розмови про майбутнє міського озеленення стала весняна обрізка дерев, яка цього року викликала обговорення серед франківців. Учасники зустрічі наголосили, що для міста важлива не лише висадка нових дерев, а й системний підхід до догляду за вже наявними насадженнями.
Депутат Івано-Франківської міської ради Роман Харук підкреслив, що ставлення до дерев має бути професійним і послідовним. Він пов’язав регулярне суспільне обурення навколо обрізки з відсутністю єдиної методики в місті та наголосив на потребі фахових рекомендацій.
«Коли по місту бачиш, як просто обрізають гілля і залишають самі стовбури, це дуже збурює людей. Треба напрацювати методичні рекомендації, як правильно обрізати дерева, щоб вони були здоровими й прикрашали місто», — зазначив Роман Харук.
Також Харук запропонував, аби питаннями озеленення опікувався окремий профільний фахівець. На його думку, рішення щодо догляду за деревами мають ухвалюватися на основі професійних висновків, а не ситуативно. Окремо депутат наголосив: «Кожне дерево – це як людина».
Науковий співробітник Галицького національного природного парку, дендролог Роман Мандзюк звернув увагу на вік значної частини міських дерев. За його словами, багато насаджень висадили 60–70 років тому, а тепер вони потребують поступового оновлення з урахуванням сучасних умов.
«Ми маємо враховувати наслідки зміни клімату. Варто висаджувати не лише місцеві види, а й дерева, які добре адаптуються до нових умов», — зазначив Роман Мандзюк.
Серед видів, які він рекомендує для Івано-Франківська, Мандзюк назвав липу дрібнолисту та широколисту. Також у переліку — гінкго, метасеквоя й таксодіум, які, за його словами, здатні краще переносити спеку та кліматичні зміни.
Завідувач кафедри географії та природознавства Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Роман Сливка заявив, що місто нині не відповідає сучасним стандартам озеленення. Він навів показник співвідношення зелених площ до одного мешканця.
«Співвідношення зелених площ до одного мешканця становить приблизно 6,6 квадратного метра. Це не відповідає нормативам. Нам потрібно щонайменше вдвічі збільшити площу зелених територій», — сказав Роман Сливка.
Сливка зазначив, що питання стосується не лише загальної кількості зелених насаджень, а й їхнього нерівномірного розміщення. Серед можливих кроків він назвав створення нових скверів і «кишенькових» парків, озеленення фасадів будівель, а також упорядкування наявних зелених зон за європейськими принципами.
Окремо науковець звернув увагу на конкуренцію між забудовою та зеленими територіями. Він висловив позицію, що зелені зони часто змагаються з житловою та комерційною забудовою, водночас якісне озеленення, за його словами, має вплив і на екологію, і на ринок житла.
«Зелені зони часто конкурують із житловою та комерційною забудовою. Але варто пам’ятати, що якісне озеленення не лише покращує екологію міста, а й підвищує вартість житла. Це вигідно всім», — підсумував Роман Сливка.
Під час зустрічі також озвучили ідею створити карту зелених насаджень Івано-Франківська. До її розробки запропонували залучити науковців і студентів, а також сформувати довгострокову стратегію розвитку зеленого міста, яка враховуватиме кліматичні виклики та потреби громади.