У Хартія-Хабі в Івано-Франківську військові 7 артбригади «Ґреґіт» обговорили, як цивільні навички змінюють армію

У Хартія-Хабі в Івано-Франківську військові 7 артбригади «Ґреґіт» обговорили, як цивільні навички змінюють армію

1 жовтня в Івано-Франківську в Хартія-Хабі відбулася дискусія про те, як цивільні навички змінюють військо. Представники 7 артилерійської бригади «Ґреґіт» 2 корпусу НГУ «Хартія» поділилися прикладами інтеграції IT, бізнесу та маркетингу в бойову і штабну роботу.

Під час панельної розмови на тему «Як цивільні навички змінили військо?» виступив начальник штабу бригади Антон Баєв із позивним «Француз». Він є кадровим військовим і, за його словами, носить форму з 16 років, але після першого контракту звільнився та перейшов у цивільне життя. Баєв розповів, що працював в IT-компанії без попереднього досвіду в цій сфері, а допомогло знання англійської та французької мов.

У цивільному житті він пробув близько семи місяців, а в лютому 2022 року знову мобілізувався. Антон Баєв зазначив, що за цей час встиг подивитися на армію з іншого боку та наголосив на ролі людей, які прийшли з невійськового середовища.

«Той наплив цивільних людей, який є зараз в армії, це для неї не просто другий подих — це останній шанс», — сказав Антон Баєв.

Він також висловив думку, що якщо військо не використає досвід людей, які прийшли з цивільного життя, після завершення служби значна частина цього досвіду піде разом із ними. Як один із прикладів він навів побратима В’ячеслава Шелистовського з позивним «Біт». До війни Шелистовський працював в IT та займався розробкою програмних продуктів, жив за кордоном, але повернувся в Україну та мобілізувався.

Спочатку він працював на пункті управління та стежив за інформацією з безпілотників. Тоді у нього з’явилася ідея створити систему, яка збирала б дані з різних джерел, аналізувала їх і перетворювала на готовий продукт для командира. У підрозділі почали розвивати ISTAR — систему розвідки, спостереження та аналізу інформації.

«Йдеться не про класичну розвідку, коли військовий фізично вирушає на територію противника. Такий підрозділ працює з інформацією: отримує її з різних джерел, аналізує та допомагає командиру ухвалювати рішення», — пояснює Антон Баєв.

За словами начальника штабу, те, що починалося з ідеї однієї людини, згодом перетворилося на окремий напрям у всьому корпусі. Окремо на заході говорили й про управлінський досвід у військовій роботі. Зокрема, очільник секції цивільно-військового співробітництва бригади Руслан Колішенко розповів про свій шлях служби та повернення до війська.

Колішенко є кадровим офіцером, у військо прийшов у 2009 році й звільнився у 2019-му. Паралельно зі службою він здобув економічну освіту, а після звільнення зайнявся бізнесом: разом із дружиною відкрив першу філію мережі перукарень і надалі масштабував справу. До 2022 року, за його словами, у його компаніях працювали близько 100 людей, а 24 лютого 2022 року він знову одягнув військову форму.

Він зазначив, що повернувся до армії вже з управлінським досвідом, і висловив підхід, за яким військовослужбовця не варто сприймати лише як одиницю штатного розпису. На його думку, потрібно розуміти здібності, мотивацію, психологічний стан та те, що людина може робити найкраще.

Про застосування досвіду з цивільної сфери говорив і начальник відділення зв’язків з громадськістю бригади Ростислав Рудзинський. До повномасштабної війни він понад 20 років працював у рекламі та маркетингу, а після вторгнення спочатку долучився до добровольчого формування територіальної громади, згодом мобілізувався до 102 бригади ТрО.

У 102 бригаді він запустив проєкт «Бойові ворони», особливістю якого стала модель регулярних донатів на виробництво РЕБ і дронів для потреб самої бригади. Рудзинський розповів, що в пікові місяці проєкт збирав понад 2 млн грн на місяць. Також він зазначив, що зараз служить у 7 артбригаді «Ґреґіт» через ідею людиноцентричності.

«Тут розкриваються люди, справді розставляються на свої місця. Є відчуття, що ти на своєму місці. Бажаю всім були максимально корисними на своїх місцях, адже така ефективність справді дозволяє рухатись вперед», — каже Ростислав Рудзинський.

Представники «Ґреґоту» також зазначили, що сучасному війську потрібні не лише піхотинці. Антон Баєв навів приклад планування однієї з операцій, під час якої в його відділі працювали двоє кадрових військових і четверо цивільних, які прийшли до війська після мобілізації.

Учасники дискусії наголошували, що цивільні навички потрібні в аналітиці, управлінні, комунікаціях, логістиці та роботі з людьми. Антон Баєв сказав, що потрібні всі фахівці, оскільки в сучасній бригаді є багато роботи, яка безпосередньо впливає на виконання бойових завдань. Також він зазначив, що у «Хартії» військовим намагаються знаходити роботу відповідно до їхніх здібностей.