Хочу поділитися наболілою історією з мешканцями міста, а Ви робіть висновки самі. 20.08.10 проходив біля паспортного стола по вул. Лепкого колишня вул. Леніна. До мене підійшла жіночка з маленькою дитиною, спитала де паспортний стіл. Дівчинці 2 рочки, мама з клунками, провів їх до дверей, у нас зав’язалася розмова, – жіночка збиралася закордон на роботу, а дитину залишала на бабцю – звичайна доля.
Раптом дитина заплакала сказала, що хоче до туалету. Ми переступили поріг паспортного столу, запитали у вахтера ,- «де у вас туалет», у відповідь,- «тільки для персоналу». По словам жінки вона віддала за паспорт біля пів тисячі гривень, а попісяти нема де – ось приславутий сервіс. Беруть гроші, як з бидла – куди подінеться проста людина, заплатить любі гроші та ще можна витерти в неї ноги. Я попросив зачекати жіночку і пішов до начальника, по людськи попросити відкрити туалет. У відповідь почув,-« у нас є туалет, але для персоналу, хочеш – заплати гривню і тебе пропустять». Коли вийшов, туалет був ужене потрібен. Дитина попісяла в штани. «Ось така у нас держава, дбаймо про свій зад, щоб було де посрати і посцяти, а людей до сраки»,- сказала жінка і пішла з дитиною у чергу по паспорт.
Посміймося з цієї історії, і подякуємо за наші посмішки усім начальникам та директорам, які дбають про свій зад.
Голова ООРХМ Шиндак В.Г.
П.С. Вибачте за правопис писав на емоціях
Редакція "Стику" поділяє думку пана Шиндака і сподівається на швидке реагування керівництва паспортного столу.
