Північнокорейські товариші втретє провели випробування атомної бомби, причому вибух виявився істотно сильніший, ніж у 2006 і 2009 роках, що не на жарт стривожило інший світ. Але поки Пхеньян роздувається від гордості, радіючи нервовій реакції сусідів, над столицею КНДР згущуються хмари: вибух вкрай розлютив Китай – останню країну, з якою у Північній Кореї були добросусідські відносини.
Перший секретар Трудової партії Кореї, голова Центрального військового комітету партії, керівник Комітету оборони КНДР, «верховний керівник», «король ранкової зірки» і просто «видатний товариш» Кім Чен Ин може пишатися собою. Поки прогресивне людство відзначає настання року Змії за місячним календарем, він влаштував всьому світу такий феєрверк, що перед ним померкли всі інші, включаючи знаменитий гонконгський.
Не біда, що підземний вибух уранової бомби потужністю від п’яти до десяти кілотонн ніхто не бачив. Земна кора стрясла з такою силою, що на сейсмографах по всьому світу стрілки самописців підскочили, зафіксувавши землетрус з магнітудою 5. При цьому було встановлено і місце події: північний схід Корейського півострова, де розташувався ядерний полігон Пунгері. Пхеньян здогадки сейсмологів підтвердив, офіційно оголосивши про успішні тести «мініатюризированої бомби підвищеної потужності».
Але ефект від вибуху був викликаний зовсім не його «підвищеною потужністю» (наприклад, американці свого часу випробували на Хіросімі бомбу в 15 кілотонн), а в тому, що Північна Корея – країна з дикуватої ідеологією і непередбачуваними лідерами – вже абсолютно точно отримала можливість одним ударом змести з лиця землі невелике місто. Більш того, «мініатюрність» заряду – це, по всій видимості, натяк на те, що при бажанні його можна запросто прикрутити до ракети «Хвасон» (по-корейськи «Марс»), більш відомої під назвою «Тепходон», яку їй дали сусіди з Півдня. З урахуванням того, що громадянська модифікація «Тепходон» в грудні 2012 року успішно вивела на орбіту настільки ж «мініатюрний» супутник, картина складається цілком ясна: товариш Кім не тільки вирішив обзавестися засобом доставки ядерної зброї, а й, схоже, вже отримав, що хотів.
Добре відомо: головними ворогами КНДР офіційно значаться «американські імперіалісти» і їх «південнокорейські маріонетки». А нещодавно північнокорейські майстри чучхейського мистецтва обдарували світ відеороликом (вже, щоправда, віддаленим) про мрії юного громадянина КНДР. Як з’ясувалося, під пісню «We Are The World", написану американцями Майклом Джексоном і Лайонелом Річі, молодий кореєць марить зовсім не про ровесниць з третього поверху і не про мир у всьому світі. Сняться йому палаючі американські прапори і зруйновані хмарочоси Нью-Йорка, взяті безпосередньо з шутера Call of Duty: Modern Warfare 3. Загалом, тлумачі снів не потрібні. І так ясно, до чого хилить «король ранкової зірки», який закінчив елітну школу в Швейцарії.
І треба сказати, що хід думок молодшого Кіма мало кому подобається. Якщо в минулому мрії молодого корейця (Кім Чен Ину ледь за 30) викликали заклопотаність тільки у його південних сусідів і США, то зараз ситуація дещо змінилася. Китай – країна, яка завжди мовчазно терпіла експерименти Пхеньяна з ракетами і ядерними зарядами, – на цей раз дала зрозуміти, що Кім Чен Ин зайшов надто далеко. Ще до проведення випробувань в державних ЗМІ КНР з’явилися статті, автори яких обіцяли, що Північна Корея «заплатить високу ціну», якщо проведе нові підземні випробування ядерної зброї.
Китайців можна зрозуміти. Поки північнокорейські ракети не літали, а бомби не вибухали, ніякої серйозної небезпеки для стабільності в регіоні КНДР не уявляла. Але поява у Пхеньяна того й іншого означає, що у Пекіна під боком з’явилася «відірвана гармата», яку жбурляє по палубі на підбитому кораблі, і невідомо, куди вона вистрілить.
Що коїться в голові нового керівника КНДР, схоже, не уявляють навіть його старші китайські товариші. Більш того, ядерні випробування показали, що Пекін більше не може істотно впливати на політику адептів Чучхе: вибух був проведений незважаючи на дуже серйозні заперечення з боку Китаю. У цій ситуації західні аналітики в один голос заявили, що КНР для корейців уже не указ. У Пекіні це сприйняли дуже болісно: виходить, що «нова наддержава» не змогла вплинути навіть на свого багаторічного, але жебрака союзника.
Тим не менше в ситуації, що створилася багато чого буде залежати саме від дій Китаю, який фактично є для КНДР єдиним вікном у світ. Якщо китайці введуть жорсткі обмеження на торгівлю з Пхеньяном і переміщення людей через спільний кордон, Кім Чен Ину дійсно доведеться заплатити високу ціну за свою неслухняність: економіка його країни (і так напівмертва) тримається лише за рахунок можливості безперешкодно торгувати з Китаєм.
Правда, є ще одна заковика: економічний колапс, голод і холод у Північній Кореї мали завжди лише одне пояснення – підступи ворогів. А з ворогами там розмова коротка. У минулому КНДР сходили з рук витівки на зразок артилерійського обстрілу південнокорейського острова і потоплення південнокорейського корвета. Зараз, коли у Пхеньяна вже є ядерна зброя і засоби його доставки, спокуса пустувати по-крупному і реалізувати нарешті мрії юного корейця стане майже непереборною.
У світі чудово розуміють, що ситуація виходить з-під контролю. Саме тому вдень 12 лютого в Нью-Йорку відбулося екстрене засідання РБ ООН, учасники якого думали, як далі бути. Раніше подібні засідання закінчувалися лише новими санкціями відносно КНДР і словами осуду на адресу її вождів. Тепер, можливо, всім вже стане ясно, що цього явно недостатньо.