Увечері 13 березня з труби Сікстинської капели пішов білий дим: кардинали обрали нового папу Римського. Всупереч припущенням аналітиків і букмекерів, ним не стали ні італієць Анджело Скола, ні бразилець Оділь Шерер, ні ганець Пітер Терксон. Конклав обрав 266-м понтифіком архієпископа Буенос-Айреса Хорхе Маріо Бергольо. Він став першим латиноамериканцем на папському престолі, першим єзуїтом і першим Франциском. З ім’ям, взятим на честь Франциска Ассизького, і пов’язують майбутнє папство Бергольо: від нього чекають смирення, уваги до бідняків і повернення до євангельських витоків.
«Брати і сестри, добрий вечір!», – Звернувся по-італійськи обраний понтифік до присутніх біля собору святого Петра. Назвавши себе «Папою майже з краю Землі», Бергольо смиренно попросив паству помолитися спочатку за збіглого на спокій Бенедикта XVI, а потім і за себе. До цього він уже встиг звернутися до Бога на самоті: як зазначає La Repubblica, – вперше в історії новий Папа зробив це до появи перед паствою.
Хорхе Маріо Бергольо народився 17 грудня 1936 року в Буенос-Айресі в родині італійських іммігрантів з П’ємонту. У дитинстві він вивчив італійську, на якій говорили його бабуся з дідусем. Сім’я Бергольо (батько – працівник залізниці, мати – домогосподарка) не була бідною, але жила дуже скромно: ніякого автомобіля, ніякого літнього відпочинку. З 13 років за наполяганням свого батька, пише La Stampa, Хорхе Маріо пішов працювати – спочатку прибиральником на панчішної фабриці, а потім, закінчивши технікум, хіміком-лаборантом. В юності у Бергольо була дівчина, з якою він ходив на танці. Обраний Папа, як істинний аргентинець, любить танго і футбол: він вболіває за аргентинський клуб «Сан-Лоренсо».
Коли Бергольо було 17 років, він по дорозі на студентське свято зайшов до церкви і сповідався. Це сталося 21 вересня 1953 року. Тоді-то він, за власним визнанням, і вирішив стати священиком. Втім, в орден єзуїтів Хорхе Маріо вступив трохи пізніше: його послушництво почалося в 1958 році. Приблизно в той же час він серйозно захворів, і щоб уникнути поширення інфекції лікарі видалили йому одну легеню. Це не вплинуло на здатність Бергольо жити повним життям: єдина особливість полягає в тому, що йому треба приймати більше запобіжних заходів проти пневмонії, ніж усім іншим.
Бергольо став священиком у 33 роки, паралельно отримавши гуманітарну освіту і викладаючи літературу і психологію в коледжі. Через чотири роки, в 1973-му, він вже очолив єзуїтів Аргентини і заодно факультет теології та філософії в єзуїтському коледжі в Сан-Мігель. Через три роки в країні відбувся військовий переворот, і серед в’язнів режиму виявилися два священика-єзуїта. Згодом Бергольо будуть звинувачувати в тому, що він не виступив відкрито проти військової хунти, а виключив священиків з ордену. Він в своє виправдання буде говорити, що робив усе можливе для їхнього звільнення – і в кінці кінців досяг успіху в цьому.
Бергольо займав все більш і більш високі посади в Буенос-Айресі: в 1992 році він став ауксіліаріем (допоміжним єпископом), у 1998 році – архієпископом, в 2001 році – кардиналом, а з 2005 по 2011 роки очолював конференцію католицьких єпископів Аргентини.
Кандидатура Бергольо перед виборами згадувалася, але зовсім не в числі основних претендентів на Святий престол. Сайт Vatican Insider, наприклад, відмовляв аргентинцеві в шансах бути обраним через його вік – зате відносив до числа «великих старців», чия думка може виявитися вирішальним у виборі папи. Основним кандидатом з Латинської Америки вважався 64-річний бразилець німецького походження Петер Шерер, а з Європи – 71-річний архієпископ Мілана Анджело Скола. Втім, Associated Press включило Бергольо в число 15 основних претендентів. Так само вчинив і Business Insider ще в 2012 році, розмірковуючи про можливих наступників Бенедикта XVI.
Як справедливо зазначає The Washington Post, називати Бергольо першим «не європейським» Папою некоректно: самий перший понтифік, апостол Петро, був зовсім не з Європи, а з Близького Сходу. Всього журналіст видання нарахував 10 «не європейських» пап, останній з них, сирієць Григорій III, очолював католиків з 731 по 741 рік.
Перед початком конклаву ЗМІ та аналітики висловлювали припущення, що католицька церква з великою ймовірністю зробить практично революційний крок і обере першого чорношкірого папу в історії – кардинала з Гани Пітера Кодва Аппіа Терксона. Але конклав зволів вибрати першого латиноамериканця (та й то – європейського походження).
У Бергольо, згідно пошироної думки, був шанс стати татом ще вісім років тому: в 2005 році він нібито займав стабільне друге місце на виборах понтифіка, поки не попросив – «мало не плачучи», зауважує італійська преса – не голосувати за нього. La Repubblica пише, що причиною його небажання ставати папою було слабке здоров’я (у такому разі дивно, що він не повторив своє прохання вісім років опісля). Corriere della Sera ж стверджує, що в 2005 році Бергольо сказав, що ще не готовий бути обраним понтифіком.
Серед причин, за якими папою Римським обрали саме аргентинця Хорхе Маріо Бергольо, називають кілька основних. По-перше, його національність: в Латинській Америці зараз проживають близько 40 відсотків католиків усього світу, а «свого» понтифіка у них ще не було. По-друге, Бергольо далекий від усіх скандалів, які стрясали Ватикан в останні роки, – тут і звинувачення в педофілії та її приховуванні, і суд над папським камердинером, і оприлюднення секретних документів, що одержало назву VatiLeaks, і санкції проти Ватиканського банку (через недостатню прозорість його діяльності ЦБ Італії заборонив проводити безготівкові розрахунки на території Ватикану – і тепер, наприклад, музеї та сувеніри там можна оплатити тільки готівкою). По-третє, Бергольо дотримується консервативних поглядів, у тому числі на одностатеві шлюби (його рідна країна, правда, стала першою в Латинській Америці, де їх легалізували), але при цьому ніколи не висловлювався надмірно різко – як раз те, що потрібно Церкві в нинішній нелегкий момент. Нарешті, він звик жити скромно: архієпископ Буенос-Айреса був відомий тим, що задовольнявся звичайним житлом замість розкішної вілли, сам готував собі їжу і, відмовившись від лімузина з шофером, користувався громадським транспортом. Все це, безсумнівно, піде на користь іміджу Ватикану, особливо на тлі економічної кризи.
Журналісти та аналітики поки що не можуть прийти до єдиної думки про те, чи зважиться Бергольо на які-небудь серйозні реформи католицької церкви. Але певні очікування на нового понтифіка покладаються хоча б в силу вибраного ним імені – він першим назвався на честь святого Франциска з Ассізі (XII-XIII ст.). Святий Франциск прийшов на допомогу католицької церкви у важкий для неї період, коли священики і монахи усунулися від живого спілкування з паствою, одночасно бентежачи її своїм достатком і прагненням до розкоші. Франциск Ассизький, разом з членами заснованого ним жебракуючого ордена, проповідував аскетизм і прагнув зблизитися з простими віруючими. Францисканці, поряд з появою тоді ж домініканцями, завдяки своїм смирення, слідування духу Євангелія і вмінню переконливо проповідувати слово Боже серед простаків, зуміли як мінімум на сторіччя відсунути кризу римсько-католицької церкви, у підсумку призвівши за собою Реформацію. Зараз земні багатства Ватикану не викликають настільки ж сильного невдоволення, як 800 років тому, а ось віддалення церкви від віруючих – серйозна проблема сучасності: навіть у Латинській Америці багато католики переходять до євангелістів або пятидесятників. Так що, схоже, від сучасного Франциска чекають, що він зробить найрішучіші кроки в боротьбі за розширення своєї пастви і зміцнення авторитету католицької церкви.
Чи зможе новий Папа відповідати своєму імені, стане ясно вже в найближчі дні: хоча інтронізація намічена тільки на 19 березня, перша зустріч з журналістами відбудеться вже в суботу, 16 березня, а в неділю, 17 березня, аргентинець прочитає проповідь і «Ангела Господнього» перед паствою в соборі святого Петра. Втім, перший вчинок Бергольо після обрання гідний Франциска Ассизького: як пишуть ЗМІ, новий папа Римський Франциск відмовився від запропонованого йому особистого автомобіля і поїхав у готель на автобусі разом з рештою кардиналами.