Депутат обласної ради від партії «Свобода», член Координаційної ради Майдану без сумніву, був одним з найбільш активних і радикальних діячів Революції гідності в Івано-Франківську. І, можливо, найбільш далекоглядним, якщо згадати про так званий штурм ОДА в листопаді минулого року. Адже саме його визнали одним з організаторів цієї акції і звинувачували, навіть найближчі колеги в зайвому екстремізмі. Щоправда, самого Віктора найбільше обурило твердження тодішнього начальника обласної міліції Василя Фелика, начебто він був п’яний. Довідавшись про це, депутат зі свідками відправився в наркологічний диспансер, де пройшов перевірку на вміст алкоголю, якого, звісно, не виявилося. Він навіть мав намір подати в суд на Фелика за образу честі і гідності, але, як сам нині каже, тоді було не до того.
Все старі обличчя
– Просто вважав, що це марна витрата часу буде – бігати по судах, тим більше, без впевненості в кінцевому результаті. Самі знаєте, які у нас суди. До того ж, що вистачало іншої роботи. Революція була важливішою, ніж зведення особистих порахунків. Часто бував на Майдані, тут організовував людей, провадив агітаційну роботу і як депутат і як просто громадянин України. Побував практично у всіх гарячих точках, при чому, на передовій. Не боявся брати на себе відповідальність, коли це було потрібно. Коротко кажучи, робив все залежне від себе, щоби той режим Януковича був повалений. Бо в такій країні жити не хотів.
– А нинішня тебе влаштовує?
– Ні. Тому що нічого не помінялося. Регіонали або їх ставленики залишилися при посадах. Ті, хто брав участь в корупційних схемах і надалі можуть впливати на ситуацію, що й намагаються робити. Скажімо, той самий Гдичинський, якого ми виводили з сесії обласної ради, зараз лобіює питання деяких призначень, їздить по Києву. Далі керує департаментом охорони здоров’я ОДА Мельник, ставленик Вишиванюка. Начебто під нашим тиском написав заяву на звільнення, але, судячи зі всього, нікуди йти не збирається. Той же Бойко від екології, той же головний лісник наш Голубчак… І можу назвати ще чимало прізвищ. Це або небажання нинішньої влади щось міняти, або просто руки не доходять. Ну, якщо останнє, то ми і я особисто пропонуємо свою допомогу. Вказуємо нинішньому керівництву, яке очолило державу і область, хто в чому був замішаний, з якої він команди. Пишемо відповідні листи, спілкуємося особисто. На жаль, складається враження, що до нас не прислуховуються. Поки що практично жодного кандидата від Координаційної ради Майдану не призначено на посаду. Ні у владних структура, ні у силових. Тим часом, ми бачимо, які помилки робить нове керівництво, до чого вони довели країну. Самі бачите, яка ситуація в державі. Все погіршується з кожним днем. І люди не за це і не за таку владу боролися. Якщо нічого не зміниться, то може бути другий Майдан.
– До речі, як оцінюєш діяльність Ради оборони області?
– В Україні, наша область першою створила таку структуру. Хоча ми є в глибокому тилу і одні з останніх, яким загрожує небезпека нападу. Тому виникає підозра, щоби вона створена більше для того, аби відвести десь увагу тому, що відбувається в області, зокрема, з тими ж призначеннями. Ми добряче притиснули Троценка і він зрозумів, що не може одноосібно впливати на ситуацію. Тому швидко й організували Раду оборони. Хоча, загалом, це великий позитив, бо, принаймні, є конкретна діяльність, координація по мобілізаційній роботі, вирішенню питань з допомогою армії, оборони області. Але знову хочу наголосити, що робиться це все на кошти громади.
Реформувати на всі сто
– У нас досі не призначено начальника обласного управління міліції…
– Бо, знову ж таки, влада намагається призначити свою людину, не порадившись з громадськістю. Наразі, як відомо, проголошений конкурс. На нашій Координаційній раді був заступник міністра внутрішніх справ пан Величкович, до речі, від якраз представник майдану в структурі МВС, який запевнив, що конкурс відбуватиметься прозоро і обласну міліцію очолить нормальна людина. Зрештою, ми погодимося на будь-яку кандидатуру, яка не співпрацювала з режимом Януковича. Та проблема в тому, що одна людина погоди не робить. Свого часу Луценко, коли вже пішов з посади міністра внутрішніх справ, говорив про це. Він думав, що візьме двох-трьох нових порядних заступників і цього буде достатньо, щоби змінити систему органів внутрішніх справ. Але з цього нічого не вийшло. Наші органи внутрішніх справ потрібно реформувати повністю, так як це було зроблено в Грузії. Людей, котрі готові працювати в новій міліції чи поліції, наразі не важливо, як вона називатиметься, достатньо. Як на мене, наша Самооборона вже готова міліція. Хоча начальника УМВС немає, але робота робиться.
Самооборона виїжджає на патрулювання, дивиться, щоби міліція працювала чесно, даішники не брали хабарі. Подивіться самі, скільки останнім часом раптом виявлено підпільних гральних клубів. До речі, за статистикою, з того часу як Самооборона підключилася до охорони правопорядку злочинність зменшилася на половину. І як відзначав перший заступник начальника УМВС в області Олександр Вакуленко, це заслуга не стільки міліції, скільки громадськості. Інша річ, що нині існуючій системі, з тими людьми, котрі вірою і правдою служили колишньому режиму, хлопці не бажають співпрацювати. Отож старих треба розігнати, а цих набрати, підучити, дати нормальну зарплату і все. Крім того, не потрібен такий великий штат людей в міліцейських погонах. Достатньо буде й половини від нині існуючого.
– А як ти дивишся на те, щоби посада керівника навіть обласної міліції була виборною?
– Я за те. Бо тоді від буде мусить бути не тільки міліціонером, але й політиком. По-перше, громада знатиме, кого обирає, наскільки він за своїми моральними та професійними підходить на цю посаду. Люди таким чином зможуть його контролювати. Бо наразі, коли керівників управлінь призначають зверху, вони себе поводять як удільні князьки, до них не доступишся, а вже щоби поставити на місце, коли бачиш, що роблять щось не те, й мови не може бути. А так людина знатиме, що вона несе відповідальність перед громадою, що попереду будуть наступні вибори і їх результати залежатимуть від того, як працював раніше. Звісно, сто відсотків гарантувати не можу, але, думаю, тоді почнуть зникати оті різі корупційні схеми, в яких по вуха, якщо не більше загрузи наші нинішні так звані правоохоронці, зникне усім відоме «кришування» ними різних підпільних, напівпідпільних, а то і прямо кримінальних структур.
Так само треба, щоби саме громада обирала керівництво наших судів як н обласному, так і на районному рівні. Бо самі знаєте, що там робиться. Недаремно, довіра що до міліції, що до них, так би мовити, нижче плінтуса. Але, на жаль, наразі це не заважає їм далі залишатися на своїх посадах, отримувати високі зарплати і робити, по суті, що заманеться.
– Якщо ми вже заговорили про реформи, то пригадується один твій виступ на сесії обласної ради, де говорив, що такі структури як облавтодор та Служба автомобільних доріг нам не потрібні.
– По ефективність їх діяльності свідчить сама якість наших доріг, тож, на мою думку і облавтодор і Службу автомобільних доріг треба просто розформувати. Усі дороги мають бути в комунальній власності, а транспортний збір залишатися на місцях. Звісно, його недостатньо для нормального ремонту наших шляхів. Це все робитиметься за кредитні кошти МВФ чи Світового банку, тож для великих доріг, які були державного значення, потрібно наймати закордонні фірми. А місцеві можуть робити наші структури, які мають відповідний досвід. Навіть в Івано-Франківську вони є. Візьмемо, для прикладу, дороги на Буковель чи у Вовчинцях. Вони ж дуже якісні. І ще один нюанс – усі дороги мають бути на гарантії. Знову ж таки, вдамся до прикладу. Йдеться про Брошнів-Осаду, де дорога робилася за кошти відомого підприємства «Крона-Осмолода». Спершу цим займалася якась наша фірма з традиційним результатом. Якби це були бюджетні кошти, то все так і залишилося б – люди не мали дороги, хтось у кишені мав «відкат», хтось лівий заробіток на неякісному асфальті та порушенні технології при його прокладанні тощо… Але в даному випадку гроші платила приватна фірма, яка вміє їх рахувати. Щоправда, щоби повернути витрати «Кроні» довелося судитися з «партачами». Але, врешті-решт, свої гроші вони повернули і на них найняли закордонну фірму. Як результат, вже протягом п’яти років в Брошневі маємо доволі пристойну дорогу.
Як у 1917-му…
– Але ці всі реформи, про які говоримо, мабуть, можливі, коли відбудеться головна – влади.
– Як, відомо, у Верховній раді є законопроект, про розформування облдержадміністрацій з передачею відповідних функцій виконкомам рад. Зрештою, як і було колись. Щоправда, наразі цю реформу не можна проводити, поки не відбудуться місцеві вибори. Річ у тім, що в радах, особливо на Сходів та Півдні України, ну і в Центрі також переважна більшість представники партії регіонів або супутніх з ними політичних організацій. І вони просто не дадуть нічого зробити. Зрештою, навіть нашій області є чимало мерів, депутатів обласної та місцевих рад, які раніше співпрацювали з режимом Януковича, а тепер просто перебігли на бік переможців. Скажімо, ми на сесіях нашої обласної ради приймали заяви по статусу Чорноморського флоту Росії в Криму, Харківських угодах, закону про мови, по сланцевому газу тощо і зараз можна підняти усі протокол і побачити, як голосувала і де була в ті моменти та ліва частина залу, котра зараз стверджує, що завжди боролася за правду. Отож спершу треба очистити владу, а потім вже проводити реформу місцевого самоврядування. А загалом вона вкрай потрібна. Бо, по-перше, відбудеться скорочення не потрібних посад, а це суттєва економія бюджетних коштів.
По-друге, це та сама децентралізація влади, про необхідність якої усі говорять я на Сході, так і на Заході. По-третє, громада матиме більшу можливість впливати на своїх депутатів. Тому що наразі ті повноваження, які мають обласні ради не дають їм можливість впливати на розпорядження бюджетними коштами, контролювати, як вони використовуються. Можемо це робити, хіба що у вигляді відповідних запитів, на які, здебільшого, отримуємо банальні відписки. Обласна рада зараз більше орган політичний. Оголошуємо різні заяви, заклики, а не займаємося господаркою і практично не маємо впливу на економічне життя регіону. Коли ж така реформа відбудеться,все зміниться і зможемо показати, що вміємо не тільки говорити, а робити і практичні справи. Крім того, буде видно по кожному депутатові – для чого він прийшов в раду, що зробив корисного для громади і таке інше.
– Здається, що нова влада нічого крім гучних декларацій не робить. Розчарування нею наростає з кожним днем. І не тільки через економічні негаразди. Люди ще могли б їх перетерпіти з надією на майбутнє. Але вже надії практично не залишилося, якщо подивитися, що нове керівництво держави, успішно здавши Крим, не може врегулювати ситуацію на Сході. І кидається у вічі, що знову ж керує практично одна партія, тільки тепер це вже «Батьківщина». Таке враження, що потрібен новий Майдан.
– Якщо справи і далі підуть так, нова революція цілком можлива. Хоча в будь-якому випадку у нас ще певний час відбуватимуться різні процеси, чи можна їх назвати революційними чи ні хай вже визначить історія, як наприклад федералізація тощо. Не виключаю, що десь на жовтень місяць матимемо чергове серйозне загострення ситуації. Можливо, не найкраща аналогія, але становище в Україні нагадує те, що відбувалося в Росії у 1917 році.
І все ж землю селянам
– Та повернемося до місцевих проблем. Ти згадав про сланцевий газ. Чимало людей і надалі вважає, що це може не вигідно, навіть шкідливо для області.
– Єдине, що скажу – рішення по дозволу на добування сланцевого газу на Прикарпатті було прийнято поспішно і, дійсно, не відомо, чим це нам загрожує. Зрозуміло, що нам потрібна енергетична незалежність від російського газу, але давайте почнемо з місцевих резервів. Скажімо, у нас є чимало закинутих газових і нафтових родовищ, які треба обстежити і з’ясувати, чи можна там продовжити видобуток. Перевірити діючи родовища. Наскільки легально і, головне, на кого вони працюють. Ну і, водночас, розвивати альтернативні види енергії – сонячну, вітроенергетику. Остання в Карпатах має серйозну перспективу. Такі електростанції можна розташовувати на полонинах. Треба, звісно, провести необхідні дослідження, але навіть з тих напрацювань, які маємо, можна, принаймні, припустити, що є всі перспективи зробити нашу область енергетично незалежною. Зрештою, на тему альтернативною енергії можу говорити довго і багато, бо це одне з тих питань, які мене цікавлять.
– По кількості техногеннонебезпечних підприємств Прикарпаття прирівнюють до Дніпропетровщини. Але яка там територія, а яка у нас. Наскільки реально, що ми жили за рахунок туризму, а не шкідливих виробництв? І в контексті цього хочу згадати про спортивні бази у Ворохті та Верховині. Вони ще були широко відомі за Союзу, там готувалися спортсмени-олімпіадники, а тепер це ледь не руїни.
– У мене зараз у машині є фотографії і гірськолижної «П’ятихатки» у Ворохті. Вона перебуває на балансі Міністерства агрополітики. Останнім часом ми отримуємо багато звернень від місцевих жителів з прохання посприяти у відновленні їх роботи. Адже навколо цих баз була ціла інфраструктура, де мали роботу, свій малий бізнес. люди. Стара влада тільки постійно обіцяла щось робити, а реально й палець об палець не вдарила. Зараз цим питанням зайнявся особисто я, бо саме до мене звернулися люди. Вже підготував звернення, з яким поїду до Мінагрополітики з проханням посприяти у відновленні роботи, зокрема, бази «П’ятихатки». Думаю, що на нинішньому етапі найкраще знайти інвестора, який би усе відновив. А, до речі, одна з проблем, яка може виникнути з його залученням, саме поганий стан доріг. Отож, ми знову повертаємося до першочергового вирішення дорожнього питання. Я ж недаремно піднімав його на сесії.
Ще один важливий момент, який також може посприяти і розвитку туризму в області і залученню інвесторів, це земельне питання. В обласній раді я саме перебуваю в цій комісії і добре знаю, що треба робити. А, скажімо, потрібно передати усі землі, які перебувають за межами населених пунктів у власність громад, конкретно, сільським радам. До речі, це прописано в законодавстві, але чомусь цього ніхто не робить. А зараз в Івано-Франківській області за межами населених пунктів перебуває біля 60 тисяч гектарів землі, які не мають власників. Ми бачимо, що ці землі обробляються якимись великими агрохолдингами, але від їх діяльності в місцеві бюджети не потрапляє жодної копійки. Ці гроші осідають десь на руках чиновників, зокрема, з Держземагенства, яке наразі розпоряджається тими землями. Ці корупційні схеми потрібно змінювати. Це все можна зробити одним законом. Про його необхідність неодноразово писала у зверненнях до народних депутатів наша земельна комісія, місцева асоціація фермерів. І такий законопроект вже зареєстрований у Верховній раді, питання лише за його прийняттям.
Щоправда, єдине, чого побоюємося, щоби сільські голови не пороздавали ті землі направо і наліво. Тут багато чого залежатиме від місцевої громади і він повинен звітувати перед сходом селян за кожне рішення сесії з цього приводу, за кожний виданий державний акт на право володіння земельною ділянкою, який підписав.
Така сама ситуація і з лісом. Перше, ключове питання, з яким мамо намір звернутися до Агенства лісового господарства у Києві, це повна заборона вивозу кругляка з області. Я на наступній сесії обласної ради ініціюватиму це питання. Адже у нас зараз в рік рубається біля 900 тисяч кубів лісу, з яких 200 тисяч кубів йде на експорт. Це кругляк, який продається по прямих договорах. При чому, знову говоримо про так річ як «відкати». Ще два тижні тому, наприклад, з однієї фірми, зареєстрованій в Панамі, надходило певним особам від 5 до 7 євро «відкатів» за кожен куб лісу, вивезений з області. Подібне бачимо в Надвірній, Богородчанах, Брошневі. Місцеві жителі протестують проти цього, звертаються до нас, як депутатів обласної ради, перекривають дороги перед машинами з лісом. Бо ж кругляк продати найпростіше. Але навіть якщо ті 200 тисяч кубів будуть не вивозитися, а оброблятися на місці, то це додаткові робочі місця, надходження до бюджету. Фірм, які можуть цим займатися, у нас достатньо. Протягом останніх трьох років чимало деревообробних підприємств в області просто закрилося, бо не мали доступу до сировини.
Та, зрозуміло, що закон – законом, а потрібен ще контроль за його виконанням. Тому ми й наполягаємо, на тому, щоби пішов зі своєї посади начальник управління лісового господарства Голубчак, хоч його лобіюють деякі партійні структури, в тому числі й ті, чиї представники зараз при владі. Треба змінити лісову охорону, куди можуть зайти ті ж хлопці з Самооборони. Це саме стосується й правоохоронних органів, зокрема, того підрозділу, яким займається лісовими та земельними питаннями. Чомусь там працюють переважно вихідці з інших областей, а нам потрібно, щоби це були люди – патріоти нашого краю. І серед Самооборони такі також є.
І ще такий нюанс, що також важливе для збереження лісу – це зміна порядку призначення керівників держлісгоспів. Наразі вони напряму підпорядковуються Департаменту лісового господарства в Києві, саме з ним підписують контракт і навіть депутати обласної ради, ні громада області не мають на них вплив. Але наша Координаційна рада Майдану буде звертатися до відповідних інстанцій, щоби зі всіма директорами лісгоспів був контракт розірваний, вони перейшли в статус виконуючих обов’язки і на публічних громадських обговореннях визначати, чи може ця особа й далі залишатися на своїй посаді, чи потрібно шукати іншу кандидатуру. І ми будемо настоювати на вирішенні усіх цих питань, інакше не треба було Майдану, революції гідності, крові Небесної сотні. Якщо ж, ще раз повторюся, нинішня влада не прислуховуватися, то все зробимо, щоби її також не було.