Робоча група, створена президентом України Віктором Януковичем для доопрацювання закону "Про основи державної мовної політики", підготувала його нову редакцію. Експерти змінили значну частину статей документа, у тому числі і його назву. Про це пише "Коммерсант-Україна".
Про необхідність доопрацювати став резонансним законопроект глава держави заявив ще до його підписання. Відповідне доручення він дав робочій групі під керівництвом віце-прем’єра – міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової. До складу групи увійшли 42 особи, які розділилися на дві підгрупи – одну з них очолив екс-президент Леонід Кравчук, другу – ректор Київського національного університету імені Шевченка Леонід Губерський. Як пише видання, новий варіант документа був узгоджений в середу, 29 серпня.
Експерти, зокрема, запропонували озаглавити закон "Про порядок застосування мов в Україні", пояснивши це необхідністю "знизити його статус". Як повідомив газеті один із авторів нового законопроекту, первинна назва ("Про засади державної мовної політики") учасники робочої групи визнали дуже претензійним. "Слід пам’ятати, що основи державної політики відображені в Конституції", – підкреслив він.
Положення нового документа не передбачають для мов нацменшин статусу регіональних, а лише припускають заходи щодо їх захисту на території, де проживають не менше 30 відсотків носіїв якого з цих мов. Нагадаємо, що нинішня редакція закону передбачає підвищення статусу недержавної мови (до регіонального) в тих містах і областях України, де вона є рідною як мінімум для десяти відсотків населення.
Для того, щоб вжити заходів щодо захисту мови, згідно з новим законом, необхідно звернутися з відповідною пропозицією до місцевих органів влади. Ті, в свою чергу, передадуть його в обласні ради і далі до Верховної Ради. У разі, якщо український парламент це підтримає, використання тієї чи іншої мови національних меншин буде допускатися на певній території у всіх сферах поряд з державною.
Законопроект також передбачає заходи щодо захисту української мови. Зокрема, його використання є обов’язковим у судно-та діловодстві, в роботі органів державної влади, у збройних силах, у сфері науки і освіти, рекламі. Для ЗМІ документ встановлює 75-відсоткову квоту мовлення (зараз – 25 відсотків) українською мовою від загального добового ефіру.
Як повідомила виданню член робочої групи, радник президента Ганна Герман, запропонована експертами редакція мовного закону не є остаточною. Найближчим часом цей проект буде наданий на експертизу Національної академії наук.
Законопроект про мовну політику в нинішній редакції в парламент внесла Партія регіонів. Його прийняття супроводжувалося на Україні численними акціями протесту. Проти нього, зокрема, виступила опозиція, що угледів в законі загрозу для становища української мови. Опозиціонери пообіцяли скасувати закон в разі приходу до влади.