«Rzeczpospolita» з коментарем про українські вибори і статтею про Степана Бандеру і український націоналізм.
Піотр Косцінський у своєму коментарі стосовно українських виборів пише: «умовою ЄС були демократичні і чесні вибори. Віктор Янукович і його прихильники фактично їх програли. Навіть дивлячись на офіційні результати – Партія регіонів разом з комуністами отримала ледь 45% голосів, а отже намагається цей результат усякими можливими способами поліпшити» – стверджує Косцінський.
«З польської точки зору справа особливо складна. Україна – це наш сусід, а в Києві нічого не зміниться, якщо не вдасться притягнути України до Європи. Тому ми мусимо дати Януковичу чіткий сигнал, що він вийшов поза всі допустимі межі. Ми мусимо зробити все, щоб ЄС підписав угоду про асоційоване членство з Україною. А в кожному разі, мусимо зробити все, щоб Україна від нас не віддалялася». Таку думку висловлює в газеті «Rzeczpospolita» Піотр Косцінський, повідомляє Polskie Radio S.A.
Своєю чергою, Вєслав Романовський – аналізує міфи Степана Бандери. Міфи, бо як стверджує, їх три – російський, польський і галицький.
Для росіян Бандера заіснував після вибуху ІІ світової війни, коли розпочав гру з німцями за Україну, що росіяни визнали національною зрадою. У Польщі – міф Бандери розпочався в 1939 році під час етнічних конфліктів на так званих Кресах (назва територій, які до 1939 року належали Польщі). І хоч це мало локальний характер, у пам’яті поляків збереглося сильніше, ніж участь тисяч українців у польській армії, чи згодом, у Польських збройних силах на Заході. Нарешті галицький міф Бандери – це міф національного героя, захисника рідної мови, терориста з необхідності, а не свідомого вибору.
Романовський аналізує ситуацію навколо Бандери в Україні. Стверджує теж, що на його думку: «в Україні українського націоналізму навіть замало, і саме в тому, серед іншого, вбачаю клопіт наших сусідів у побудові своєї незалежної державності та проблем у взаєминах з Європою».
А закінчує так: «останнім часом навіть Алєксандер Кваснєвський визнав, що дедалі менше розуміє українську політику. Це добра висхідна точка, здається, значно краща від ролі адвоката України».